Оптимізація тактики нагляду вагітних з рубцем на матці після кесарського розтину на основі комплексної оцінки стану фетоплацентарного комплексу. Удосконалення існуючих методів диспансерізації цієї групи високого ризику, особливості обміну речовин.
Аннотация к работе
Однією з провідних тенденцій сучасного акушерства є значна частота операції кесарського розтину (КР), використання якої дозволяє жінкам мати дитину та значно поліпшити її стан при народженні при низці акушерських ускладнень, гінекологічних та екстрагенітальних захворюваннях (В.І. Рубець на матці після перенесеного КР змінює стан міометрію та обумовлює розвиток в ньому дегенеративних процесів, котрі призводять до порушень матково-плацентарного кровообігу та негативно впливають на стан фетоплацентарного комплексу (ФПК) та новонародженого (В.І. Основний напрямок попередніх досліджень був спрямований на встановлення звязку між станом ФПК та рубця на матці, а також з локалізацією плаценти (М.А. констатовано початок розвитку патологічних процесів в ФПК вагітних з рубцем на матці після КР з періоду нідації та плацентації під впливом рубця на матці та зміненої структури міометрію, з послідуючим порушенням морфо-функціонального стану ФПК та фізичного розвитку плоду вже в 1-й половині вагітності; Практичне значення одержаних результатів: - виявлені особливості функцінування ФПК у вагітних з рубцем на матці в залежності від наявності ускладнень вагітності та/чи екстрагенітальної патології дозволили оптимізувати тактику нагляду даного контингенту вагітних;Під час клінічного спостереження виділено 4 групи: 1-а - 28 соматично здорових вагітних з рубцем на матці після КР з неускладненим перебігом нинішньої вагітності (без урахування стану рубця на матці); 2-а - 38 соматично здорових вагітних з рубцем на матці після КР з ускладненим перебігом нинішньої вагітності (без урахування стану рубця на матці); 3-я - 27 вагітних з рубцем на матці після КР з наявністю екстрагенітальної патології в стадії компенсації; 4-а - санаторна група (15 вагітних з рубцем на матці після КР, котрим проведено санаторне оздоровлення в умовах відділення оздоровлення вагітних санаторію «Великий Луг» м. До строку пологів клінічні ознаки ХФПН спостерігали у 17,86% вагітних 1-ої групи та у 15,15% пациентів контрольної групи (р>0,05) при домінуванні їх частоти в 2-й та 3-й групах: 50,0% та 44,44% (відповідно р<0,01 та р<0,05 як в порівнянні з контролем, так і з 1-ю групою). Підсумки порівняльного аналізу результатів поширеної біометрії плоду вагітних з рубцем на матці, незалежно від наявності ускладнень вагітності та/чи екстрагенітальної патології, свідчать: 1) про зменшення окремих біометричних показників вже на 16-22 тижні, не відображаючись на частоті ПГ аж до 28 тижня вагітності; 2) про відповідність між змінами величини окремих біометричних показників та частотою ПГ лише після 34 тижня гестації; 3) про зменшення величини розмірів грудної клітини та серця плоду як характерну ознаку затримки розвитку плоду на початку 2-го триместру вагітності; 4) про розвиток компенсаторно-пристосовних реакцій (КПР) в ФПК на 22-34 тижні гестації, що супроводжується максимальними темпами росту плоду; 5) про зниження компенсаторних можливостей ФПК в терміні 34-40 тижнів із зменшенням величини окремих біометричних показників та невідповідністю фізичного розвитку плода строку гестації у вигляді різних форм та ступеней тяжкості ПГ. Даний факт свідчить про порушення гормональної функції формуючуїся плаценти та про несприятливий вплив ускладнень вагітності, у вигляді загрози її переривання; 2) на зростання вмісту ПЛ з 16-17 тижня гестації з досягненням максимуму на 33-35 тижні та достовірною перевагою середніх показників на 22-40 тижні вагітності, що зумовлено гіперплазією та гіпертрофією тканини плаценти та підтверджено при УЗ плацентометрії; 3) на несприятливий вплив, справлений в ранні строки гестації на формуючуюся плаценту, котрий реалізується через мінімальні темпи росту вмісту Е3 при відсутності вірогідних відмінностей в величині його середніх показників аж до 34 тижня; 4) на зниження наприкінці вагітності рівня як ПЛ, так і Е3, що свідчить про виснаження компенсаторних механізмів ФПК; 5) на відсутність вірогідної різниці у вмісті ПЛ в порівнянні з 1-ю групою на протязі строку гестації. Відсутність характерних для 1-ї та 2-ї груп змін вмісту ПЛ можливо пояснити, з одного боку, сумірною з контролем частотою ускладнень вагітності в цілому та загрози її переривання зокрема, з другого боку, неускладненим перебігом вагітності у пацієнток 1-ї групи та наявністю патології вагітності у кожної жінки 2-ї клінічної групи; 2) прискоренням темпів зростання вмісту ПЛ з 22-23 тижня вагітності, досягненням максимума на 34-35 тижні та достовірним перевищенням над контролем середніх показників рівня ПЛ на 28-40 тижні, що співвідноситься з даними УЗ плацентометрії про підвищену товщину плаценти на 22-28 тижні вагітності; 3) мінімальними темпами зростання вмісту Е3 з 16-17 тижня гестації (як у 2-й групі) при достовірній різниці у величині середніх показників з 22 по 40 тиждень вагітності; 4) відсутністю вірогідної різниці у вмісті ПЛ, порівняно з 1-ю та 2-ю групами, на протязі усього строку гестації; 5) достовірно високим рівнем Е3, як і у 2-й групі, на 28-34 тижні (р<0,001 т