Розгляд кліматичних особливостей Київської області та їх впливу на привабливість туристичної галузі. Фізико-географічна характеристика регіону. Вивчення радіаційного та теплового режимів, режиму вологості і опадів. Аналіз повторюваності метеоявищ.
Аннотация к работе
Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°С. За рік на території області випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку. Київщина має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох кліматичних курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця та Конча-Заспа. Мета роботи - ознайомитись з кліматичними особливостями Київської та їх роль щодо привабливості туристичної галузі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході - з Черкаською, на південному-заході - з Вінницькою, на заході - з Житомирською областями, на півночі - з Гомельською областю Білорусі.Клімат Київської області займає проміжне місце між кліматом західних і східних областей. Відсутність високих гірських піднять сприяє вільному переміщенню повітря різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони. За рік на території області випадає 500-600 мм опадів, головним чином влітку. Як і для багатьох інших регіонів України, прогнози температур показують загальну тенденцію до потепління протягом наступного століття, з ймовірністю значного підвищення температури в літні місяці, що призведе до більшої посухи по всій області та більшої спеки. Крім того, згідно з прогнозами, у зимовий період буде менше днів зі снігом і морозом; так, деякі дослідження вказують на те, що буде 50 днів з меншою кількістю снігу та 60 днів з меншим морозом.Клімат, будь-якої території формується під впливом багатьох факторів, головними з яких є сонячна радіація (тепло від Сонця), атмосферна циркуляція, що зумовлює перерозподіл по території тепла та вологи, і характер місцевості (висота, експозиція схилів, грунтово-рослинний покрив). Сонячне проміння приходить на Землю у двох формах: у вигляді так званих прямої і розсіяної радіацій. За ясного неба місячні і добові суми сумарної радіації відзначаються широтним розподілом по території. У річному ході найбільше зростання сумарної радіації відбувається від зими до весни. За середніх умов хмарності місячні суми сумарної радіації у річному ході змінюються від мінімальних сум у грудні до максимальних у червні-липні.Найвищі показники температури повітря на території Київської області зафіксовані для всіх місяців у період 2000-2012 рр. Температура повітря зросла на 2,2°С в середньому у січні, на 2,0°С - у липні, на 1,8°С - у жовтні та 1,5°С - у березні, серпні та листопаді. У весняний період температура повітря у другій половині 20-го століття збільшилася не суттєво по відношенню до періоду 1891-1935 рр. Високі показники середньомісячної температури повітря спостерігалися лише у період 2000-2012 рр., де на метеостанціях Київ, Бориспіль досягли найвищих значень. Улітку значення середньомісячних температур повітря за період 2000-2012 рр. по відношенню до перших двох характеризується зростанням. Оскільки найбільші відхилення температури повітря зафіксовані у зимовий та літній періоди, ізотерми переважно мають широтне розташування і представлені гребнем тепла, який поширюється з південного сходу на північний захід. Аналізуючи просторовий розподіл температури повітря у другій половині 20 століття, можна відмітити, що зима була холодною у північно-західній частині Київської області.Зима у Північній півкулі характеризується великою різницею температури повітря між Атлантичним океаном і центральними районами Євразії, зниженням атмосферного тиску в районі Ісландії та його підвищенням поблизу Азорських островів і в Сибіру. На північний захід від цієї смуги мають найбільше поширення порівняно теплі і вологі повітряні маси, які спричинюють хмарність і відлиги, на південний схід, де переважає вплив антициклонів, температура помітно знижується внаслідок переміщення повітря з Сибіру і досить інтенсивної втрати тепла в умовах безхмарності. Зниження тиску в Азії активізує вплив на Україну теплих південно-західних і південно-східних повітряних мас. Упродовж літа в Україні активізуються впливи західних повітряних мас - як вологих (переважно на початку літа), так і сухих (з другої половини літа, внаслідок посилення впливу Азорського максимуму). Однак упродовж літа можливі тривалі бездощові періоди, особливо в південно-східній частині України, що зумовлює формування ґрунтових і атмосферних посух.Навесні з розвитком циркуляційних факторів та зростанням ролі підстильної поверхні температура повітря майже рівномірно збільшується з північного заходу на південний схід. Київська область має велике різноманіття унікальної флори і фауни на всій території. За вищих температур і зміни характеру опадів, ліси можуть відчувати нестачу води, що може призвести до сухості грунтів, їхньої деградації та лісових пожеж. Зниження стоку води у верхівї та підвищення її температури можуть змінити екологічної умови на цій території. На території Київщини протікає 3 великі річки - Дніпро, Припять, Десна із загальною довжиною в межах області 377 км і 8 середніх річок - Уж, Тетерів, Рось, Ірпінь, Трубіж, Супій, Гірський Тікич, Гнилий Тікич загальною довжиною 833 км, а також
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Фізико-географічна характеристика
2. Кліматоутворюючі чинники
3. Радіаційний режим
4. Тепловий режим
5. Баричне поле і теплові течії
6. Температурний режим підстильної поверхні
7. Режим вологості і опадів
8. Повторюваність метеоявищ
9. Небезпечні метеорологічні умови
10. Оцінка клімату щодо привабливості туристичної галузі