Клінічне значення мікрофлори жовчі та біоценозу кишечника при хронічному холециститі у дітей - Автореферат

У структурі хронічних захворювань біліарної системи, поруч з дискінезіями жовчовивідних шляхів, які є початковою і найпоширенішою патологією біліарної системи, все більш питому вагу займають хронічні холецистити (Бєлоусов Ю.В., 2000). Найбільш частий шлях проникнення інфекції в жовчний міхур - висхідний зі шлунково-кишкового тракту, що можливо при інфікуванні дванадцятипалої кишки мікробами, які поступають із шлунка або з нижчерозташованих відділів тонкої й товстої кишки, зокрема при дисбактеріозі кишечнику (Дегтярева И.И., Скрыпник И.Н., Скопиченко С.В., 2000, Дегтярева И.И., 2001). Поширеність біліарної патології у дітей, зростання в її структурі хронічних холециститів, вплив дисбактеріозу кишечника на перебіг хвороби, необхідність встановлення взаємозвязку між мікрофлорою жовчі і біоценозом кишечника та корекції порушень мікрофлори кишечника при хронічних холециститах у дітей визначили актуальність проведення даного дослідження. Для досягнення мети визначені основні завдання дослідження: 1) провести у хворих на хронічний холецистит бактеріологічне дослідження міхурової і печінкової порцій жовчі на мікрофлору й оцінити значущість цих показників; 3) співставити показники мікрофлори жовчі і біоценозу кишечника і на основі одержаних даних визначити необхідність проведення корекції мікробіоценозу кишечника при хронічному холециститі;У хворих спостерігалась блідість шкіри, обкладення язика, у всіх дітей відзначалась болючість у правому підреберї, котра поєднувалась у 47дітей (44,3±4,82%) з болючістю в епігастрії, у 38 дітей (35,8±4,66%) у навколопупковій області. 40 дітям (37,7±4,7%) з клінічними проявами гастродуоденіта була проведена фіброезофагогастродуоденоскопія, при якій було виявлено, що найбільш поширеним варіантом ураження слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей з хронічним холециститом був поверхневий характер змін - 29 дітей (72,5±7,06%). Для оцінки характеру змін слизової оболонки товстої кишки дітям з клінічними проявами коліта було проведено ректороманоскопію, яка дозволила виявити у 20 хворих (18,9±3,8%) запальні зміни слизової оболонки товстої кишки. Мікроскопічне дослідження жовчі виявило збільшення вмісту лейкоцитів у порції “В” у 28 дітей (43,75±6,2%), у порції “С” - у 11 хворих (17,2±4,72%); кристали білірубіна виявлені у 19 дітей (29,7±5,71%). У першій групі з жовчі виявлялась тільки монокультура - 51 хворий (63,75±5,37%) в порції “В” і “С”, в другій - асоціації мікроорганізмів - 21 хворий (26,25±49,2%) в порції “В” та 14 (17,5±4,25%) в порції “С”, у третій - із жовчі мікробів не виявлено - 8 хворих (10,0±3,35%) в порції “В” та 15 (18,75±4,36%) в порції “С”.В диссертації наведено теоретичне обгрунтування i нове вирішення наукової проблеми - підвищення ефективності лікування дітей, хворих на хронічний холецистит, шляхом розробки способу ранньої діагностики патології біліарної системи та визначення етіологічної ролі мікробної флори кишечника та жовчі. Біохімічне дослідження жовчі у дітей з хронічним холециститом показало підвищення концентрації холестерину в порції “В” і “С”, що обумовлено порушенням холестеринового обміну і повязаною з цим підвищеною літогенністю жовчі. Клінічний перебіг хронічного холециститу в дітей залежить від клінічних проявів дисбіотичних порушень товстої кишки. У 94 хворих (88,7±3,08%) виявлено локальну форму захворювання, що відповідає ІІ і ІІІ ступеню важкості дисбіотичних порушень товстої кишки, у 12 хворих (11,3±3,08%) визначено латентну форму, що дорівнює І ступеню важкості дисбіотичних порушень. Етіотропна терапія хронічного холециститу з включенням біологічного препарату “Ентерол-250” не тільки цілюще впливає на характер біоценозу товстої кишки, але призводить до санації флори жовчного міхура і елімінації грибів роду Candida, що визначає доцільність використання цього препарату в комплексній терапії хронічного холециститу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В диссертації наведено теоретичне обгрунтування i нове вирішення наукової проблеми - підвищення ефективності лікування дітей, хворих на хронічний холецистит, шляхом розробки способу ранньої діагностики патології біліарної системи та визначення етіологічної ролі мікробної флори кишечника та жовчі.

1. Частота патології біліарної системи, за матеріалами спеціалізованого гастроентерологічного відділення, складає 10,47-14,5% серед пацієнтів із захворюваннями органів травлення, за матеріалами соматичного відділення - 9,4%. Хронічний холецистит становить 34,6-50,3% патології біліарної системи. Факторами ризику для розвитку хронічного холециститу у дітей є спадкова обтяженість по захворюванням гепатобіліарної системи, наявність фонових і супутніх захворювань, у спектрі яких переважають хвороби ШКТ.

2. Біохімічне дослідження жовчі у дітей з хронічним холециститом показало підвищення концентрації холестерину в порції “В” і “С”, що обумовлено порушенням холестеринового обміну і повязаною з цим підвищеною літогенністю жовчі. Підвищення концентрації жовчних кислот у порції “С” свідчить про втягнення в патологічний процес внутрішньопечінкових жовчних протоків.

3. Мікробний пейзаж порцій “В” і “С” жовчі різноманітний і відрізняється як за видовим складом бактерій і дріжджеподібних грибів, так і за кількісним обсіменінням. Частота виявлення в пробах жовчі грибів роду Candida свідчить про їх можливу етіологічну значущість у розвитку запального процесу.

4. У всіх дітей з хронічним холециститом виявлено різного ступеня порушення біоценозу товстої кишки, які передують кишковим проявам і являються передвістям відхилень у клініко-фізіологічному статусі організму дитини. Має місце кореляційний звязок між обсіменінням дріжджеподібними грибами роду Candida жовчі і калу.

5. Клінічний перебіг хронічного холециститу в дітей залежить від клінічних проявів дисбіотичних порушень товстої кишки. У 94 хворих (88,7±3,08%) виявлено локальну форму захворювання, що відповідає ІІ і ІІІ ступеню важкості дисбіотичних порушень товстої кишки, у 12 хворих (11,3±3,08%) визначено латентну форму, що дорівнює І ступеню важкості дисбіотичних порушень.

6. Перший ступінь дисбіотичних порушень характеризується ізольованим типом дисбактеріозу, обумовленим грибами роду Candida і спороутворюючими анаеробними клостридіями. При другому ступені важкості зустрічається як ізольований, так і асоційований тип дисбактеріозу. При третьому ступені спостерігається тільки асоційований тип дисбіотичних порушень, обумовлений присутністю клостридій і різноманітної умовно-патогенної мікрофлори, в тому числі і грибів роду Candida.

Показником ранніх змін з боку біліарної системи є присутність у калі хворого спороутворюючих анаеробних бактерій - клостридій більше, ніж 104 КУО/г.

7. При лікуванні хворих на хронічний холецистит тільки базисною терапією, не дивлячись на позитивну динаміку, відбувається незначне, статистично недостовірне, зниження грибів роду Candida, що обумовлює необхідність продовження лікування.

Етіотропна терапія хронічного холециститу з включенням біологічного препарату “Ентерол-250” не тільки цілюще впливає на характер біоценозу товстої кишки, але призводить до санації флори жовчного міхура і елімінації грибів роду Candida, що визначає доцільність використання цього препарату в комплексній терапії хронічного холециститу.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Журавлева И.В. Этиологическое значение грибов рода Candida в возникновении хронических холециститов // Проблеми медичної науки і освіти. - 2003. - № 2. - С. 66-69.

2. Журавлева И.В. Микробиоценоз кишечника при хронических холециститах у детей // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т.7, № 1. - С.139-143.

3. Белоусов Ю.В., Журавлева И.В., Савинова Е.М. Микробиоценоз кишечника и микрофлора желчи при хронических холециститах у детей // Український медичний альманах. - 2003. - № 1. - C.12-14. (Дисертантом проведено вивчення мікрофлори товстої кишки та жовчі, проаналізовано отримані результати, сформульовано висновки).

4. Липовская В.В., Журавлева И.В., Дидык В.С., Савинова Е.М. Биологические свойства патогенных энтеробактерий, циркулирующих в Северо-Восточном регионе Украины (1996-2000 гг.) // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - № 2. - С. 305-307. (Дисертантом наведені сучасні методи вивчення терморезистентності та антибіотикорезистентності, дані використовувалися при лікуванні дітей, хворих на хронічний холецистит).

5. Журавлева И.В., Губарь О.В., Савинова Е.М. Грибы рода Candida, морфобиологические особенности, чуствительность к химопрепаратам при хронических холециститах у детей // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - № 8 (2). - С. 416-419. (Дисертантом проведено вивчення морфобіологічних особливостей та чутливості до хіміопрепаратів грибів рода Candida, підготовлена стаття до друку).

6. Савинова Е.М., Чернявский В.И., Журавлева И.В., Панченко Л.А. Коррекция нарушений микробиоценоза кишечника биологически активными добавками к пище // Мат. межрегіональної наук.-практ. конф. “Соціально-гігієнічні аспекти охорони здоровя населення”. - Рязань, 1997. - С. 175-177. (Дисертант розробила методику корекції порушень мікробіоценозу кишечника БАД та проводила лікування дітей).

7. Журавлева И.В., Губарь О.В., Шелест В.В., Большакова Г.М., Савинова Е.М. Виды грибов рода Candida, изолированные от больных и объектов внешней среды // Тези ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. - Харків, 2003. - С. 77. (Дисертант проаналізував залежність між показниками обсіменіння грибами рода Candida жовчі та кала хворих дітей на хронічний холецистит).

8. Журавлева И.В. Эффективность использования препарата “Лактусан-С” в лечении хронических холециститов у детей // Наук. конф. молодих вчених ХМАПО: “Тези конф.”. - Харків, 2002. - С. 20-21.

9. Журавлева И.В. Микробиоценоз кишечника при хроническом холецистите у дитей // Мат. наук. конф. молодих вчених ХМАПО: “Тези конф.”. - Харків, 2001. - С. 32.

10. Белоусов Ю.В., Журавлева И.В. Микрофлора желчи и биоценоз кишечника при хроническом холецистите у детей // Мат. наук.-практ. конф. “Внутрішньо-клітинні інфекції і стан здоровя дітей в XXI сторіччі”. - Донецьк, 2005. - С. 15-17. (Дисертантом проведено вивчення мікрофлори товстої кишки та жовчі, проаналізовано отримані результати, сформульовано висновки).