Кислотно-основний баланс у здорових та хворих на кетоз корів - Автореферат

Крім того, вивчення стану кислотно-основного балансу у корів, хворих на кетоз, дає можливість більш глибоко дослідити патогенез хвороби, прогнозувати її перебіг і на підставі цього призначити комплексне та ефективне лікування. 4) вивчити кореляційну залежність між показниками КОБ крові та сечі у корів, хворих на кетоз; Вперше визначено показники кислотно-основного балансу крові та сечі у корів, хворих на кетоз, залежно від ступеня кетонурії. Вперше в Україні вивчено інформативні показники кислотно-основного балансу сечі, за допомогою яких можна діагностувати метаболічний ацидоз та алкалоз, а також досліджено кореляційний звязок між основними показниками КОБ крові й сечі у здорових та хворих на кетоз корів. Експериментальна частина роботи складалася з таких етапів: а) вивчення показників кислотно-основного балансу та стану обміну речовин у корів з молочною продуктивністю від 3000 до 4000 кг за лактацію (середня продуктивність); б) дослідження стану кислотно-основного балансу крові та сечі, а також показників обміну речовин у корів червоно-рябої породи продуктивністю понад 5000 кг молока за лактацію (висока продуктивність); в) вивчення стану кислотно-основного балансу та показників обміну речовин у корів, хворих на кетоз (залежно від ступеня кетонурії); г) корекція порушень КОБ в організмі корів, хворих на кетоз, шляхом внутрішньовенного введення глюкози.У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і експериментально доведено механізм розвитку метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз, та запропоновано нові інформативні методи ранньої діагностики порушень кислотно-основного балансу організму. Після родів у корів зростає кількість кислих елементів крові, що зумовлює активацію компенсаторних функцій організму за рахунок інтенсивного виділення з сечею кислот та іонів амонію (р<0,01) і зменшення - основ (р<0,01). Клінічно у корів, хворих на кетоз, розвивається загальне пригнічення, кволість, неохочі рухи, залежування, зниження апетиту, порушення чутливості шкіри, запах ацетону з видихуваним повітрям та зі шкіри, гепатомегалія, зменшується кількість еритроцитів (р<0,001), лейкоцитів (р<0,05) та гемоглобіну. У крові корів, хворих на кетоз, збільшується кількість кетонових тіл (р<0,001) за рахунок зростання частки ацетону та ацетооцтової кислоти (відношення бета-оксимасляної кислоти до ацетону і ацетооцтової кислоти складає 4:1 проти 5:1 у клінічно здорових тварин); знижується вміст глюкози (р<0,001), загального білка (р<0,01), альбумінів (р<0,001), збільшується активність АСТ (р<0,001). У крові корів, хворих на кетоз, знижується концентрація кальцію (р<0,01), спостерігається тенденція до зменшення вмісту магнію, фосфору і натрію та збільшення К , що свідчить про активацію компенсаторних реакцій організму, спрямованих на зниження кількості іонів водню у плазмі крові.

1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і експериментально доведено механізм розвитку метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз, та запропоновано нові інформативні методи ранньої діагностики порушень кислотно-основного балансу організму. Одержані результати є новим розвязанням важливої наукової проблеми при вивченні хвороб обміну речовин великої рогатої худоби.

2. У клінічно здорових корів кислотно-основний баланс крові є стабільним і не залежить від продуктивності. Після родів у корів зростає кількість кислих елементів крові, що зумовлює активацію компенсаторних функцій організму за рахунок інтенсивного виділення з сечею кислот та іонів амонію (р<0,01) і зменшення - основ (р<0,01).

3. Кетоз реєструється у дійних корів, продуктивність яких більше 5000 кг молока за лактацію. У кінці першої декади лактації кетонурія виявлена у 20 % корів (20 % - слабкого ступеня - ” ”, 40 % - середнього - ” ”, 40 % - сильного - ” ”), під час другої декади - 36 % (33 % - ” ”, 44 % - ” ”, 23 % - ” ”), на другому місяці після родів - 11 % (33 % - ” ”, 50 % - ” ”, 17 % - ” ”). Причиною кетозу у високопродуктивних корів є незбалансованість раціонів за основними поживними та біологічно-активними речовинами (протеїном, цукром, клітковиною, жиром), цілорічне стійлове утримання, гіпокінезія, ожиріння, післяродова патологія.

4. Клінічно у корів, хворих на кетоз, розвивається загальне пригнічення, кволість, неохочі рухи, залежування, зниження апетиту, порушення чутливості шкіри, запах ацетону з видихуваним повітрям та зі шкіри, гепатомегалія, зменшується кількість еритроцитів (р<0,001), лейкоцитів (р<0,05) та гемоглобіну.

5. У крові корів, хворих на кетоз, збільшується кількість кетонових тіл (р<0,001) за рахунок зростання частки ацетону та ацетооцтової кислоти (відношення бета-оксимасляної кислоти до ацетону і ацетооцтової кислоти складає 4:1 проти 5:1 у клінічно здорових тварин); знижується вміст глюкози (р<0,001), загального білка (р<0,01), альбумінів (р<0,001), збільшується активність АСТ (р<0,001).

6. У крові корів, хворих на кетоз, знижується концентрація кальцію (р<0,01), спостерігається тенденція до зменшення вмісту магнію, фосфору і натрію та збільшення К , що свідчить про активацію компенсаторних реакцій організму, спрямованих на зниження кількості іонів водню у плазмі крові.

7. Накопичення в крові корів, хворих на кетоз, кетонових тіл та інших не доокислених продуктів спричиняє розвиток метаболічного ацидозу, що характеризується зменшенням водневого показника, дефіцитом буферних основ, зниженням парціального тиску вуглекислого газу (р<0,05) та зростанням парціального тиску кисню (р<0,05). У частки хворих корів компенсаторні можливості підтримують КОБ організму у фізіологічних межах, а в інших виникає компенсований або субкомпенсований метаболічний ацидоз (у крові величина РН знижується до 7,339, РСО2 - до 35,6 мм рт. ст., РО2 - до 26,0 мм рт. ст., НСО3- - до 23,2 ммоль/л, ВЕ - до -2,4 ммоль/л; у сечі РН знижується до 6,5, ЗКОБ сечі - до -27,0 ммоль/л, основи - до 55,0 ммоль/л та зростає вміст кислот до 80,4 ммоль/л і NH4 - до 46,8 ммоль/л).

8. При компенсованому метаболічному ацидозі активуються буферні властивості нирок, йде посилене виділення кислих продуктів з організму і нормалізація кислотно-основного балансу крові. У сечі корів, хворих на кетоз, знижується РН і показник загального кислотно-основного балансу за рахунок збільшення виділення кислот та іонів амонію і зменшення основ. Вказані показники сечі є важливими патогенетичними та діагностичними тестами, які свідчать про порушення кислотно-основного балансу організму.

9. При метаболічному ацидозі у корів, хворих на кетоз, спостерігається тісна кореляційна залежність між показниками кислотно-основного балансу крові та сечі. Так, коефіцієнт кореляції між показниками КОБ сечі (РН, ЗКОБ, кислоти, основи, NH4 ) та крові (РН, HCO3-, BE, PCO2) складає від 0,6 до 0,97, що вказує на можливість використання простих методів дослідження сечі для діагностики метаболічного ацидозу чи алкалозу.

10. Внутрішньовенне введення 0,3 г на 1 кг маси 40 %-ного розчину глюкози коровам, хворим на кетоз, сприяє зниженню кетонових тіл і нормалізує кислотно-основний баланс організму.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою ранньої діагностики кетозу слід проводити диспансеризацію високопродуктивних корів. У період інтенсивної лактації діагностичний етап диспансеризації має включати щоденний клінічний огляд корів, щотижневий аналіз сечі на вміст кетонових тіл, дослідження показників ЗКОБ сечі з метою запобігання порушень кислотно-основного балансу організму.

2. Для діагностики порушень кислотно-основного балансу організму пропонуємо досліджувати сечу: визначати величину РН, ЗКОБ та його фракцій (основи, кислоти, іони амонію), а також співвідношення основ і кислот.

3. З метою нормалізації рівня кетонових тіл та корекції кислотно- основного балансу в організмі корів, хворих на кетоз, рекомендуємо внутрішньовенно вводити 40 %-ний розчин глюкози в дозі 0,3 г на 1 кг маси тіла тварини.

1. Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: Довіник / Л.В.Андреєва, П.І.Вербицький, О.І.Віщур, В.В.Влізло, С.Й.Вовк, ..., М.І.Суходольська та ін. - Львів, 2004. - 399 с.

Всього 53 автори. Дисертантка підготувала до друку окремі підрозділи з розділів 2 і 3.

2. Суходольська М.І., Тимчишин Х.Я. Вплив вуглеводів на ферментативні процеси в рубці та синтез молока у корів // Наук. вісник ЛДАВМ ім. С.З.Ґжицького - Т. 4 (2). - Ч. 2. - С. 111-116.

Дисертантка проводила аналіз раціону, клінічні й біохімічні дослідження крові та вмісту рубця, узагальнила результати.

3. Влізло В.В., Суходольська М.І. Стан кислотно-основного балансу у корів, хворих на кетоз // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2003, Вип. 25. ч. 2. - С. 24-28.

Дисертантка проводила клінічне дослідження та біохімічний аналіз крові, обґрунтувала виникнення метаболічного ацидозу у корів хворих на кетоз.

4. Суходольська М.І. Дослідження кислотно-основного балансу сечі // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З. Ґжицького. - Т. 6 (3). - Ч. 2. - Львів, 2004 - С. 132-135.

5. Суходольська М.І. Кислотно-основний баланс у крові корів сухостійного періоду // Наук.-техн. бюлетень Ін-ту біології тварин УААН. - Львів, 2004. - Вип. 5 (3). - С. 73-77.

6. Суходольська М.І. Вміст електролітів у крові корів, хворих на кетоз // Наук.-техн. бюлетень Ін-ту біології тварин УААН. - Львів, 2004. - Вип. 5 (1-2). - С. 126-129.

7. Vlizlo V., Sukhodolska M. Stand der Saure-Base-Haushalt im Blut von Kuhen abhangig von der Konzentration von Ketonkorpern im Blut und Urin // V Symposium Ukraine-Austria: Agriculture: Science vand Practice. - Kyiv, 2004. - S. 64-65.

Дисертантка проводила клінічні, біохімічні дослідження крові і сечі, обґрунтувала виникнення метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз, узагальнила результати.

8. Влізло В.В., Леньо М.І. Стан кислотно-основного балансу сечі корів залежно від ступеня кетонурії // Біологія тварин. - Львів, 2005. - Вип. 7, № 1-2. - С. 182-185.

Дисертантка проводила клінічне дослідження, біохімічний аналіз сечі, обґрунтувала виникнення метаболічного ацидозу у корів, хворих на кетоз, узагальнила результати.