Суспільно-політичний та економічний розвиток Київської Русі. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Історичні обставини та хід Переяславської ради. Дослідження особливостей української національної революції.
Аннотация к работе
Історики часто ділять політичну історію Київської Русі на три періоди. Перший період, коли відбувалося виникнення й формування давньоруської держави ІХ-Х ст. Політика була спрямована на захід, де знаходилися розвинуті країни. Часи Олега, Ольги, Ігоря, Святослава були часами експансії, коли кордони Русі значно розширилися. У цей період було створене величезне господарське й політичне обєднання, здатне й готове кинути виклик могутній Візантійській імперії.Князювання Володимира Великого (980-1015) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту. Продовжуючи політику руських князів щодо збирання навколо Києва словянських земель, Володимир військовими походами 981-993 pp. на ятвягів, вятичів та хорватів завершив тривалий процес формування території Київської держави. Наявність величезної підвладної території диктувала суттєву зміну зовнішньої політики(означало,що Володимиру слід захищати власну територію,а не захоплювати нові землі). (Саме тому 7 переможних війн Володимира з печенігами,про які повідомляють «Повість минулих літ» та інші джерела,принесли Київському князеві військову славу)Входження до Київської Русі за часів Володимира основних союзів давньоруських земель не означало ліквідації їхнього автономізму. Ця реформа мала кілька важливих наслідків: вона дала змогу надійно укріпити південні рубежі від нападів кочівників; сформувати боєздатне, віддане князю військо; створити нову, або молодшу, знать-дружину, цілком залежну від великого князя, яка стала своєрідною противагою місцевому боярству.Землеробство і скотарство не тільки були спроможні прогодувати населення країни, а й виробляли продукти харчування й сировину на експорт. Міста були заселені переважно ремісниками, вироби яких користувалися попитом на Русі й за рубежем. Надто розвиненими були продуктивні сили держави, а її люди відзначались працьовитістю, витривалістю й були здатні до прогресивних змін у виробництві. Сільське господарство було провідним у давньоруській економіці і досягло високого рівня розвитку. Основними зерновими культурами в Київській Русі були жито, просо, ячмінь, пшениця й овес.Виникнення і розвиток феодалізму виявляються насамперед у формуванні та зростанні феодального землеволодіння. Феодальна земельна власність є економічною основою панування класу феодалів, про що свідчать писемні джерела початку ІХ ст. та археологічні памятки. Були центри, де цей процес відбувався швидше (наприклад, Київська, Галицька, Чернігівська землі), але були й такі, де він тільки розпочинався (землі вятичів, дреговичів). Первісною формою реалізації феодальної земельної власності було полюддя, в якому у відкритій формі виступають відносини панування та перехід землі у феодальну власність. Розвиток феодалізму призвів до того, що тільки феодали - князі, бояри і церква - володіли правом власності на землю.Запровадження християнства - це епохальний поворот в історії Давньоруської держави, який не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільного життя, а й надовго визначив характерні особливості вітчизняної моделі історичного розвитку. Прийшовши до влади, Володимир Великий спробував провести релігійну реформу, суть якої полягала в модернізації язичництва, запровадженні на Русі культу єдиного бога - громовержця Перуна. Проте навіть модернізована стара релігія не відповідала потребам часу: вона гальмувала процес державотворення; не захищала багатств і привілеїв феодальної верхівки, що набирала сили; ускладнювала розвиток звязків з християнськими країнами. Нова віра сприяла остаточному розкладу родового ладу й формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у східних словян. Прийняття християнства сприяло зростанню міжнародного авторитету держави.Утвердження князівської влади в київській метрополії вимагало відповідного ідеологічного забезпечення. Дати його могла нова релігія, покликана замінити традицію виборності князя, залежності його від волі віча та забезпечити станові привілеї соціальним верствам, що служили опорою монархії. Ігор князював не так вдало, як його попередник Олег. з початку свого князювання він утверджував свою владу над підлеглими племенами. Лише після відновлення влади у своїх землях Ігор зміг узятися за широкомасштабні далекі походи - торговельні чи теж грабіжницькі - на зразок тих, що проводив Олег. Ідеологія Ольги була спрямована на встановлення податкової системи, У зовнішніх зносинах вона віддає перевагу дипломатії перед війною.Причини: 1) Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.2) Зростання великого феодального землеволодіння.3) Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.4) Зміна торговельної конюнктури, частковий занепад Києва як торгового центру, поява поліцентрії в зовнішній торгівлі.5) Посилення експансії степових кочівників (печенігів, половців та ін.).Високий злет культури Київської Русі був зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя - розвитком феодальних відносин; становленням давньоруської державності; від
План
Зміст русь інкорпорація український революція
1. Київська Русь: етапи становлення держави та суспільної організації
2. Суспільно-політичний та економічний розвиток Київської Русі за часи князювання Володимира і Ярослава (кінець X-перша половина XI ст.)
2.1 Характер політичної системи в державі. Роль князя, дружини. Боярська рада
2.2 Економічне життя Київської Русі
2.3 Соціально-класова структура суспільства. Зародження феодальних відносин
2.4 Релігійне життя Київської Русі
2.5 Формування юридично-правових засад функціонування суспільства. «Руська правда», «Правда Ярославичів»
3. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі
4. Феодальна роздробленість Київської Русі, її причини і наслідки
5. Культура, освіта, наука Київської Русі
6. Східнословянські племінні княжіння на території України в V-VIII ст. н.е. Започаткування державності
7. Міжнародні відносини Київської Русі за князів Володимира і Ярослава
8. Володимир Мономах, його внутрішня і зовнішня політика
9. Історичний вплив Київської Русі на розвиток європейської цивілізації
10. Галицько-Волинська держава: соціально-економічний і політичний розвиток. Князь Данило Галицький
11. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови на наслідки Люблінської (1569 р.) унії
12. Господарське життя на українських землях під владою Польщі. Особливості суспільного та економічного життя українських міст. Магдебурзьке право
13. Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути
14. Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств, їх роль і місце у збереженні національного етносу
15. Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією наприкінці XVI-початку XVII ст.
16. Виникнення козацтва та утворення Запорізької Січі. Життя та побут запорозьких козаків
17. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу
18. Повстання 1591-1596 рр. під проводом К. Косинського та С. Наливайка, їх суспільно-політичні наслідки
19. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. XVII ст., Їх роль у становленні національної самосвідомості та протестних настроїв українського суспільства
20. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в XVI-перш. пол. XVII ст.
21. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція Б. Хмельницького
22. Політико-адміністративний устрій, органи влади і управління гетьманської держави Б. Хмельницького
23. Історичні обставини та хід Переяславської ради. Українсько-російський договір, його оцінки в тогочасному українському суспільстві та сучасній історичній літературі
24. Українське суспільство в умовах «великої руїни». Боротьба за обєднання України. Внутрішня і зовнішня політика гетьманів П. Дорошенка, Д. Многогрішного
25. Особливості української національної революції. Причини її поразки та значення в історії України
26. Хронологія подій української національної революції 1648-1676 рр.: воєнно-політичний і державницький аспекти. Угоди
27. Основні напрями зовнішньої політики Б. Хмельницького
28. Гетьман Іван Виговський: основні напрями державної політики. Гадяцький договір 1658. р. Конотопська битва 1659. Початок громадянської війни
29. Друге гетьманство Ю. Хмельницького. Переяславський договір. Слободищенська угода та її наслідки
30. Історичні обставини міжнародно-правового поділу України між Росією і Польщею. Андрусівське перемиря (1667 р.). Мирний договір (1686 р.)
31. Суспільно-політичний та економічний розвиток Лівобережної України наприкінці XVII-XVIII ст.
31.1 Характер політичної автономії Гетьманщини, правові засади ЇЇ функціонування в останній третині XVII-XVIIICT. Особливості суспільно-політичного розвитку Гетьманщини
31.2 Соціально-класова структура українського суспільства в умовах Гетьманщини, її еволюція впродовж кінця XVII-XVIII ст.
31.3 Економічний розвиток Лівобережної України. Зародження ранньокапіталістичних відносин
32. Розвиток української культури наприкінці XVII-XVIII ст.
33. Державотворча діяльність І. Мазепи
34. Діяльність української політичної еміграції на початку XVIII ст. Основні положення Конституції Пилипа Орлика
35. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та західноукраїнських земель. Причини поділу
36. Реформи Марії-Терезії і Йосифа ІІКІНЦЯ XVIII ст. та їх вплив на західноукраїнські землі
37. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії наприкінці XVIII-у першій половині XIX ст. Характер соціально-станової структури українського суспільства
38. Національне відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політичних організацій. Кирило-Мефодіївське братство
39. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII-у першій половині XIX ст.
40. Особливості національного відродження на західноукраїнських землях. Головна руська рада (ГРР) - перша політична організація української громади в Австрійській імперії
41. Особливості російського визвольного руху на східноукраїнських землях у першій половині XIX ст. Україна в програмних документах декабристів
42. Основні напрями розвитку польського національно-визвольного руху на східноукраїнських землях у першій половині XIX ст.
43. Діяльність українців у першому парламенті Австро-Угорщини
44. Розвиток української культури наприкінці XVIII-у першій половині XIX ст.
45. Історичні та етнонаціональні корені сх. словян
46. Процес формування держави Київська Русь. Норманська теорія та її сучасні критики
47. Передумови формування української народності в межах держи Київська Русь
48. Українські та зарубіжні політичні думки щодо походження українців
49. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських земель
50. Польська експансія на українські землі. Унії. Політичний і соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої
51. Причини, характер, періодизація і рушійні сили української націоналістичної революції
52. Початок і розгортання національно-визвольної війни, соціально-економічні зміни на українських землях у 1647-1657
53. Суспільно-політичні причини поділу козацької держави на 2 держави
54. Боротьба за воззєднання української держави
55. Українська націоналістична революція в контексті європейського революційного руху 16-17 ст.
56. Гетьманщина наприкінці 17-18 ст.: кордони, населення, політичний і адміністративно-територіальний устрій
57. Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії у 18 ст.
1. Київська Русь: етапи становлення держави та суспільної організації