Три групи патогенетичних синдромів у клінічній картині дефіциту заліза: гемічна гіпоксія, сидеропенічний синдром і метаболічна інтоксикація. Вікові особливості перебігу даної патології. Діагностування та профілактика ранньої і пізньої анемії недоношених.
Аннотация к работе
Дефекти мієлінізації на ранньому етапі розвитку мозку зберігаються й у дорослому віці, незважаючи на подальше поповнення запасів заліза. У той же час запізніла діагностика й лікування спричиняють поглиблення дефіциту заліза й тяжкі функціональні та метаболічні розлади. Обмежені, мабуть, і можливості засвоєння заліза, оскільки навіть при оптимально збалансованому раціоні й призначенні лікарських засобів, що містять залізо, рівень гемоглобіну до 5-8-го місяця знижується до 110-115 г./л практично в усіх дітей. Виникненню цього стану сприяють: внутрішньочерепна пологова травма, пренатальна дистрофія, інфекція, дефіцит у матері під час вагітності заліза, фолієвої кислоти, вітамінно-мінеральних складових. Відповідно до наказу МОЗ України від 20.03.2008 №149 «Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» усім дітям віком 9 місяців в амбулаторних умовах треба зробити скринінгове обстеження з метою виявлення анемії (загальний аналіз крові).