Клінічні особливості стенокардії напруження і безбольової форми ішемічної хвороби серця при різному рівні гомоцистеїнемії і її корекція - Автореферат

Останнім часом серед факторів ризику приділяється увага підвищенню концентрації гомоцистеїну (ГЦ) в плазмі крові в осіб з серцево-судинними захворюваннями (Бусленко Н.С., 2001; Мойсеєв В.С., 2001; Сумароков О.В., 2001; Хубутія М.Ш., 2002). Звязок між серцево-судинними захворюваннями і збільшенням концентрації гомоцистеїну в плазмі крові вперше відзначено K. Впровадження в практику методів виявлення збільшення концентрації гомоцистеїну в плазмі крові, а також розробка способів корекції даного стану сприятимуть ранній діагностиці, лікуванню й профілактиці захворювань серцево-судинної системи. Завдання дослідження: Визначити концентрацію гомоцистеїну в плазмі крові у хворих з больовою формою ІХС із різними функціональними класами стенокардії напруження й епізодами безбольової ішемії міокарда; Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації на основі вивчення концентрації гомоцистеїну в плазмі крові у хворих ІХС зі стабільною стенокардією напруги I-IV ФК й епізодами безбольової ішемії міокарда (БІМ) вперше показано взаємозвязок між гомоцистеїнемією і виразністю патологічного процесу в пацієнтів цих груп.Виділено 26 хворих ІХС зі стенокардією напруження I-ІІ ФК, що склали 1-у групу; 46 пацієнтів з III ФК стенокардії напруження увійшли в 2-у групу і 23 хворих з IV ФК - у 3-ю групу. Рівень гомоцистеїну при різних ФК стенокардії напруження був таким: у 1-й групі (стенокардія напруження I-II ФК) в 34,6 % хворих спочатку визначався безпечний рівень ГЦ в плазмі крові, у 46,2 % - субнормальна концентрація ГЦ і тільки в 19,2 % пацієнтів виявлялася легка гіпергомоцистеїнемія. В 2-й групі, у яку ввійшли хворі ІХС зі стенокардією напруження III ФК, більша половина страждаючих (52,2 %) була із субнормальним рівнем гомоцистеїнемії, у 28,3 % - відзначався легкий ступінь ГГЦ і тільки в 19,5 % - з нормальним показником ГЦ в плазмі крові. Так, у хворих з I-II ФК рівень ГЦ склав 11,6 ± 1,1 мкмоль/л, у хворих з III ФК - 15,7 ± 0,9 мкмоль/л, а в хворих з IV ФК він уже був 18,9 ± 0,8 мкмоль/л (р <0,05). Так, у 1-й групі ПІКС був у 11,5 % хворих і в усіх них фіксувалася БІМ, у 2-й групі ПІКС - у 32,6 % випадків, БІМ - 32,6 %, у 3-й групі ПІКС - у 69,6 % і БІМ - у 52,2 % випадків.У дисертації подано теоретичне і практичне обґрунтування нового підходу в діагностиці ішемічної хвороби серця з урахуванням визначення концентрації гомоцистеїну в плазмі крові, представлено відкоректований терапевтичний комплекс, який дає можливість поліпшити ефективність лікування хворих. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки: Порушення обміну гомоцистеїну, що приводить до підвищення його концентрації в плазмі крові, сприяє прогресуючому перебігу ішемічної хвороби серця й обваженню функціонального класу стенокардії напруження. Збільшення концентрації гомоцистеїну в плазмі крові більш виражніше спостерігається у хворих на ішемічну хворобу серця з постінфарктним кардіосклерозом. Поєднання вітамінів групи В у комплексі з фолієвою кислотою зі стандартною схемою терапії ішемічної хвороби серця дозволяє зменшити частоту і тривалість приступів стенокардії, епізодів безбольової ішемії міокарда, а також знизити дозу і кратність прийому антиангінальних препаратів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації подано теоретичне і практичне обґрунтування нового підходу в діагностиці ішемічної хвороби серця з урахуванням визначення концентрації гомоцистеїну в плазмі крові, представлено відкоректований терапевтичний комплекс, який дає можливість поліпшити ефективність лікування хворих.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки: Порушення обміну гомоцистеїну, що приводить до підвищення його концентрації в плазмі крові, сприяє прогресуючому перебігу ішемічної хвороби серця й обваженню функціонального класу стенокардії напруження.

Збільшення концентрації гомоцистеїну в плазмі крові більш виражніше спостерігається у хворих на ішемічну хворобу серця з постінфарктним кардіосклерозом.

Гіпергомоцистеїнемія понад 15 мкмоль/л характеризує більш важкий перебіг ішемічної хвороби серця і ранній розвиток ускладнень.

Частота епізодів безбольової ішемії міокарда прямо пропорційна концентрації гомоцистеїну в плазмі крові у хворих на ішемічну хворобу серця.

Сполучення у хворих гіпергомоцистеїнемії, гіпертрофії лівого шлуночка, що розвинулася в результаті артеріальної гіпертензії, збільшує сумарний ризик розвитку та частоти епізодів безбольової ішемії міокарда.

Додатковий прийом вітамінів групи В у сполученні з фолієвою кислотою достовірно знизив рівень загального гомоцистеїну в плазмі крові у 60,5 % хворих, у тому числі в 25 % випадків до цільового рівня 10 мкмоль/л.

Поєднання вітамінів групи В у комплексі з фолієвою кислотою зі стандартною схемою терапії ішемічної хвороби серця дозволяє зменшити частоту і тривалість приступів стенокардії, епізодів безбольової ішемії міокарда, а також знизити дозу і кратність прийому антиангінальних препаратів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У хворих на ішемічну хворобу серця доцільно визначати концентрацію гомоцистеїну в плазмі крові поряд з рівнем загального холестерину, тригліцеридів з метою виявлення гіпергомоцистеїнемії як фактора ризику. Це ускладнює перебіг ішемічної хвороби серця і зменшує ефективність антиангінальної терапії.

Хворим на ішемічну хворобу серця при виявленні концентрації гомоцистеїну в плазмі крові понад 10 мкмоль/л, необхідно додаткове призначення полівітамінних препаратів, що містять вітамін В6 , вітамін В12 і фолієву кислоту.

Вітаміни В6, В12 і фолієву кислоту рекомендується застосовувати в таких дозах: вітаміну В6 - 120 мг на добу, В12 - 3 мг на добу, фолієву кислоту - 3 мг на добу протягом 2-3 тижнів з повторним визначенням ГЦ для вироблення подальшої тактики лікування, що передбачає досягнення цільового рівня гомоцистеїнемії 10 мкмоль/л.

Виявлення у хворих епізодів безбольової ішемії міокарда в сполученні з гіпергомоцистеїнемією дозволяє виділити цю категорію пацієнтів у групу осіб з підвищеним ризиком сердечно-судинних катастроф із проведенням відповідних лікувально-профілактичних заходів, що включають у себе комплекс вітамінів групи В і фолієву кислоту.

1. Буртіна І.Я. Вплив комбінованого препарату “Кардонат” на рівень гомоцистеїну в плазмі крові в пацієнтів з ішемічною хворобою серця // Український медичний часопис. - К., 2005. - № 1 - С. 45-48.

2. Буртіна І.Я. Плазмовий рівень гомоцистеїну у хворих з різними варіантами стабільної стенокардії напруження і його зміна під час прийому вітамінів групи В і фолієвої кислоти // Серце і судини. - К., 2005. - № 2. - С. 85-88.

3. Буртіна І.Я. Гомоцистеїнемія у хворих ішемічною хворобою серця з епізодами безбольової ішемії міокарда // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - К., 2005. - Вип. 14. - Книга 1. - С. 562-566.

4. Буртіна І.Я. Клінічні особливості перебігу ішемічної хвороби серця у хворих зі стенокардією напруження з епізодами безбольової ішемії міокарда і гіпергомоцистеїнемією // Лікарська практика. - Харків, 2005. - № 3. - С. 64-68.

5. Буртіна І.Я. Гомоцистеїнемія і стенокардія напруження у хворих ішемічною хворобою серця // Праці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського. - Сімферополь, 2005. - Т. 141. - Ч. IV - С. 10-12.

6. Буртіна І.Я. Гіпергомоцистеїнемія як фактор ризику розвитку ішемічної хвороби серця і її корекція // Український кардіологічний журнал. - К., 2005. - № 5. - С. 47-50.

7. Буртіна І.Я. Вплив вітамінів В1, В6, В12 на рівень гомоцистеїну у хворих на ішемічну хворобу серця // Нова медицина. - К., 2004. - № 4. - С. 68-70.

8. Буртіна І.Я. Рівень гомоцистеїнемії у хворих на ішемічну хворобу серця та її клінічні особливості при стенокардії напруження // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України: Тези наукових доповідей. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 153.

9. Буртіна І.Я. Вплив препарату “Нейровітан” і фолієвої кислоти на рівень гомоцистеїнемії у хворих на ішемічну хворобу серця // Матеріали конференції “Невідкладні стани в кардіоревматології в практиці терапевта і педіатра”: Тези наукових доповідей: Праці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського. -Сімферополь, 2005. - Т. 141. - Ч. IV. - С. 102.