Історична постать Ярослава Мудрого. Внутрішня політика за часів Ярослава Мудрого. Міжнародні зв’язки Київської держави. Основні аспекти розквіту культурного життя Київської Русі та внесок в нього князя Ярослава Мудрого. Законодавча діяльність Ярослава.
Аннотация к работе
В історії розвитку Київської Русі визначне місце посідає період, коли у Київській Русі княжив Ярослав, шанобливо названий сучасниками Мудрим. При Ярославі Мудрому культура Давньої Русі розкрилася в усій повноті й багатстві, а Київ перетворився на одне з найбагатолюдніших і найкрасивіших міст Європи. За князювання Ярослава Мудрого на Русі остаточно утвердилося християнство. Часи князювання Ярослава Мудрого у Києві позначилися значним посиленням держави, зміцненням нових кордонів Київської Русі, інтенсивним будівництвом і прикрашанням міст, піднесенням ремесел і сільського господарства, міських та сільських промислів, внутрішньої та зовнішньої торгівлі. висвітлити основні аспекти розквіту культурного життя Київської Русі та визначити внесок в нього князя Ярослава Мудрого.Ярослав був сином Володимира Великого і польської княжни Рогніди. Князя Ярослава Володимировича можна з повним правом назвати фундатором книжності й вченості на Русі. Було укладено перший літописний звід, розвивалися писемність та оригінальна література, сформувались елітні та інтелектуальні династії, наприклад Свенельд, його син Малк-Мстиша, внук Добриня, правнук Костянтин, посадник Новгорода, його син Остромир, для якого переписано відоме Євангеліє, син Остромира воєвода Вишата, син його Ян, діяч часів синів Ярослава - 7 поколінь. Високий злет давньоруської культури й книжності в роки князювання Ярослава оспівується Нестором у таких словах: «Великою буває користь від навчання книжного. Проспівавши панегірик книжкам і книжковій мудрості, Нестор далі вмістив слова, над якими досі ламає голови не одне покоління вчених і любителів старовини: «Ярослав же цей, як ми сказали, любив книжки й, багато їх переписавши, поклав до церкви святої Софії».Але найбільшого розквіту на зміцнення кордонів Київська Русь зазнала за часів правління князя Ярослава Мудрого. На сході сонця зійшлись супротивники, і бій був жорстокий, якого не бувало на Русі. Князюванню Ярослава Мудрого був притаманний виразно державотворчий підхід, він більше дбав про консолідацію, розбудову й захист своїх земель, аніж про силове приєднання нових територій. Відтворення єдності Русі, зосередження влади в руках великого князя, підпорядкуванню Києву окремих російських земель, за допомогою напряму туди великокняжих синів-намісників стало тією політичною основою, на якій розвинулися нові господарські процеси, розцвіли міста, ускладнилося суспільне життя, рушила вперед культура країни. За його правління в Києві було створено перше писане зведення законів Київської Русі - «Руську Правду».Головною заслугою Володимира в зовнішній політиці стало визнання Русі християнською державою, що піднялася на рівень вище в своєму розвитку в порівнянні з язичеською «варварською» державою. Як було наголошено у другому розділі, часи князювання Ярослава Мудрого у Києві позначилися значним посиленням держави, зміцненням нових кордонів Київської Русі, інтенсивним будівництвом і прикрашанням міст, піднесенням ремесел і сільського господарства, міських та сільських промислів, внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Династичні браки у той час були невідємною частиною дипломатії, в них кожна із сторін шукала політичну вигоду. Сини Ярослава були одружені: Ізяслав - на дочці польського князя Мешко II, Святослав - на дочці німецького графа Леопольда фон Штаде, Всеволод - на дочці візантійського імператора Костянтина Мономаха. Сестру самого Ярослава Добронігу було видано заміж за польського короля Казіміра, що забезпечило Русі спокій на західному кордоні.Роки князювання Ярослава Мудрого (1019 - 1054) були часом, коли Київська Русь перебувала в зеніті могутності. Він підпорядкував своїй владі західний берег Чудського озера, де було засновано місто Юрєв, були відвойовані червенські міста, захоплені польськими феодалами. З імям цього князя повязано створення першого писаного зведення законів Київської Русі - «Руської правди», що регламентувала внутрідержавні феодальні відносини. За часів Ярослава на Русі остаточно утвердилося християнство, будувалися фортеці, міста, собори і монастирі. Зведено Золоті ворота, на честь перемоги над печенігами, побудовано Софійський собор, а в ньому створено першу на Русі бібліотеку і школу, виник Києво-Печерський монастир.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Історична постать Ярослава Мудрого
Розділ 2. Внутрішня політика за часів Ярослава Мудрого
Розділ 3. Міжнародні звязки Київської держави за часів Ярослава Мудрого
Висновки
Список джерел та літератури
Додатки
Збірник законів «Руська правда»
Вывод
Роки князювання Ярослава Мудрого (1019 - 1054) були часом, коли Київська Русь перебувала в зеніті могутності. Ярослав насамперед розширив межі своєї держави. Він підпорядкував своїй владі західний берег Чудського озера, де було засновано місто Юрєв, були відвойовані червенські міста, захоплені польськими феодалами. Війська Ярослава під Києвом остаточно розгромили печенігів, після чого вони більше не загрожували руським землям. Дбав Ярослав і про зміцнення міжнародного авторитету своєї держави. Всі європейські держави прагнули до налагодження дружніх відносин з Київською Руссю.
За княжіння Ярослава активізувалася внутрішня розбудова держави. З імям цього князя повязано створення першого писаного зведення законів Київської Русі - «Руської правди», що регламентувала внутрідержавні феодальні відносини. За часів Ярослава на Русі остаточно утвердилося християнство, будувалися фортеці, міста, собори і монастирі. Було розбудовано і прикрашено Київ. Зведено Золоті ворота, на честь перемоги над печенігами, побудовано Софійський собор, а в ньому створено першу на Русі бібліотеку і школу, виник Києво-Печерський монастир.
Продовжуючи лінію Володимира, спрямовану на активну християнізацію Русі, Ярослав не тільки будує численні монастирі та храми, а й без відома константинопольського патріарха 1051 р. призначає главою руської церкви Іларіона, що мало на меті вивести вітчизняну церковну ієрархію з-під контролю Візантії.
Завдяки зусилля князя Ярослава зміцнився авторитет Київської держави у зовнішній політиці. Свідчення про це було те, що Ярослав поріднився з багатьма знаменитими володарями Європи. Польський король Казимир, як уже говорилося, одружився з сестрою Ярослава, дочкою Володимира. Цей союз затвердив за Києвом червенські міста. Зате Ярослав приборкав заколотника проти Казимира на ймення Моїслав, який захопив Мазовію й хотів бути незалежним володарем.
Зарубіжні літописці згадують трьох дочок Ярослава - Єлизавету, Анну й Анастасію. Перша була дружиною норвезького принца Гаральда. Гаральд спочатку служив у війську Ярослава, а згодом - в імператорському в Константинополі. Успішно воював у Африці, на Сицилії. Після одруження з Єлизаветою став королем Норвегії.
При Ярославі значних успіхів досягла культура. Розгортається монументальне будівництво у Києві, споруджується Києво-Печерський монастир. Західноєвропейські джерела називають Київ суперником Константинополя. Великий князь піклувався розвитком освіти, науки, мистецтва. Сам князь не тільки зібрав велику бібліотеку, але й переклав з грецької цілий ряд книжок.
Сини Ярослава були високоосвіченими людьми. Всеволод, наприклад, знав пять мов. Освіченими були і дочки Ярослава, його сестра Предслава. У Києві при Андріївському монастирі була школа для дівчат.
На Русі існували школи для знатних дітей і для підготовки священиків та дяків, які, головним чином, відкривалися при монастирях. Тут викладали читання, письмо й церковні співи, для знатних дітей - філософію, риторику, граматику. Існувало також індивідуальне навчання.
Для поглиблення і поширення освіти при храмах, монастирях, княжих дворах створювалися бібліотеки. На базі монастирських бібліотек розвинулися літописання, література.
Отже, визначальними рисами цього етапу історії Київської Русі були: завершення формування території держави, перенесення уваги князівської влади з проблеми завоювання земель на проблему їхнього освоєння та втримання під контролем; злам сепаратизму місцевої племінної верхівки та посилення централізованої влади; заміна родоплемінного поділу давньоруського суспільства територіальним; активна реформаторська діяльність Ярослава Мудрого; запровадження та поширення державної консолідуючої ідеології - християнства; поява писаного кодифікованого права; ширше використання дипломатичних методів вирішення міжнародних проблем; зростання цивілізованості держави, розквіт давньоруської культури.
Завдяки своїй мудрій і далекоглядній діяльності в усіх сферах державного життя Ярослав увійшов в історію з імям «Мудрий», а невідомий автор, що зробив запис про смерть цього видатного діяча на стіні Софії Київської, назвав його «царем».
Список литературы
І. Опубліковані джерела: 1. Лаврентіївський і Іпатівський літопис // Хрестоматія з історії Української РСР. - Т.1. - К., 1959. - 747 с.
2. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця, відп. ред. О. В. Мишанич. - К. : Дніпро, 1989. - 591 с
3. «Великая хроника» о Польще, Руси и их соседях ХІ-ХІІІ в. - М. : Изд. МГУ, 1987. - 259 с.
4. Повесть временных лет. Подготовка текста, перевод, статьи и комментарии Д. С. Лихачева. - М. : Наука, 2007. - 670 с.
ІІ. Монографії, посібники, статті: 5. Багалій Д.І. Нарис і історія України / Дмитро Іванович Багалій. - К. : Час, 1994. - 288 с.
6. Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України: Навч. посібник / В. А. Бокань, Л. П. Польовий. - К. : МАУП, 2001. - 256 с.
7. Глухов А.Г. Мудрые книжники Древней Руси: От Ярослава Мудрого до Ивана Федорова / Алексей Глухов. - М. : Экслибрис-пресс, 1997. - 255 с.
8. Греков Б.Д. Киевская Русь / Борис Дмитриевич Греков. - М. : Госполтиздат, 1983. - 538 с.
9. Грушевський М. С. Історія України Руси. У 10 том, 12 книгах / Михайло Сергійович Грушевський. - Т.2. - К. : Наукова думка, 1992. - 588 с.
10. Грушевський М.С. Ярослав; Ярославичі / Михайло Сергійович Грушевський. // Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / АН України. Ін-т історії України; Вступ. ст. В.А.Смолія, П.С.Соханя. - К., 1992.- С. 98-107.
11. Дорошенко Д. Нарис історії України. У 2 томах / Дмитро Іванович Дорошенко. - Т.І. - К. : Глобус, 1991. - 238 с.
12. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України / Леонід Львович Залізняк. - К. : Абрис, 1994. - 255 с.
13. Зимин А.А. Правда Русская / Александр Александрович Зимин. - М. : Наука, 1999. - 360 с.
14. Іванцов І.О. Стародавній Київ / Іван Овсійович Іванцов. - К. : Фенікс, 2003. - 367 с.
15. Історія України: нове бачення: У 2 т. / За ред. В.А. Смолія. - Т.1. - К. : Україна, 1995. - 350 с.
16. Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава / Микола Федорович Котляр. - К. : Україна, 1996. - 240 с.
17. Котляр М. Ф. Тріумвірат Ярославичів (1054-1073) / Микола Федорович Котляр // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 1998. - № 5. - С. 337-343.
18. Крипякевич І. Князь Ярослав Мудрий // Крипякевич Т, Дольницький, М. Історія України. - 2-ге вид., перероб. і доповн. Є.Гринівим. - Л., 1991. - С. 57-63.
19. Нариси стародавньої історії УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - 632 с.
20. Нікітенко Н.М. Свята Софія Київська: історія в мистецтві / Надія Миколаївна Нікітенко. - К. : Академперіодика, 2003. - 332 с.
21. Овсій І.О. Зовнішня політика України від давніх часів до 1944 р. / Іван Олексійович Овсій. - К. : Либідь, 1999. - 240 с.
22. Панас К. Ярослав Мудрий // Панас К. Історія Української Церкви / Костянтин Панас. - Львів., 1992. - С. 19-21.
23. Пашуто В.Т. Внешная политика Древней Руси / Владимир Терентьевич Пашуто. - М. : Наука, 1988. - 472 с.
24. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества / Борис Александрович Рыбаков. - М. : Наука, 1982. - 589 с.
25. Рибалко І.К. Київська Русь у X - на початку XII ст. / Іван Климентійович Рибалко // Історія України. - Ч.1. - Харків : Основа, 1997. - 480 с.
26. Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси. IX - первая половина X в. / Андрей Николаевич Сахаров. - М. : Мысль, 1980. - 358 с.
27. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь / О.П. Толочко, П.П. Толочко. - К. : Альтернатива, 1999. - 350 с.
28. Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К.: Альтернатива, 2002. - 270 с.
29. Шекера І.М. Міжнародні звязки Київської Русі з історії зовнішньої політики Русі в період утворення і зміцнення Древньоруську державу VII-X ст. / І. М. Шекера. - К. : Академія наук, 1963. - 199 с.
30. Шекера І.М. Київська Русь ХІ с. у міжнародних відносинах / І. М. Шекера. - К. : Наукова думка, 1967. - 200 с.
31. Яковенко, Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття / Наталія Яковенко. - К. : Ґенеза, 1997. - 380 с.
Джерела
[1] Повесть временных лет. Подготовка текста, перевод, статьи и комментарии Д. С. Лихачева. - М. : Наука, 2007. - С. 291.
[2] Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. - К.: Дніпро, 1989. - 591 с
[3] Лаврентіївський і Іпатівський літопис // Хрестоматія з історії Українськоі РСР. - Т.1. - К., 1959. - 747 с.
[4] «Великая хроника» о Польще, Руси и их соседях ХІ-ХІІІ в. - М.: Изд. МГУ, 1987. - 259 с.
[5] Повесть временных лет. Подготовка текста, перевод, статьи и комментарии Д. С. Лихачева. - М. : Наука, 2007. - 670 с.
[6] Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К. : Альтернатива, 2002. - 270 с.
[7] Грушевський М.С. Ярослав; Ярославичі // Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / Михайло Сергійович Грушевський. - К., 1992.- С. 98-107.
[8] Глухов А.Г. Мудрые книжники Древней Руси: От Ярослава Мудрого до Ивана Федорова / Алексей Глухов. - М.: Экслибрис-пресс, 1997. - 255 с
[9] Зимин А.А. Правда Русская / Александр Александрович Зимин. - М., 1999. - 360 с.
[10] Дорошенко Д. Нарис історії України. У 2 томах / Дмитро Іванович Дорошенко. - Т.І. - К. : Глобус, 1991. - 238 с.
[11] Крипякевич І. Князь Ярослав Мудрий // Крипякевич Т, Дольницький, М. Історія України. - 2-ге вид., перероб. і доповн. Є.Гринівим. - Л., 1991. - С. 57-63.
[12] Панас К. Ярослав Мудрий // Панас К. Історія Української Церкви / Костянтин Панас. - Львів., 1992. - С. 19-21.
[13] Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К.: Альтернатива, 2002. - С. 57.
[14] Повесть временных лет. Подготовка текста, перевод, статьи и комментарии Д. С. Лихачева. - М. : Наука, 2007. - С. 348.
[15]Грушевський М.С. Ярослав; Ярославичі // Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / АН України. Ін-т історії України; Вступ. ст. В.А.Смолія, П.С.Соханя. - К., 1992.- С. 99.
[16] Дорошенко Д. Нарис історії України. У 2 томах / Дмитро Іванович Дорошенко. - Т.І. - К. : Глобус, 1991. - С. 153.
[17]Котляр М. Ф. Тріумвірат Ярославичів (1054-1073) / Микола Федорович Котляр.// Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 1998. - № 5. - С. 338.
[18]Панас К. Ярослав Мудрий // Панас К. Історія Української Церкви / Костянтин Панас. - Львів., 1992. - С. 20.
[19] Зимин А.А. Правда Русская / Александр Александрович Зимин. - М. : Наука, 1999. - С. 92.
[20] Крипякевич І. Князь Ярослав Мудрий // Крипякевич Т, Дольницький, М. Історія України. - 2-ге вид., перероб. і доповн. Є.Гринівим. - Л., 1991. - С. 60.
[21] Дорошенко Д. Нарис історії України. У 2 томах / Дмитро Іванович Дорошенко. - Т.І. - К. : Глобус, 1991 - С. 167.
[22] Котляр М. Ф. Тріумвірат Ярославичів (1054-1073) / Микола Федорович Котляр.// Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 1998. - № 5. - С. 339.
[23] Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К.: Альтернатива, 2002. - С. 114..
[24] Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К.: Альтернатива, 2002. - С. 120.
[25] Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К.: Альтернатива, 2002. - С. 129.
[26] Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси. IX - первая половина X в. / Андрей Николаевич Сахаров. - М. : Мысль, 1980. - С. 53.
[27] Там само. - С. 71.
[28] Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава / Микола Федорович Котляр. - К. : Україна, 1996. - С. 97.
[29] Пашуто В.Т. Внешная политика Древней Руси / Владимир Терентьевич Пашуто. - М. : Наука, 1988. - С. 289.
[30] Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К.: Альтернатива, 2002. - С. 108.
[31] Пашуто В.Т. Внешная политика Древней Руси / Владимир Терентьевич Пашуто. - М. : Наука, 1988. - С.
[32] Багалій Д.І. Нарис і історія України / Дмитро Іванович Багалій. - К. : Час, 1994. - С. 121.
[33] Грушевський М.С. Ярослав; Ярославичі / Михайло Сергійович Грушевський. // Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / АН України. Ін-т історії України; Вступ. ст. В.А.Смолія, П.С.Соханя. - К., 1992.- С. 100.
[34]Історія України: нове бачення: У 2 т. / За ред. В.А. Смолія. - Т.1. - К. : Україна, 1995. - С. 162.
[35] Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України / Леонід Львович Залізняк. - К. : Абрис, 1994. - С. 116.
[36] Пашуто В.Т. Внешная политика Древней Руси / Владимир Терентьевич Пашуто. - М. : Наука, 1988. - С. 276.
[37] Іванцов І.О. Стародавній Київ / Іван Овсійович Іванцов. - К. : Фенікс, 2003. - С. 175.
[38] Грушевський М. С. Історія України Руси. У 10 том, 12 книгах / Михайло Сергійович Грушевський. - Т.2. - К. : Наукова думка, 1992. - С. 433.
[39] Історія України: нове бачення: У 2 т. / За ред. В.А. Смолія. - Т.1. - К. : Україна, 1995. - С. 147.
[40] Глухов А.Г. Мудрые книжники Древней Руси: От Ярослава Мудрого до Ивана Федорова / Алексей Глухов. - М. : Экслибрис-пресс, 1997. - С. 91.
[41] Там само. - С. 104.
[42] Глухов А.Г. Мудрые книжники Древней Руси: От Ярослава Мудрого до Ивана Федорова / Алексей Глухов. - М. : Экслибрис-пресс, 1997. - С. 115.
[43] Яковенко, Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття / Наталія Яковенко. - К. : Ґенеза, 1997. - С. 163.
[44] Панас К. Ярослав Мудрий // Панас К. Історія Української Церкви / Костянтин Панас. - Львів., 1992. - С. 20.
[45] Там само. - С. 21.
[46] Грушевський М.С. Ярослав; Ярославичі / Михайло Сергійович Грушевський. // Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / АН України. Ін-т історії України; Вступ. ст. В.А.Смолія, П.С.Соханя. - К., 1992.- С. 105.
[47] Іванцов І.О. Стародавній Київ / Іван Овсійович Іванцов. - К. : Фенікс, 2003. - С. 182.
[48] Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2001. - С. 47..