Клініка та лікування хворих із травматичними переломами нижньої щелепи та значними дефектами зубних рядів (клініко-біомеханічне дослідження) - Автореферат
Вивчення біомеханіки силового впливу на зуби при застосуванні шинуючих пристроїв. Особливості розробки шинуючої конструкції для лікування хворих із переломом нижньої щелепи. Опис консервативно-ортопедичного способу лікування перелому нижньої щелепи.
Аннотация к работе
У звязку з цим виникає необхідність вивчення біомеханічних процесів у системі фіксуючий пристрій-зуб-пародонт з точки зору визначення силових навантажень при застосуванні гумових тяг для раціонального консервативно-ортопедичного лікування переломів нижньої щелепи із наявністю значних дефектів зубних рядів. Для досягнення наміченої мети були поставлені наступні завдання: Вивчити стан зубних рядів у хворих із травматичними переломами нижньої щелепи різних вікових груп від 35 років та старіше. Провести порівняльний аналіз біомеханічних характеристик силового впливу гумових тяг на опорні зуби у груп хворих, що досліджувалися, із травматичними переломами нижньої щелепи та значними дефектами зубних рядів. Упровадити у клінічну практику запропонований спосіб лікування хворих із травматичними переломами нижньої щелепи та значними дефектами зубних рядів. Розроблено спосіб консервативного лікування хворих із травматичними переломами нижньої щелепи та значними дефектами зубних рядів (держпатент України на винахід “Спосіб лікування переломів нижньої щелепи у хворих із значним дефектом зубного ряду № 21142 А від 04.11.97 р.), запропонована комбінована шина для його здійснення.Обстежено та вилікувано 152 хворих на травматичні переломи нижньої щелепи із значними дефектами зубних рядів віком від 35 до 74 років. Вивчено стан зубних рядів у постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи та на підставі їх аналізу запропонована схема дефектів зубних рядів. Дефекти зубного ряду нижньої щелепи 2 класу за Кеннеді зустрічалися у 41 хворого (26,98%); верхньої щелепи - у 36 постраждалих (23,68%). У залежності від розміру, локалізації та поєднання дефектів зубних рядів на щелепах, хворі із травматичними переломами нижньої щелепи були розподілені на 3 групи (табл. Для визначення біомеханічної характеристики силового впливу на зуби хворих із травматичними переломами нижньої щелепи, які лікувалися за допомогою консервативно-ортопедичних методів, було розроблено три варіанти розрахунків навантажень та напружень у кісткових тканинах щелеп у залежності від однотипних дефектів зубних рядів, їх поєднань у порожнині рота постраждалих та локалізації щілини перелому.У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що на підставі вивчення біомеханічних закономірностей виникнення та розповсюдження силового впливу на зуби, які збереглися у постраждалих, дозволило покращити якість лікування хворих із травматичними переломами нижньої щелепи та значними дефектами зубних рядів консервативно-ортопедичними методами. Вивчено стан зубних рядів (за Кеннеді) у 152 хворих на травматичні переломи нижньої щелепи віком від 35 до 74 років та встановлено, що включені дефекти складають 57±4,2%; однобічні кінцеві - 24±3,3%; двобічні кінцеві - 15±1,6%. У залежності від поєднання зубів на щелепах при застосуванні шинуючих пристроїв за допомогою біомеханічних розрахунків визначені три можливі варіанти силового впливу на опорні елементи: 1 - зуб - балка на двох опорах; 2 - зуб - консольна балка; 3 - поодинокий опорний елемент без антагоністів, який піддається вигину та покрученню. При лікуванні хворих на травматичні переломи нижньої щелепи запропонованим консервативно-ортопедичним способом застосування розробленої комбінованої шини дозволяє регулювати силовий вплив на опорні зуби в залежності від їх стану, локалізації та протягу дефектів зубних рядів.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що на підставі вивчення біомеханічних закономірностей виникнення та розповсюдження силового впливу на зуби, які збереглися у постраждалих, дозволило покращити якість лікування хворих із травматичними переломами нижньої щелепи та значними дефектами зубних рядів консервативно-ортопедичними методами.
1. Вивчено стан зубних рядів (за Кеннеді) у 152 хворих на травматичні переломи нижньої щелепи віком від 35 до 74 років та встановлено, що включені дефекти складають 57±4,2%; однобічні кінцеві - 24±3,3%; двобічні кінцеві - 15±1,6%.
2. У залежності від поєднання зубів на щелепах при застосуванні шинуючих пристроїв за допомогою біомеханічних розрахунків визначені три можливі варіанти силового впливу на опорні елементи: 1 - зуб - балка на двох опорах; 2 - зуб - консольна балка; 3 - поодинокий опорний елемент без антагоністів, який піддається вигину та покрученню.
3. При лікуванні хворих на травматичні переломи нижньої щелепи запропонованим консервативно-ортопедичним способом застосування розробленої комбінованої шини дозволяє регулювати силовий вплив на опорні зуби в залежності від їх стану, локалізації та протягу дефектів зубних рядів.
4. На підставі проведеного біомеханічного дослідження силового впливу гумових тяг на опорні зуби встановлено, що при лікуванні хворих 1 групи навантаження не досягають гранично допустимих значень; у 2 групі вони не перевищують 16,9±2,7 г/см2; у 3 групі розрахункові величини перевищують гранично допустимі навантаження у середньому на 5,1±2,3 г/см2.
5. Розроблено та застосовано в клініці спосіб лікування хворих на травматичні переломи нижньої щелепи із значними дефектами зубних рядів, що засновано на використанні комбінованих шин та дозволило отримати задовільні результати у 98,6% і рекомендувати його до практичної охорони здоровя.
Практичні рекомендації
Для визначення силового впливу на опорні зуби хворих на травматичні переломи нижньої щелепи із значними дефектами зубних рядів сила гумової тяги повинна розраховуватися за допомогою пристрою чи таріровочного графіку за запропонованою методикою.
Для консервативно-ортопедичного лікування хворих на травматичні переломи нижньої щелепи із значними дефектами зубних рядів застосовується комбінована шина, що складається із дротяного каркасу та пластмасової частини у вигляді прикусного шаблону, що складають єдину конструкцію.
Запропонована комбінована шина виготовляється безпосередньо у крісла хворого чи в умовах зуботехнічної лабораторії.
При наявності поодинокого зуба без антагоністів, що стоїть на відламку нижньої щелепи, фіксуюча конструкція повинна охоплювати його за периметром поперечного перетину, сила тяги при цьому значно обмежується, а за необхідністю додатково застосовуються позаротові способи іммобілізації.
При одномоментній чи етапній репозиції відламків нижньої щелепи можуть виникати гранично допущені і майже позаграничні короткочасні навантаження, якими можливо нехтувати з урахуванням того, що їх значення зменшується до 40% від початкових за 1-у добу використання. Обовязковою умовою у цьому випадку є постійне клінічне спостереження із зменшенням сили тяги та введенням додаткових елементів фіксації.
Список литературы
1. Демяник Д.С. Результаты лечения больных с переломами нижней челюсти при значительных дефектах зубных рядов // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 2. - С.136-137.
2. Демяник Д.С. Биомеханическое обоснование выбора фиксирующей конструкции при консервативном лечении переломов нижней челюсти // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - № 1. - С.150-152.
3. Демяник Д.С. Варианты силового воздействия на опорные зубы при лечении больных с переломами нижней челюсти и значительными дефектами зубных рядов // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - № 4. - С.134-137.
4. Демяник Д.С. Комбинированная шина для лечения переломов челюстей у больных с дефектами зубных рядов // Вісник стоматології. - 1998. - № 4 (20). - С.74.
5. Пат. 21142 А, Україна, МКВ А 61 В 17/00. Спосіб лікування переломів щелепи у хворих із значним дефектом зубного ряду: Пат. 21142 А, Україна, МКВ А 61 В 17/00/ Д.С. Демяник (UA); Харківський державний медичний університет. - № 97031343; Заявл. 24.03.97; Опубл. 27.02.1998; Офіц. бюл. № 1. - 3.1.57.
6. Демяник Д.С. Вибір методу фіксації уламків нижньої щелепи у хворих із значними дефектами зубних рядів // Медицина сегодня и завтра: Зб. робіт молодих вчених і спеціалістів. - Харків, 1998. - Вип. 3. - С. 82.
7. Демяник Д.С. Биомеханическое обоснование выбора силы тяги при консервативном лечении переломов нижней челюсти // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез конф. молодих вчених Харківського державного медичного університету. - Харків, 2001. - Ч. 3. - С. 87-88.
8. Демяник Д.С. Выбор фиксирующих конструкций при консервативном лечении переломов нижней челюсти с дефектом зубных рядов // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез конф. молодих вчених Харківського державного медичного університету. - Харків, 2002. - С. 135.
9. Рузін Г.П., Демяник Д.С. Лікування хворих із переломами нижньої щелепи та значними дефектами зубних рядів // Матеріали І (VIII) зїзду Асоціації стоматологів України: Тез. доп. - Київ, 1999. - С. 369. (Участь у лікуванні хворих, обробка отриманих результатів лікування).
10. Демяник Д.С., Энтина Ю.М., Рузин Г.П. Опыт лечения травматических повреждений и воспалительных процессов у лиц пожилого возраста // Тез. Российского науч. форума с междун. участием “Стоматология на пороге третьего тысячелетия”. - М., 2001. - С. 325-327. (Участь у лікуванні хворих із переломами щелеп, літературне оформлення роботи).
11. Возрастные и экологические аспекты в лечении гнойных процессов и травматических повреждений челюстно-лицевой области / Рузин Г.П., Григорчук Ю.Ф., Терешина З.Л., Демяник Д.С., Бегаль А.С., Энтина Ю.М. // Сб. тез. І Республ. конф. “Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия” - Киев: PRINTXPRESS, 1998. - С. 194-195.(Участь у лікуванні хворих із травматичними пошкодженнями щелеп, обробка результатів лікування).
12. Итоги и перспективы работы клиники челюстно-лицевой хирургии / Рузин Г.П., Григорчук Ю.Ф., Терешина З.Л., Василенко В.М., Лобода Г.П., Демяник Д.С., Энтина Ю.М. // Кафедра на рубежі тисячоліть. - Київ, 2000. - С. 162-164. (Підготовка матеріалів за результатами лікування хворих із переломами щелеп).