Клініка і лікування інфекційно-запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді - Автореферат

Сьогодні проблемі урогенітальної атрофії приділяється велика увага, що обумовлено украй вираженим негативним впливом урогенітальних розладів (УГР) на якість життя жінок в клімактерію та очікуваним подвоєнням у найближчі роки популяції жінок, що страждають на них (Barlow D.H., 1997, Samsioe G., 1998,). Мета дослідження: Підвищити ефективність діагностики, реабілітації і профілактики інфекційно-запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді. Вивчити частоту інфекційно-запальних захворювань органів сечової системи та розладів сечовипускання в жінок у постменопаузі. Вивчити ефективність нового вітчизняного фітоестрогенного препарату ЕКСО у комплексному лікуванні інфекційно-запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузі. За допомогою обєктивних методів дослідження проведена клінічна оцінка акту сечовипускання літніх жінок і вивчено стан уродинаміки нижніх сечових шляхів в жінок з урогенітальними розладами у постменопаузі, що дозволило виявити закономірності та особливості клінічного перебігу інфекційно-запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальном періоді.На першому етапі роботи було обстежено 214 жінок з клімактеричними розладами, у віці від 39 до 68 років (середній вік 51,8 ±5,5 роки), що знаходяться під наглядом у жіночих консультаціях та 112 жінок, середній вік 70, 4 ± 3,3 роки (від 47 до 94 років), - підопічних гериатричного будинку-інтернату. Вивчення функціонального стану нижніх сечових шляхів у жінок в постменопаузі проводилося: за результатами реєстрації добового ритму сечовипускань у трьох групах (першу (контрольну) групу (n-30) становили соматично здорові жінки дітородного віку, другу (n-32) - жінки в постменопаузі, що не скаржилися на розлад акту сечовипускання і третю - жінки жінок з інфекційно-запальними захворюваннями органів сечової системи в клімактерію (n-93)) і за результатами комплексного уродинамічного дослідження (урофлоуметрія, профілометрія уретри, цистометрія наповнення і випорожнення, електроміографія тазового дна), проведеного у 37 жінок з дисфункцією нижніх сечових шляхів у постменопаузі. Виявлені клінічні особливості в обстежених хворих визначили вибір тієї чи тієї підгрупи: 1 підгрупу становили 39 жінки з “сенсорними” симптомами атрофічного цистоуретриту без інконтиненції, 2 підгрупу - 26 жінок з симптомами стресової інконтиненції та 3 підгрупу - 28 жінок з ургентною або комбінованною формою нетримання сечі. Так, значення зрілості епітелію сечового міхура знижується з 64,9±4,5 балів у пременопаузі до 52,6±5,0 балів у постменопаузі тривалістю понад 5 років і до 37,5±4,8 балів у постменопаузі тривалістю понад 11 років. Аналіз клінічного перебігу атрофічного цистоуретриту в жінок у постменопаузі дозволив встановити, що найчастішими симптомами атрофічного цистоуретриту є: частішання сечовипускання (88,8%); нічні сечовипускання, що порушують режим сну (83,2%); імперативні позиви (39%); відчуття неповного випорожнення сечового міхура (42%); утруднене сечовипускання (30%).1.На рівні системних порушень, повязаних з естрогендефіцітом, виникають пошкодження в результаті атрофічних змін в слизовий оболонці нижнего відділу сечового тракту та геніталій, що клінічно проявляються різноманітною дизурічною симптоматикою (36%) та розвитком хронічної сечової інфекції (11,8 %). 2.Патогенез інфекційно-запального процесу нижніх сечових шляхів з первинною гіпоестрогенією характеризується нетиповою динамікою процесу з формуванням стабільно-латентного циститу (49,5%), хронічного латентного циститу з рідкими або частими загостреннями (29,0%) і власне хронічного циститу (21,5%), що обумовлюється ініціальним атрофічним циститом в залежності від тривалості постменопаузи та виразності гіпоестрогенії. Імперативний характер сечовипускання, що обумовлений гіперактивністю та гіперсенсорностю в залежності від виразності атрофічних змін і внутрішньоміхурового тиску, призводить до нестабільності сечового міхура (83%) і нестабільності уретри (38%) та є порушенням інтегративної функції нижніх сечових шляхів в результаті естрогенної недостатності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1.На рівні системних порушень, повязаних з естрогендефіцітом, виникають пошкодження в результаті атрофічних змін в слизовий оболонці нижнего відділу сечового тракту та геніталій, що клінічно проявляються різноманітною дизурічною симптоматикою (36%) та розвитком хронічної сечової інфекції (11,8 %).

2.Патогенез інфекційно-запального процесу нижніх сечових шляхів з первинною гіпоестрогенією характеризується нетиповою динамікою процесу з формуванням стабільно-латентного циститу (49,5%), хронічного латентного циститу з рідкими або частими загостреннями (29,0%) і власне хронічного циститу (21,5%), що обумовлюється ініціальним атрофічним циститом в залежності від тривалості постменопаузи та виразності гіпоестрогенії.

3. Імперативний характер сечовипускання, що обумовлений гіперактивністю та гіперсенсорностю в залежності від виразності атрофічних змін і внутрішньоміхурового тиску, призводить до нестабільності сечового міхура (83%) і нестабільності уретри (38%) та є порушенням інтегративної функції нижніх сечових шляхів в результаті естрогенної недостатності.

4. Клінічний перебіг атрофічного цистоуретриту може виявлятися різними, подеколи парадоксальними, сполученнями симптомів порушення накопичувальної і эвакуаторної функції сечового міхура з проявами полакіурії (88,8%); нічної полакіурії (83,2%); імперативних позивів (39%); нетримання сечі (56%); утрудненого сечовипускання (30%).

5. Зміна гормональних факторів регуляції гомеостазу естрогенів в клімактерії є патологічною детермінантою формування атрофічного цистоуретриту, що найчастіше поєднується з атрофічним вагінітом (69%) і функціональними порушеннями товстого кишківника (52%).

6. Втрата контролю над сечовипусканням спричинене клімактеричним синдромом, гіпоестрогенією та віковими змінами характеризується зниженням якості життя при стресовій інконтиненції на 17 %, при ургентній або комбінованій формах інконтиненції на 49,7 %.

7. Фітоестрогенний препарат ЕКСО в комплексному лікувані проявляє стимулюючий вплив на проліферативні процеси епітелію сечових шляхів, аналогічний його впливові на епітелій слизової оболонки піхви. Також, відбуваються зміни мікрофлори сечі, що характеризуються елімінацією або зниженням їх титру. Одночасно відбувається вплив як на субєктивний компонент дизурії (частота сечовипускань та імперативних позивів), так і на динамічний компонент.

8. Патогенетична дія естрогенотерапії в комплексному лікувані функціональних порушень нижніх сечових шляхів в клімактерії полягає в позитивній динаміці інтенсивності дизурічних симптомів, оцінених за шкалою Barlow, а також в покращенні показників ефективності сечовипускання (усуненні залишкової сечі, вираженому збільшенні середнього ефективного обєму сечового міхура і коефіцієнту ефективності сечовипускання), що вказує на оптимізацію резервуарно-евакуаторної функції сечового міхура і реґулюючий вплив на тонус детрузора і замикального апарату шийки сечового міхура.

1. Дехтяр Ю.М. Особливості патогенезу атрофічного цистоуретриту при урогенітальних розладах у постменопаузі. // Досягнення біології та медицини. - 2004.-№ 1(3). -С.92 - 95.

2. Дехтяр Ю.М. Особливості клінічного перебігу хронічного циститу в жінок у пост менопаузі.// Одеський медичний журнал. - 2004. - №2 (82). - С.50-53.

3. Костєв Ф.І., Дехтяр Ю.М. Застосування фітоестрогенного препарату ЕКСО для лікування хронічного цистоуретриту. // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 1 (75). - С.55 - 57.

4.Дехтяр Ю.М., Костєв Ф.І., Маломуж О.І., Паталащук А.П. Форми порушення сечовипускання у жінок при урогенітальних розладах у постменопаузі. // Одеський медичний журнал. - 2004. - № 3 (83). - С.50 - 53.

5. Костев Ф.И, Дехтярь Ю.Н. Качество жизни больных с хроническим цистоуретритом при урогенитальных расстройств (УРГ) в постменопаузе. // Врачебная практика. - 2004. - № 2. - С.68 - 72.

6. Дехтярь Ю.Н. Состояние уродинамики нижних мочевых путей у женщин в постменопаузе. // Тези доповідей конференції “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині”. Одеса, листопад, 2002 р. - С - 13.

7. Костев Ф.И, Левицкий А.П., Ухаль М.И., Борисов А.В., Дехтярь Ю.Н. Реабилитация урогенитальных расстройств в климактерии фитоэстрогенным препаратом ЭКСО. // International Journal on Immunorehabilitation. - 2001 Volum 3 Number 1. - P.174.

8. Костев Ф.И., Левицкий А.П., Дехтярь Ю.Н., Макаренко О.А. Фитоэстрогенный препарат (ЭКСО) в лечении мочевой инфекции в климактерии. // Матеріали 3 Республіканської науково - практичної конференції “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”. Харків, 16 - 17 листопада 2000р. - С.- 52.

9. Дехтярь Ю.Н., Костев Ф.И. Роль эстрогенного дефицита в постменопаузальном периоде в развитии воспалительных заболеваний мочевого пузыря.// Conferinta 3 de Urologie, Conferinta 2 de Nefrologie, Dializa si Transplant Renal din Republica Moldova. Chisinau, 30 - 31 octombrie 2002, P.- 42.

10. Дехтярь Ю.Н., Костев Ф.И. Применение препарата ЭКСО (фитоэстроген) для лечения хронического цистоуретрита при урогенитальных расстройствах в постменопаузе.// Conferinta 3 de Urologie, Conferinta 2 de Nefrologie, Dializa si Transplant Renal din Republica Moldova. Chisinau, 30 - 31 octombrie 2002, P.- 45.

11. Костев Ф.И., Дехтярь Ю.Н. Роль определения индекса уретрального сопротивления в выборе метода коррекции акта мочеиспускания у женщин с хроническим цистоуретритом в постменопаузе. // Тези доповідей конференції “Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині”. Одеса, листопад, 2002 р. - С - 17.

12. Костєв Ф.І., Дехтяр Ю.М. Спосіб лікування інфекційно - запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді // Методичні рекомендації, Київ 2003р.

13. Костєв Ф.І., Левицький А.П., Дехтяр Ю.М., Малярчук Д.А. Спосіб лікування уродинамічних порушень у жінок в постменопаузальному періоді // Деклараційний патент на винахід України № 41756 А від 17.09.2001р.

14. Костєв Ф.І., Левицький А.П., Дехтяр Ю.М. Спосіб лікування інфекційно - запальних захворювань органів сечової системи в жінок у постменопаузальному періоді // Деклараційний патент на винахід України № 50045 А від 15.10.2002р.