Визначення потреби міського населення у лікуванні хвороб пародонту за результатами статистичних та клінічних досліджень. Структура інтерфазних ядер букального епітелію як показник його бар’єрної функції. Стан антимікробного захисту порожнини рота.
Аннотация к работе
Складність етіології й патогенезу цього захворювання, залежність його розвитку від багатьох чинників, відсутність первинної профілактики обумовлюють високу розповсюдженість ГП, знижують ефективність лікувально-профілактичних заходів (А.П. Не дивлячись на значну кількість методів лікування, різноманітність лікарських форм та медикаментів, що застосовуються в пародонтології, терапія ГП залишається недостатньо ефективною і потребує подальшого удосконалення. Для обґрунтування пошуку ефективних вітчизняних засобів лікування ГП вивчали потребу міського населення у лікуванні хвороб пародонту. З метою оцінки впливу несприятливих чинників на стан тканин пародонту вивчали барєрну функцію епітелію порожнини рота у хворих на ГП. Проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування 183 хворих на ГП, яким в комплексній терапії застосовували фітоконцентрати «Джерело», «Світанок» та фітосорбент «Вітапектин».Істотно знизився індекс КПІ (0,46±0,04 бала - після лікування, 4,18±0,34 бала - до лікування; p<0,001), а порівняно з результатами, отриманими в контрольній групі, його середнє значення менше майже у 5 разів. У хворих 1-ої підгрупи основної групи значно зменшується глибина пародонтальних кишень (3,86±0,10 мм - до лікування; 2,32±0,18 мм після лікування), практично зникає гноєвиділення (1,40±0,10 - до лікування, 0,08±0,005 - після лікування; p<0,001). Індекс ПІ у хворих цієї підгрупи після лікування знизився з 2,86±0,22 бала до 1,02±0,08 бала (p<0,001), індекс КПІ - з 4,28±0,32 бала до 1,46±0,12 бала (p<0,001). У хворих 1-ої підгрупи з хронічним перебігом ГП індекс ПІ після лікування знизився до 0,94±0,08 бала проти 2,62±0,21 бала до лікування (p<0,001); індекс КПІ - до 0,38±0,03 бала проти 4,02±0,32 бала до лікування (p<0,001), індекс CPITN - до 0,46±0,04 секстанта проти 3,08±0,28 секстанта до лікування (p<0,001). Цей показник у хворих 2-ої підгрупи при хронічному перебігу ГП після лікування складав 0,10±0,009 проти 1,42±0,11 до лікування (p<0,001); при загостреному - 0,14±0,01 проти 1,60±0,12 до лікування (p<0,001).Проблема лікування хворих на ГП є актуальною, оскільки ефективність сучасної загальноприйнятої терапії знижується через розвиток резистентності до медикаментів, появу ускладнень та рецидивів, нестійкість клініко-рентгенологічної ремісії. Поставлене в роботі питання підвищення ефективності лікування ГП вирішується шляхом використання патогенетично обгрунтованих фітозасобів як компонента комплексної терапії, що дозволяє в умовах зменшення медикаментозного навантаження на організм хворого досягти стійкої клінічної ремісії. Стоматологічне обстеження киян виявило високу розповсюдженість захворювань пародонту серед дорослого населення (88,78%), значні темпи її зростання, залежність від якості харчування, наявності соматичних захворювань. Важливою ланкою патогенезу ГП є зниження антибактеріального захисту тканин пародонту, барєрної функції епітелію порожнини рота, що підтверджується зміною структурної організації інтерфазних ядер букального епітелію, зниженням антибактеріальної активності слини, бактерицидної дії катіонних білків нейтрофільних гранулоцитів з вогнища ураження. Обєктивізація та інформативність способу визначення ступеня антибактеріальної активності слини як діагностичного й прогностичного критерію при ГП досягається шляхом виміру зони затримки росту індикаторного мікроорганізму Micrococcus lysodeikticus, діаметр якої від 1 мм до 9 мм відповідає слабкому, від 10 мм до 15 мм - середньому, понад 15 мм - високому ступеню активності.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Проблема лікування хворих на ГП є актуальною, оскільки ефективність сучасної загальноприйнятої терапії знижується через розвиток резистентності до медикаментів, появу ускладнень та рецидивів, нестійкість клініко-рентгенологічної ремісії. Поставлене в роботі питання підвищення ефективності лікування ГП вирішується шляхом використання патогенетично обгрунтованих фітозасобів як компонента комплексної терапії, що дозволяє в умовах зменшення медикаментозного навантаження на організм хворого досягти стійкої клінічної ремісії.
2. Стоматологічне обстеження киян виявило високу розповсюдженість захворювань пародонту серед дорослого населення (88,78%), значні темпи її зростання, залежність від якості харчування, наявності соматичних захворювань. За структурою індексу CPITN 45,67% обстежених вікової групи 35-44 років потребують комплексного лікування захворювань пародонту.
3. Важливою ланкою патогенезу ГП є зниження антибактеріального захисту тканин пародонту, барєрної функції епітелію порожнини рота, що підтверджується зміною структурної організації інтерфазних ядер букального епітелію, зниженням антибактеріальної активності слини, бактерицидної дії катіонних білків нейтрофільних гранулоцитів з вогнища ураження. Це необхідно враховувати як при виборі засобів лікування, так і визначенні оптимальних профілактичних заходів.
4. Обєктивізація та інформативність способу визначення ступеня антибактеріальної активності слини як діагностичного й прогностичного критерію при ГП досягається шляхом виміру зони затримки росту індикаторного мікроорганізму Micrococcus lysodeikticus, діаметр якої від 1 мм до 9 мм відповідає слабкому, від 10 мм до 15 мм - середньому, понад 15 мм - високому ступеню активності.
5. Комплексне лікування ГП з використанням рекомендованих фітозасобів показано хворим з початковим-І ступенем та І-ІІ ступенем захворювання. У разі хронічного перебігу фітоконцентрат «Джерело» як компонент комплексної терапії застосовують у вигляді зрошень, аплікацій та інстиляцій. При загостреному перебігу в пародонтальні кишені вводять екстемпоральний гель із фітоконцентрату та фітосорбенту «Вітапектин» в поєднанні з внутрішнім прийомом фітозасобів («Джерело», «Світанок»). Протизапальні, антибактеріальні, детоксикуючі, антиоксидантні, антигіпоксичні, імунокоригуючі властивості фітозасобів забезпечують ефективні безпосередні клінічні результати, які супроводжуються позитивними імунологічними змінами.
6. Поліпшення результатів комплексного лікування ГП із застосуванням фітозасобів багатоспрямованої дії досягається збереженням клініко-рентгенологічної стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонту у віддалені терміни, що підтверджується динамікою клініко-лабораторних та імунологічних показників.
7. З метою вторинної профілактики і подовження термінів ремісії хворим на ГП рекомендується: · внутрішній прийом фітозасобів за розробленою схемою;
· постійне коригування харчового раціону за вмістом кальцію, мікроелементів, вітамінів, білків;
Запропоновані фітоконцентрати не дають побічних ефектів, доступні для широких верств населення і можуть бути рекомендовані для застосування в комплексної терапії ГП.
Список литературы
1. Гужевська Н.С. Клініко-імунологічне обгрунтування застосування фітопрепаратів в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Вісник стоматології. - 1999. - №3. - С. 14-15.
2. Гужевська Н.С., Політун А.М., Мощич О.П., Гриценко О.М. Регулятори порушень метаболізму та імунітету в комплексній терапії генералізованого пародонтиту // Ліки. - 1999. - №3-4. - С. 136-139.
3. Политун А.М., Кравчук М.Г., Гужевская Н.С. Структура интерфазных ядер букального эпителия как показатель его барьерной функции при генерализованном пародонтите // Современная стоматология. - 1999. - №4 (8). - С. 23-26.
4. Пастушенко С.Г., Туревська В.Д., Гужевська Н.С. Захворюваність населення м. Києва у звязку із впливом несприятливих чинників навколишнього середовища // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки. - К., 1997. - С. 494-495.
5. Політун А.М., Гужевська Н.С. Стан антимікробного захисту порожнини рота у хворих на катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки. - К., 1997. - С. 524-525.
6. Мощич О.П., Гриценко О.М., Гужевська Н.С., Пилипчук В.С. Можливості використання лікувальних рослинних концентратів в терапевтичній практиці // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 1998. - Вип. 7, кн. 2. - С. 784-791.