Виявлення когнітивних та мовних маркерів, характерних для шизофренії та афективних розладів за допомогою клініко-нейролінгвістичного методу. Зв’язок клініки ендогенно-органічних деменцій з особливостями когнітивних процесів та діагностичні критерії.
Аннотация к работе
Центральною проблемою клінічної психіатрії є ендогенні психічні розлади, такі як шизофренія та афективні психози, ендогенно-органічні порушення, зокрема, атрофічні деменції, в звязку з їх поширеністю, залежністю від екологічних чинників, патоморфозом, соціально-економічними наслідками, до яких призводять вказані захворювання (С.Е. З часів класичної психопатології вважається, що найбільш яскраво процеси мислення і мовлення спотворені при шизофренії, афективних розладах і деменціях (К. Ці три групи розладів складають спектр від функціональних до органічних порушень, проте, в реальній клінічній практиці часто зустрічаються випадки поєднання і взаємного патогенетичного впливу, наприклад, органічного процесу на перебіг шизофренії або депресії (А.С. Нейролінгвістичні дослідження мають і велике теоретичне значення в звязку з тим, що з точки зору нейродинаміки мовні центри утворюють системи, які звязують напівкулі, кору і підкорку, а також передні і задні відділи головного мозку (А..Р. Виявити та описати порушення мовлення і мислення за допомогою комплексного клінічного і нейролінгвістичного методу для діагностики і диференціальної діагностики ендогенних та ендогенно-органічних психічних розладів.Клінічно при обстеженні хворих на шизофренію по формам розподіл був слідуючим: параноїдна - 47 пацієнтів (94%), проста - 2 пацієнти і кататонічна форма - 1 пацієнт. Варіантами параноїдної шизофренії в обстежених пацієнтів були: парафренний із симптоматикою переважно систематизованої парафренії (5 пацієнтів); іпохондричний варіант, в якому марення зараження виразно повязано зі змістом слухових та соматичних галюцинацій (2 пацієнта); галюцинаторно-параноїдний варіант, який протікав із синдромом Кандинського-Клерамбо (30 пацієнтів). Клінічно обстежені були 60 пацієнтів з афективними розладами, згідно з діагностичними критеріями МКХ-10, які включали 28 пацієнтів (46,6%) з рекурентними депресивними розладами, із яких 2 пацієнти з мінливим легким епізодом депресії, 10 пацієнтів - з помірним мінливим епізодом і 16 пацієнтів-тяжким епізодом депресії. В ініціальному періоді спостерігали затяжні і непіддані терапії неврозоподібні стани (у 9 пацієнтів - 30%), затяжні депресивні епізоди (9 пацієнтів - 30%), хронічні параноїдні стани, зокрема, з ідеями ревнощів та шкоди (6 пацієнтів - 20%), гострі і минущі психотичні розлади (6 пацієнтів - 20%). При аналізі слухо-мовної памяті порушення виявлені у 34 пацієнтів (68%) при запамятовуванні серії слів, а при повторенні “по слідах”, у випадку, коли між безпосереднім і повторним відтворенням серії слів вводилась інтерферируюча діяльність, порушення були виявлені у 47 пацієнтів (94%), при цьому при предявленні серій із 6 слів обстежені повторювали перші 3-4 слова, заявляючи, що інші забули, рідше відтворювали останні 2-3 слова, а потім поверталися до першого.В роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі диференціальної діагностики афективних розладів, атрофічних деменцій і параноїдної шизофренії в пізньому віці за допомогою клініко-нейролінгвістичного методу, який виявив значущі маркери мовлення і мислення, що є валідними для розмежування цих психічних захворювань. При параноїдній шизофренії, з безперервним та епізодичним перебігом і стабільним і наростаючим дефектом у жінок у віці після 45 років виявлені слідуючі системні розлади мовлення і мислення: граматичне і синтагматичне збереження мовлення при формуванні нової патологічної семантичної структури, яка виявляється на комунікативному рівні мислення (80% пацієнтів).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. В роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі диференціальної діагностики афективних розладів, атрофічних деменцій і параноїдної шизофренії в пізньому віці за допомогою клініко-нейролінгвістичного методу, який виявив значущі маркери мовлення і мислення, що є валідними для розмежування цих психічних захворювань.
2. При параноїдній шизофренії, з безперервним та епізодичним перебігом і стабільним і наростаючим дефектом у жінок у віці після 45 років виявлені слідуючі системні розлади мовлення і мислення: граматичне і синтагматичне збереження мовлення при формуванні нової патологічної семантичної структури, яка виявляється на комунікативному рівні мислення (80% пацієнтів). Вказані особливості асоційовані з негативною психопатологічною симптоматикою.
3. При помірних і тяжких депресивних епізодах, а також рекурентному депресивному розладі з помірними і тяжкими поточними епізодами виявлені системні порушення мовлення і мислення у вигляді спрощення синтаксису, невизначеності субєктних характеристик в структурі мислення (80% пацієнтів).
4. При атрофічних деменціях (хвороби Альцгеймера і Піка) виявлені специфічні системні порушення мовлення і мислення у формі зниження інформаційної щільності тексту, спрощення синтаксичних і граматичних конструкцій, монопредикативності, моносубєктності мовлення з недиференційованим когнитивним семантичним підходом (95% пацієнтів). Ці риси деменції відображають ступінь когнитивного дефіциту.
5. Найбільше диференціально-діагностичне значення для розмежування депресій у віці після 45-50 років від початкових симптомів ендогенних органічних психічних розладів мають семантико-синтаксичний аналіз, а також аналіз монологічного і діалогічного мовлення.
6. За допомогою нейролінгвістичного методу виявлена функціонально-динамічна недостатність при затяжних депресивних епізодах в правій і лівій скроневих областях головного мозку, при шизофренії в області стовбурових структур і порушення взаємодії лобних і потиличних відділів домінантної напівкулі, при деменціях в області лобних і скроневих відділів цієї напівкулі.
Список литературы
1. Довгань И.В. Проблема афазий //Таврический журн. психиатрии (Acta phychiatrica, psychologica, psychotherapeutica et ethologica Tavrica).-1997.- Vol.4, N7.- C.123-130.
2. Довгань И.В. Анализ речевой деятельности пациентов, страдающих эндогенными и эндогенно-органическими психическими заболеваниями в системно-коммуникативном аспекте //Таврический журн. психиатрии.-1999.- Vol.3, N3 (10).- C.66-69.