Клінічна характеристика кліщового енцефаліту на Волині та оптимізація лікування - Автореферат

Серед хвороб людини, які спричинюються арбовірусами, особливе місце в Україні займає кліщовий енцефаліт, природні осередки якого виявлені практично в усіх областях і на Кримському півострові. Відкриття нових природних осередків кліщового енцефаліту в Україні спонукає до ретельного вивчення як епідеміології, так і клінічних проявів цієї нейроінфекції. Маючи антигенні відмінності, штами вірусу кліщового енцефаліту можуть у різних осередках спричиняти захворювання, які мають відмінності у клінічному перебігу та ушкодженнях центральної нервової системи. Деякі з епідемічних осередків кліщового енцефаліту на Волині розташовані у радіоактивно-забруднених районах, що диктує необхідність подальшого вивчення розповсюдження, особливостей перебігу, імунологічної резистентності організму людини, перспективи розробки етіотропної терапії. Мета роботи: поліпшити діагностику і прогнозування перебігу кліщового енцефаліту на підставі комплексного обстеження природних осередків і хворих в Українському Поліссі та підвищити ефективність лікування за допомогою альфа-інтерферону.Пацієнти були різного віку: до 17 років - 29 хворих (19,3 %), 18-30 років - 43 (28,7 %), 31-59 років - 63 (42,0 %), 60-70 років - 12 (8,0 %), старші 70 років - 3 чоловіки (2,0 %). Всі обстежені були розділені на три групи, у залежності від методів лікування: перша група (60 осіб) отримувала суто патогенетичну терапію, друга (30 хворих) - також специфічний імуноглобулін, третя (60 хворих) - лаферон одночасно з патогенетичним лікуванням. Для встановлення діагнозу кліщовий енцефаліт використовувались такі критерії: Епідеміологічні - укуси кліщами у сезон активності кліщів (травень-жовтень), відвідування лісу напередодні захворювання, а також груповий характер захворювання осіб, що вживали термічно не оброблені молочні продукти в осередках розповсюдження кліщового енцефаліту . Неврологічний статус оцінювали шляхом дослідження: 1) збереження та повноти свідомості, орієнтації у просторі та часі, наявності загальномозкових явищ, стану памяті та психіки хворого; 2) менінгеальних симптомів; 3) стану функції кори головного мозку (мови, письма, читання, розуміння усної мови); 4) функції черепних нервів; 5) рухової функції (ходи, активних та пасивних рухів, тонусу мязів, наявності парезів чи паралічів, гіперкінезів); 6) сухожилкових, періостальних, шкірних рефлексів, патологічних рефлексів (Вартенберга, Вендеровича, Жуковського, Лері, хапальний, Бабінського, Оппенгейма, Гордона, Шоффера, Россолімо, Менделя-Бехтерєва, Штрюмпеля, захисних рефлексів), клонусів і синкінезій; 7) поверхневої (тактильної, больової, температурної), глибокої (мязово-суглобової) і складної чутливості (відчуття локалізації та двомірно-просторової чутливості); 8) функції вегетативної нервової системи (рівномірності зіниць, наявності салівації, вегетативної іннервації шкіри, дермографізму, вегетосерцевого рефлексу Ашнера-Данїні, кліностатичного та ортостатичного рефлексів); 9) функції органів малого тазу. У всіх групах проводилась патогенетична терапія, яка включала дезінтоксикаційні, сечогінні препарати, вітаміни, ноотропи, глюкокортикоїди: у першій (60 хворих) - без застосування специфічних препаратів, друга (30 хворих) - із використанням специфічного імуноглобуліну виробництва НВО “Вирион” (Томськ) по 6,0 мл внутришньомязово протягом 3-х днів, у третій групі (60 хворих) пацієнти отримували одночасно з патогенетичним лікуванням лаферон по 1 млн МО внутришньомязово на добу 3-10 днів.У дисертаційній роботі узагальнено клінічні, епідеміологічні та імунологічні дослідження кліщового енцефаліту на Волині й обґрунтовано нове рішення наукової задачі, що може поліпшити діагностику та прогнозування перебігу цієї нейроінфекції в умовах Полісся, а також комплексну терапію хворих за допомогою вітчизняного препарату рекомбінантного ?-2b-інтерферону - лаферону. Захворювання людей на кліщовий енцефаліт на Волині викликаються західним варіантом вірусу кліщового енцефаліту. Кліщовий енцефаліт реєструється на Волині у весняно-літній період з піком захворюваності в липні-серпні. Найчастіше розвиваються гарячкова і менінгеальна форми кліщового енцефаліту (40,0 і 40,7 % відповідно), рідше - менінгоенцефалітна (13,3 %) та енцефалітна (4,7 %) , в поодиноких випадках - поліомієлітоподібна форма (1,3 %). Кліщовий енцефаліт, що виник після аліментарного зараження, супроводжується вищим, ніж при трансмісивному інфікуванні, вмістом IGA i IGG у сироватці крові протягом хвороби та в наступному повільнішою нормалізацією рівня IGM.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі узагальнено клінічні, епідеміологічні та імунологічні дослідження кліщового енцефаліту на Волині й обґрунтовано нове рішення наукової задачі, що може поліпшити діагностику та прогнозування перебігу цієї нейроінфекції в умовах Полісся, а також комплексну терапію хворих за допомогою вітчизняного препарату рекомбінантного ?-2b- інтерферону - лаферону.

1. Захворювання людей на кліщовий енцефаліт на Волині викликаються західним варіантом вірусу кліщового енцефаліту. Виявлені природні осередки інфекції в області: найактивніше - у Ратнівському районі, менш активні - у Луцькому та трьох інших районах (Ковельському, Ківерцівському, Рожищенському).

2. Кліщовий енцефаліт реєструється на Волині у весняно-літній період з піком захворюваності в липні-серпні. Найчастіше (68 %) реалізується трансмісивний шлях передачі збудника, рідше (32 %) - аліментарний внаслідок вживання сирого коровячого молока.

Найчастіше розвиваються гарячкова і менінгеальна форми кліщового енцефаліту (40,0 і 40,7 % відповідно), рідше - менінгоенцефалітна (13,3 %) та енцефалітна (4,7 %) , в поодиноких випадках - поліомієлітоподібна форма (1,3 %). Клінічні прояви близькі до західного варіанту цієї інфекції, але двохвильовий тип гарячки та зміни гемограми виявляються в два рази рідше.

4. Ступінь ендогенної інтоксикації на першому тижні захворювання відображається високими рівнями лейкоцитарного індексу та гематологічного показника інтоксикації, які дещо знижуються з наростанням неврологічної симптоматики. У період реконвалесценції нормалізація цих показників відстає від строків клінічного одужання.

5. У хворих з АВ(IV) групою крові та нульовим або низьким титром антитіл до вірусу кліщового енцефаліту у РЗК частіше виявляється тяжка форма інфекції з ушкодженням нервової системи. У них спостерігається швидке зниження підвищеного вмісту IGM у крові на третьому тижні захворювання, низький рівень IGG протягом всього періоду хвороби.

Кліщовий енцефаліт, що виник після аліментарного зараження, супроводжується вищим, ніж при трансмісивному інфікуванні, вмістом IGA i IGG у сироватці крові протягом хвороби та в наступному повільнішою нормалізацією рівня IGM.

Застосування у комплексній терапії хворих на кліщовий енцефаліт лаферону сприяє швидшому регресу неврологічної симптоматики, частішому повному одужанню. За ефективністю таке лікування не поступається результатам лікування хворих специфічним імуноглобуліном, а за деякими показниками (нормалізація температури тіла, неврологічного статусу та зниження лейкоцитарного індексу і гематологічного показника інтоксикації) перевищує його.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою виявлення кліщового енцефаліту на Волині показано відповідне серологічне обстеження крові в динаміці у хворих з гіпертермією в сезонний період (літо-осінь) і ознаками ураження нервової системи, особливо при встановленні факту відвідування лісу протягом 1 міс. до початку захворювання.

Виявлення високого рівня IGA в гострому періоді (на першому-другому тижнях), тривалого підвищення IGM у хворих з встановленим діагнозом кліщовий енцефаліт дозволяє запідозрити аліментарний шлях передачі та проводити епідеміологічні заходи у більш ранній термін з метою попередження “сімейних” спалахів захворювання.

У хворих на кліщовий енцефаліт рекомендовано визначати групу крові та у динаміці вміст Ig M i Ig G у сироватці крові з метою прогнозування більш тяжкого перебігу хвороби та несприятливих наслідків, які спостерігаються у пацієнтів з АВ(IV) групою крові та швидкою нормалізацією вмісту IGM, низькою концентрацією IGG протягом всього захворювання.

4. У комплексній терапії кліщового енцефаліту доцільно використовувати лаферон у дозах 1-2 млн МО внутришньомязово на добу протягом 5-7 днів і довше, залежно від клінічного перебігу хвороби, що дасть змогу скоротити тривалість перебування хворого у стаціонарі, зменшити частоту резидуальної симптоматики, строки тимчасової непрацездатності та інвалідизації пацієнтів з кліщовим енцефалітом.

Морочковський Р.С. Особливості клініки кліщового енцефаліту на Волині // Науковий вісник ВДУ. - 1997. - № 1. - С. 74-76.

Виноград І.А., Морочковський Р.С., Андрейчин М.А. Варіанти клінічного перебігу кліщового енцефаліту на Волині // Інфекційні хвороби. - 1999. - № 4. - С. 72-74. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки).

Морочковський Р.С. Епідеміологічні ознаки кліщового енцефаліту на Волині // Інфекційні хвороби. - 2001. - № 3. - С. 85-86.

Андрейчин М.А., Морочковський Р.С. Застосування лаферону у комплексній терапії хворих на КЕ // Інфекційні хвороби. - 2002. - № 2. - С. 47-50. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки).

Виноград І.А., Морочковський Р.С., Кобись Л.П., Січук В.С., Бегаль М.Г. Клініка кліщового енцефаліту на Волині // Матеріали V зїзду інфекціоністів України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - С. 369-371. (Здобувач самостійно виконав клінічне обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки).

Морочковський Р.С. Клінічна ефективність лаферону в терапії кліщового енцефаліту // Нове в діаґностиці і терапії інфекційних хвороб: Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України (18-19 травня 2000 р., м. Львів). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 182-183.

Андрейчин М.А., Морочковський Р.С. Наслідки кліщового енцефаліту у Волинському Поліссі // Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани. Матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України (16-17 травня 2002 року, м. Дніпропетровськ) - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 149-151. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки).

Білецька Г.В., Лозинський І.М., Семенишин О.Б., Друль О.С., Морочковський Р.С. Диференційна діагностика змішаних кліщових інфекцій в Україні // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами. Матеріали VI зїзду інфекціоністів України (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 97-98. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку).

Морочковський Р.С. Ефективність лаферону в комплексній терапії хворих на кліщовий енцефаліт // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами. Матеріали VI зїзду інфекціоністів України (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 332-333.