Клінічні особливості і діференційована корекція хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки - Автореферат

Хронічний запор при аномаліях розвитку та положення товстої кишки (доліхосігма, доліхоколон, трансверзоптоз) за механізмами розвитку відрізняється від запору іншої етіології: порушення акту дефекації носить кологенний характер та обумовлено механічною перешкодою для проходження калових мас по товстому кишечнику. Тому при аномаліях розвитку та положення товстого кишечника, доцільно застосовувати термін «хронічний колостаз». Згідно даних Льонюшкіна О. І., із 1000 дітей, які страждають хронічним рецидивуючим болем у животі, при додатковому дослідженні більш, ніж у 30% виявлено наявність аномалій розвитку або положення товстого кишечника. Оцінити стан слизової оболонки товстої кишки у дітей з хронічним товстокишковим стазом на тлі аномалій її розвитку та положення за результатами ректоскопічного та морфологічного досліджень. Предмет дослідження: стан слизової оболонки та моторної функції товстої кишки у дітей при аномаліях її розвитку та положення, які перебігають з хронічним колостазом, оцінка ефективності комплексної корекції хронічного колостазу при цих аномаліях.Для вирішення поставлених завдань проведено клініко-параклінічні дослідження 148 дітей у віці від 2 до 17 років з хронічним запором, з них 124 дитини на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки (основна група) та 24 дитини з запором функціонального ґенезу (контрольна група). Критеріями включення дітей в основну групу дослідження були: наявність у них аномалій розвитку та положення товстої кишки, які супроводжувались хронічним колостазом, підтверджені різними методами дослідження, і згода дитини та її батьків на участь у дослідженні. В контрольну групу включали дітей із запором функціонального ґенезу, у яких була виключена органічна патологія товстої кишки (аномалії розвитку та положення товстої кишки). Для корекції хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки, нами розроблено комплексний терапевтичний метод корекції "Спосіб корекції хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки". Порівняльний аналіз в групах дітей з хронічним колостазом на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки і дітей з функціональним запором, виявив клініко-анамнестичні особливості, які дозволили передбачити ще на дошпитальному етапі той факт, що причиною хронічного колостазу є аномалії розвитку та положення товстої кишки.В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення наукового завдання - підвищення ефективності діагностики і лікування хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки на основі вивчення клінічних особливостей його перебігу, стану слизової оболонки кишки, моторики та тонусу і розробки принципів диференційованої корекції. В структурі хронічного запору у дітей значне місце займає хронічний колостаз на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки, серед яких найбільш розповсюдженою є доліхосігма. Найбільш інформативним методом верифікації аномалій розвитку та положення товстої кишки є рентгенографічний (іригографічний), однак ступінь співпадання інформативності іригографічного та ректороманоскопічного досліджень при виявленні аномалій розвитку та положення товстої кишки достатньо висока - 88,7%, що дозволяє у ряді випадків відмовитися від рентгенологічного дослідження. Хронічний колостаз на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки у переважної кількості хворих супроводжується запальними змінами слизової оболонки товстої кишки, що підтверджується результатами ендоскопічного (87,7%) та морфологічного (95,3%) досліджень і повинно враховуватися при призначенні комплексної терапії. Диференційована терапія хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки з залученням лікувального комплексу дієтичних рекомендацій, стимуляції кишечнику (ампліпульстерапія), масажу, ЛФК сприяють більш ранній та стійкій нормалізації випорожнення, що суттєво покращує якість життя хворих дітей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення наукового завдання - підвищення ефективності діагностики і лікування хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки на основі вивчення клінічних особливостей його перебігу, стану слизової оболонки кишки, моторики та тонусу і розробки принципів диференційованої корекції.

2. В структурі хронічного запору у дітей значне місце займає хронічний колостаз на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки, серед яких найбільш розповсюдженою є доліхосігма. Значно рідше зустрічається трансверзоптоз (синдром Пайра) і доліхоколон.

3. Факторами ризику раннього розвитку хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки є спадкова обтяженість по захворюваннях кишечника (перш за все по хронічному запору), штучне вигодування на першому році життя та порушення харчування у старшому віці. Ранні прояви запору та тривалість відсутності випорожнення можуть бути використані як критерії діагностики хронічного запору органічного ґенезу.

4. Клінічний перебіг хронічного колостазу на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки характеризується раннім початком захворювання, стійким, прогресуючим перебігом, виразністю проявів хронічної неспецифічної інтоксикації та дисептичного синдрому у порівнянні з запором функціонального ґенезу.

5. Найбільш інформативним методом верифікації аномалій розвитку та положення товстої кишки є рентгенографічний (іригографічний), однак ступінь співпадання інформативності іригографічного та ректороманоскопічного досліджень при виявленні аномалій розвитку та положення товстої кишки достатньо висока - 88,7%, що дозволяє у ряді випадків відмовитися від рентгенологічного дослідження.

6. Хронічний колостаз на фоні аномалій розвитку та положення товстої кишки супроводжується значними порушеннями її моторики та тонусу, які перебігають переважно по гіпокінетичному та гіпотонічному типу, що необхідно враховувати при проведенні корекції запору.

7. Хронічний колостаз на тлі аномалій розвитку та положення товстої кишки у переважної кількості хворих супроводжується запальними змінами слизової оболонки товстої кишки, що підтверджується результатами ендоскопічного (87,7%) та морфологічного (95,3%) досліджень і повинно враховуватися при призначенні комплексної терапії.

8. Диференційована терапія хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки з залученням лікувального комплексу дієтичних рекомендацій, стимуляції кишечнику (ампліпульстерапія), масажу, ЛФК сприяють більш ранній та стійкій нормалізації випорожнення, що суттєво покращує якість життя хворих дітей.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою визначення ризику хронічного запору у дітей, лікарям педіатрам рекомендується застосовувати комплексне обстеження з використанням клінічних та інструментальних методів дослідження, тому що хронічній товстокишковий стаз при аномаліях розвитку та положення товстої кишки потребує диференційованого підходу до його корекції. В діагностичних цілях необхідно звертати увагу на особливості клінічного перебігу, які можуть бути важливими для виявлення аномалій розвитку та положення товстої кишки (спадкова обтяженість по захворюваннях кишечника, рання маніфестація хронічного запору, тривалий, стійкий, прогресуючий перебіг).

2. Інструментальне обстеження хворих з хронічним колостазом треба починати з ректороманоскопії, як достатньо інформативного методу для виявлення аномалій розвитку та положення товстої кишки і визначення запальних змін з боку ії СО. Ректоскопічними критеріями діагностики аномалій розвитку та положення товстої кишки є: розширення отвору кишечнику, зниження його тонусу, плескаючий звук при виведенні ректоскопа з прямої кишки. Позитивні результати ректороманоскопічного дослідження є основою для проведення іригографії. Морфологічне дослідження біоптатів слід проводити за показаннями. Визначення рухової та тонічної функцій товстої кишки необхідно для призначення диференційованої терапії.

3. Лікування хронічного запору при аномаліях розвитку та положення товстої кишки базується на консервативних заходах, які спрямовані на усунення абдомінального больового синдрому та кишкового стазу. Розроблений комплекс терапевтичних заходів включає в себе дієтичні рекомендації, стимуляцію кишечника (ампліпульстерапію), масаж живота і ЛФК.

При призначенні дієти слід рекомендувати достатню кількість рідини з урахуванням віку дітей (старшим дітям не менш, ніж 1,5-2 літрів охолоджених мінеральної води та фруктових соків) і харчові продукти, що стимулюють моторну функцію товстої кишки та сприяють її випорожненню: чорний хліб з висівками; сирі овочі та фрукти; сухофрукти, особливо чорнослив, курага, інжир; кисле молоко, одноденний кефір; розсипчасті та напіввязкі каші; нежирні сорти різних видів мяса (яловичина, курка, індичка, кролик) у вареному або запеченому вигляді.

Ампліпульстерапію проводять за допомогою апарату «Ампліпульс-4». Електроди накладають на ділянку сігмоподібного відділу товстої кишки. Особливість цього методу полягає у тому, що змінні синусоїдальні струми подаються від двох окремих пар електродів так, що патологічний осередок знаходиться у місці перехрестя силових ліній. На кожну пару подають токи однакової частоти. Враховуючи, що нервово-мязовий апарат товстої кишки складається з гладкомязових волокон, чергуються низькочастотні посилки СМС та немодульована несуча частота 5000 Гц. Цьому напрямку ампліпустерапії відповідає діапазон частот 30-10 Гц, глибина модуляцій 74-100 % від амплітудного значення несучої частоти, тривалість імпульсів - 2-3 або 4-6 секунд.

Ампліпульстерапія характеризується, менш подразнюючою дією на шкірні рецептори, кращою проникливістю у глибину тканин, високою біологічною активністю, близькістю до природних біопотенціалів організму, і має малий адаптаційний та тривалий періоди післядії.

Масаж живота слід проводити 1-2 рази на день, круговими рухами за годинниковою стрілкою з тривалістю сеансу 10-15 хв. Паралельно з масажем живота призначають ЛФК та використовують вправи, що спрямовані на ритмічне стиснення черевного пресу (нахили тулубу, піднімання прямих ніг у положенні лежачи на спині та ін.)

Наявність при хронічному товстокишковому стазі у дітей запальних змін товстої кишки визначає необхідність проведення протизапальної терапії.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Велиева Т. А. Хронический колостаз при долихосигме у детей / Т. А Велиева // Проблеми медичної науки та освіти. - 2004. - №4. - С.63-67.

2. Велиева Т. А. Коррекция хронического колостаза у детей с аномалиями развития и положения толстой кишки / Т. А. Велиева // Современная педиатрия. - 2007. - №3(16). - С.104-106.

3. Губина-Вакулик Г. И. Морфологическая картина слизистой оболочки сигмовидной кишки при хроническом проктосигмоидите на фоне долихосигмы / Г. И. Губина-Вакулик, Т. А. Велиева, Н. И. Рысьева // Патология. - Запорожье. -2007. -№3.- С. 45-52. Здобувачем співставлено результати ректороманоскопичного та морфологічного методів досліджень та зроблено висновки щодо особливостей хронічного проктосігмоидиту на тлі доліхосігми.

4. Велиева Т. А. Гистологические особенности слизистой оболочки толстой кишки у детей при ее аномалиях развития и положення / Т. А. Велиева // Медицина сегодня и завтра. - 2008. - №1. - С.21-23.

5. Веліева Т. А. Стан слизової оболонки при аномаліях розвитку і положення товстого кишечнику у дітей / Т. А. Велиева // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених „Досягнення молодих вчених-майбутнє медицини”. Харьків - 2004. - С.14-15.

6. Велиева Т. А. Клинические особенности хронического запора у детей с аномалиями развития и положения толстой кишки / Т.А. Велиева // Материалы ХІІ Конгресса детских гастроэнтерологов России. «Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей». Москва - 2005. - С.313-314.

7. Веліева Т. А. Аномалій розвитку і положення товстого кишечнику у дітей, як одна з причин хронічного колостазу / Т. А. Велиева // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. Харків. - 2005. - 16с.

8. Велиева Т. А. Частота развития аномалий толстой кишки у детей / Т. А. Велиева // Материалы одиннадцатой российской гастроэнтерологической недели. Росс. жур. гастроэтерологии, гепатологии, колопроктологии. Москва.- 2005. - №5, том XV. - 98 с.

9. Велиева Т. А. Состояние моторной функции толстой кишки у детей с долихосигмой / Т. А. Велиева // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції „Функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту в дітей - проблема дитячої гастроентерології ”. Чернівці. - 2006. - 7с.

10. Велиева Т. А. Комплексный подход к коррекции хронического колостаза у детей с аномалиями развития и положения толстой кишки / Т. А. Велиева // Матеріали науково-практичної конференції „Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи ”. - Харків - 2007. - С.23-24.

11. Губина-Вакулик Г. И. Долихосигма: морфологические особенности проктосигмоидита / Г. И. Губина-Вакулик, Т. А. Велиева, Н. И. Рысьева // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи». - Чернівці - 2007. - С.77-78. Здобувачем обґрунтовано актуальність, вивчено та проаналізовано зібраний матеріал.

Патент 16083 Україна, А61N1/00, A61H7/00. Спосіб корекції хронічного колостазу у дітей з аномаліями розвитку та положення товстої кишки / Т. А. Веліева - Заявлено 20.02.2006; опубл.. 17.07.2006, Бюл.№7.