Визначення й об’єктивне осмислення ролі та місця викладачів і студентів Київського університету радянської доби, аналіз їх громадської, педагогічної та наукової діяльності. Всебічний аналіз широкого кола джерел з історії КДУ, документів і матеріалів.
Аннотация к работе
Відновлення української державності створило необхідні умови для переосмислення історичних подій і фактів, важливим наслідком чого стало активне розгортання наукових студій, присвячених роботі по створенню обєктивної та неупередженої історії України. Для подальшого розвитку сучасного Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який є правонаступником Київського державного університету, необхідне осмислення подій та обставин, які суттєво вплинули на його становлення, як провідного вищого навчального закладу України. Попри хронологічну віддаленість досліджуваних подій, робота не втрачає своєї актуальності, оскільки в ній на прикладі особового складу Київського університету простежено динаміку стосунків влади й інтелігенції, проаналізовані умови, в яких змушені були існувати університет і вища школа. Предметом дослідження виступає наукова, навчально-виховна та громадська діяльність представників особового складу Київського університету, вплив на неї сталінського політичного режиму. Визначити та зясувати основні причини, особливості й етапи терору, розв‘язаного владою проти представників особового складу Київського університету в 1933-41 рр., зясувати звязок із репресіями в СРСР у цілому.У монографії „Розвиток науки в Київському університеті за сто років” було започатковано формування ідеологічного штампу - образу Київського університету 1933-41 рр. В основі робіт була теза про зародження в 1920-30-х рр. у СРСР унікальної системи університетської освіти, що базувалась на новій ідеології та „була повністю перебудована до потреб соціалістичного будівництва”. В роботах, присвячених діячам КДУ 1930-х рр., зокрема, Зерову М.К., Кравчуку М.П., Мірзі-Авак‘янц Н.Ю., Оглоблину О.П., Полонській-Василенко Н.Д., Штеппі К.Т., Юринцю В.О., було простежено долю української наукової інтелігенції в умовах розгортання політичного терору. Це, зокрема, накази ректора по університету, матеріали окремих факультетів (в основному - фізичного, хімічного, механіко-математичного та геолого-географічного) й окремих підрозділів, копії наказів і постанов НКО УРСР, що регулювали діяльність КДУ в досліджуваний період тощо. До складу партійної організації університету входили не лише викладачі й адмінтехперсонал КДУ, але й студенти, тому студенти могли чинити на викладачів, як партійних так і позапартійних, певний тиск.