Клінічний перебіг, зміни показників гемостазу, ліпідів крові, кардіогемодинаміки і стратифікація ризику ускладнень при гіпертонічній хворобі та ішемічній хворобі серця у мешканців гірської місцевості Закарпатської області - Автореферат

Роботу виконано на кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені О.О. Захист відбудеться 17.12.2009 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м.Київ, проспект Перемоги, 34. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України (03057, м. Вторинні атерогенні дисліпідемії, погіршення реологічних властивостей крові патологічно впливаючи на коронарний кровоплин з частим розвитком аритмій, ростом летальності в низинній місцевості, в умовах проживання в горах проявляються прямо пропорційною кореляцією зростання ХС ЛПВЩ висоті проживання (Domingues Coello, 2000; Tinkov Неоднозначні дані щодо реагування системи плазмового гемостазу під впливом висоти проживання у хворих із кардіоваскулярними захворюваннями (Ісамбаєва В.А., 1983; Becker B.F., 2000) спонукали нас до подальших досліджень.Контрольну групу склали 48 здорових мешканців Закарпатської області, які були розподілені порівно по 12 чоловік на презентативні групи: чоловіків-горян; чоловіків, мешканців низин; жінок-горянок; жінок, які проживали на низині. Хворі на ГХ ІІ ст. були розподілені також на 4 групи: 44 чоловіків-горян (18,1%), 31 чоловіків-мешканців низинних районів (25,7%), 48 жінок-горянок (28,1%), 48 жінок-мешканців низинних районів (28,1%). Аналіз анкетування щодо чисельності мешканців уродженців гірської місцевості та приїжджих серед хворих на ГХ встановив, що серед уродженок гірських районів на ГХ було 16 хворих (33,3%), приїжджих відповідно 32 хворих (66,7%); серед чоловіків, уродженців гірських районів 27 хворих (61,4%) приїжджих 17 хворих (38,6%). Серед обстежених низинної місцевості гіпертензивні кризи зустрічались частіше також у жінок (24%); адомінальне ожиріння, лише дещо поступаючись такому у чоловіків-горян більш виражене було у 46,5% жінок; у чоловіків в 7,5% відмічене порушення толерантності до глюкози, у 12,5% - більш важчим був перебіг стенокардії, з однаковою частотою у 6% чоловіків і жінок зустрічалась депресія сегмента ST. Так, у чоловіків ЗХС становив 7,5±0,6( 95% ДІ 7,6-7,3), проти 7,1±0,6 у жінок (95% ДІ 7,3-6,9)( р<0,05); ТГ 2,96±0,5( 95% ДІ 3,1-2,8) у чоловіків проти 2,3±0,4 (95% ДІ 2,4-2,2)у жінок(р<0,05); ЛПДНЩ у чоловіків 1,055±0,2 (95% ДІ 1,06-1,05) проти 0,9±0,2 у жінок (95% ДІ 0,97-0,8)( р<0,05), натомість вміст ЛПВЩ був вищим у чоловіків порівняно з жінками 0,8±0,04( 95% ДІ 0,83-0,79) проти 0,75±0,09( 95% ДІ 0,78-0,72)(р<0,05).У дисертації представлене теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі сучасної кардіології-встановлення патогенетичних ланок розвитку, гендерних особливостей перебігу і прогресування ГХ та ІХС залежно від географічних умов проживання мешканців Закарпатської області на підставі вивчення плазмового гемостазу, ліпідів крові, кардіогемодинаміки, добового моніторингу АТ з метою розробки нових диференційовано-діагностичних підходів та стратифікації ймовірних ускладнень. Серед обстежених хворих гіпертонічна хвороба з однаковою частотою була поширена як у гірській, так і низинній місцевості, хоча у працездатному віці превалювала у гірській популяції (68,4% проти 55,7% у низовинах, p<0,05). Натомість, із факторів ризику абдомінальне ожиріння (81,5%) і цукровий діабет 2 типу (13,0%) переважали у низовинах (проти 49,7% та 7,5% у горах, p<0,05). При відсутності гендерних відмінностей показників плазмового гемостазу у хворих на ІХС та ГХ, мешканців гірських районів потенційно вища готовність крові до згортання за зовнішнім механізмом активації урівноважується у 83,3% хворих активним фібринолізом та протизгортуючою системою з підвищеням активності у третини хворих антитромбіну-ІІІ та протеїну С. В умовах гірської місцевості у 71,8% жінок із ГХ та легеневою гіпертензією (ЛГ) відмічається добове зниження АТ по типу “non-dipper“, в той час як у жінок без ЛГ його поширеність є вдвічі нижчою (31,3%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертації представлене теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі сучасної кардіології-встановлення патогенетичних ланок розвитку, гендерних особливостей перебігу і прогресування ГХ та ІХС залежно від географічних умов проживання мешканців Закарпатської області на підставі вивчення плазмового гемостазу, ліпідів крові, кардіогемодинаміки, добового моніторингу АТ з метою розробки нових диференційовано-діагностичних підходів та стратифікації ймовірних ускладнень.

1. Серед обстежених хворих гіпертонічна хвороба з однаковою частотою була поширена як у гірській, так і низинній місцевості, хоча у працездатному віці превалювала у гірській популяції (68,4% проти 55,7% у низовинах, p<0,05). Натомість, із факторів ризику абдомінальне ожиріння (81,5%) і цукровий діабет 2 типу (13,0%) переважали у низовинах (проти 49,7% та 7,5% у горах, p<0,05).

2. ІХС, зокрема стенокардія напруження ІІІ-IVФК домінувала у мешканців гірської місцевості (59,3%) у порівнянні із низовинами (15,6%). Проте, аналіз кількісних і якісних змін ліпідів крові показав, що вищим рівень загального холестерину був у хворих низинних районів, хоча найбільш атерогенні фракції холестерину(ЛПНЩ та ЛПДНЩ) переважали у хворих гірських районів.

3. При відсутності гендерних відмінностей показників плазмового гемостазу у хворих на ІХС та ГХ, мешканців гірських районів потенційно вища готовність крові до згортання за зовнішнім механізмом активації урівноважується у 83,3% хворих активним фібринолізом та протизгортуючою системою з підвищеням активності у третини хворих антитромбіну-ІІІ та протеїну С. Напроти, у хворих низинної місцевості найбільш виражену депресію фібринолізу супроводжує у половини хворих більш активний контактний фібриноліз.

4. У жінок-горянок стенокардію напруження ІІІ-IV ФК, яка переважає у 2,2 рази (р<0,05), ніж у чоловіків-горян супроводжує і більша атерогенність ліпідного профілю крові з достовірно підвищеними відповідно на 16,1% та 20,9% рівнями ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ.

5. У жінок-горянок із АГ варіабельність формування легеневої гіпертензії (ЛГ) проявляється погіршенням на 21% (р<0,01) діастолічної функції ПШ та зростанням на 42,4% (р<0,001) сер.ТЛА, щодо групи без ЛГ. Натомість, діастолічна функція ЛШ найбільших змін зазнає у чоловіків-горян із ЕГ, у яких встановлений вищий ступінь гіпертрофії ЛШ і ММЛШ відповідно на 7,1% (р<0,01) та 12,7% (p<0,05).

6. В умовах гірської місцевості у 71,8% жінок із ГХ та легеневою гіпертензією (ЛГ) відмічається добове зниження АТ по типу “non-dipper“, в той час як у жінок без ЛГ його поширеність є вдвічі нижчою (31,3%). У 88,2% чоловіків-горян із ГХ та ЛГ домінуючою є нічна гіпертензія, підвищується варіабельність АТ на 22,3% (р<0,01), в той час, як без ЛГ тип «night-peaker» спостерігається лише у 29,6% чоловіків. Встановлена позитивна кореляційна залежність між ЛГ і показниками ДАТ (r=0,99), вказує на існуючий тісний звязок між легеневою і системною гіпертензією.

7. Найбільших змін зазнає геометрія лівих відділів серця у жінок хворих на ІХС під впливом гірських умов проживання: КДР ЛШ зростає на 7,4% (р<0,05), КДО на 14,3% (р<0,02) порівняно із чоловіками. У жінок-горянок із ІХС достовірно вищими на 7,6% є розміри ЛП з тенденцією до збільшення розмірів ПШ.

8. У прогнозуванні легеневої гіпертензії (ЛГ) у хворих на АГ відмічені гендерні відмінності серед факторів ризику. Найбільш вагомо у чоловіків-горян збільшують ризик легеневої гіпертензії показники САТ>150 мм рт.ст. у 7,2 рази, Е/А ЛШ>0,75мс у 8 разів. Натомість, у жінок найбільш прогностично чутливими і специфічними виявились ДАТ>95 мм рт.ст. та гематокрит>42 г/л.

9. У чоловіків на АГ, які проживають в горах шанс розвитку ІХС при рівні ЗХС>5,4 ммоль/л зростає в 7,5 рази, а у жінок в 2,8 рази, з однаковим ризиком події, як у жінок, так і чоловіків низин OR 4,7(p29 кг/м2 та Hb> 150г/л, які достовірно втричі збільшують шанс розвитку ІХС.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При допомозі добового моніторингу АТ і встановленні його добових профілей до груп підвищеного ризику несприятливих кардіоваскулярних подій серед хворих на гіпертонічну хворобу за наявності ЛГ, які мешкають в гірських районах Закарпатської області слід віднести групи хворих із добовим типом “non-dipper“ у жінок і «night-peaker» у чоловіків.

2. Для прогнозування легеневої гіпертензії у жінок із АГ доцільно використовувати такі предиктори: анамнестичні дані переїзду до гірської місцевості на постійне місце проживання, які в 6 разів збільшують цей ризик, а також ДАТ>95 мм рт.ст. та гематокрит>42 г/л.

3. Для стратифікації ризику ІХС у чоловіків низинної місцевості прогностично значимими є ІМТ >29 кг/м2 та Hb> 150г/л, в той час як у горян рівень ЗХС?5,4 ммоль/л, на що слід зважати при прогнозуванні.

4. За для оцінки тромбофілічних ускладнень у хворих на АГ та ІХС незалежно від місця проживання і статі слід оцінювати показники фібринолізу та антитромбінової активності.

1. Вайда М.Ф. Вплив гірських умов життя на клінічний перебіг ішемічної хвороби серця у сполученні з артеріальною гіпертензією // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2008. №1-2. с. 46-50.

2. Вайда М.Ф. Деякі відмінності гемодинамічних показників при ІХС у чоловіків та жінок гірських та низинних районів Закарпатської області // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2007. №1-2. с. 56-59.

3. Вайда М.Ф.Клініко-функціональні особливості перебігу артеріальної гіпертензії залежно від висоти проживання // Сімейна медицина. 2009. №2. с. 86-89.

4. Вайда М.Ф. Особливості гемодинамічних характеристик у чоловіків і жінок з артеріальною гіпертензією залежно від висоти проживання (дані дослідження, проведені в Закарпатській області) // Науковий вісник Ужгородського університету (серія медицина ) випуск 33. 2008. с. 86-91.

5.Вайда М.Ф. Стан системи плазмового гемостазу у хворих на артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця жителів гірських районів Закарпаття //Ліки України. 2009. N6. с. 59-63.