Виявлення й обґрунтування деяких основоположних закономірностей ірмолойного віршування, синкретичного музично-віршового формотворення в напівах українського Ірмолоя. Розкриття музично-теоретичної основи запозиченої й адаптованої релятивної нотації.
Аннотация к работе
Однак в українському музикознавстві ця проблема почала розроблятися лише в останні десятиліття, найбільш предметно в працях Н.О.Герасимової-Персидської на матеріалі потужного пласта української партесної творчості, що складалась у XVII ст. саме як синтезування латинських форм професійного багатоголосся на східнословянському ґрунті. Саме в період Київської школи музики XVII ст. чітко визначилося не тільки те, що брала Україна від своїх сусідів, як синтезувала національні й запозичені традиції, але й те, чим вона збагатила світову музичну культуру. Самі сучасники іменували київською цілісну (за їхнім уявленням) систему ренесансно-барокової музичної культури України, відому у всьому східнохристиянському світі в єдності її автономних складових: київського пінія (музичної творчості), київської ноти (музичної писемності), київської граматики (музичної педагогіки). Роки 1979, 1982, 1984, 1994 - рубіжні етапи публікацій його описів Ірмолоїв за окремими фондосховищами, що завершилися знаменною подією в музичній медієвістиці - виданням 1996 року підготованого Ю.Ясиновським капітального каталогу та дослідження - “Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16-18 ст.” Так уперше було введено в інформативне поле медієвістичних студій понад 1000 збережених нотолінійних Ірмолоїв. Отже, протягом 60-х - 90-х років XX століття формується новий, принципово інший етап комплексних досліджень українських Ірмолоїв за трьома напрямками: спершу це було археографічне охоплення повного корпусу збережених Ірмолоїв та різнопланове дослідження їх змісту і структури; далі - відбір і вивчення напівів національної атрибуції; нарешті представлене в нашій монографії дослідження, присвячене включенню ірмолойної спадщини України в цілісний контекст Київської, загальноукраїнської школи музики XVII ст.У Вступі обґрунтовується актуальність теми, проблематика роботи, дається огляд етапів становлення Київської школи музики.