Особливості художньої інтерпретації образів та сюжетів Києво-Печерського патерика у творах українських письменників. Описання специфіки рецепції, трансформації ідейних, образних, структурних елементів Києво-Печерського патерика в конкретних текстах.
Аннотация к работе
У статті висвітлюються особливості художньої інтерпретації образів та сюжетів Києво-Печерського патерика у творах українських письменників. Яскравий зразок аскетичної літератури, яким є Києво-Печерський патерик, не залишився явищем лише ХІІІ ст.: завдяки культурному коду, морально-етичному потенціалу, його образи та сюжети стали обєктами художньої рецепції для письменників інших епох. В очах інших духовний подвижник - посередник між людським, земним і Божественним, трансцендентним світом, його життя було прикладом для наслідування, формувало у суспільній свідомості уявлення про морально-етичний ідеал: «Вітчизняна агіографія не тільки стверджувала моральний ідеал, але й намагалася збагнути внутрішній духовний світ людини, передовсім досліджуючи шлях досягнення й наслідування цього ідеалу. За своєю художньою природою Києво-Печерський патерик є поліфонічним текстом, адже постав на основі епістолярного жанру, використав досвід перекладних патериків, житійних творів, монастирські записи й перекази, усні легенди, мав декілька редакцій (Арсеніївську 1406 р., Касіянівські 1460 р., 1462 р.), був частиною іншого тексту (входив до «Великих Четьїв-Міней» митрополита Макарія в другій половині XVI ст., до «Четьїв-Мшей» (1689-1705) Д. Інтерпретуючи житійні епізоди, Наталена Королева вплітає в історію про Антонія Печерського міфологічні епізоди: зустріч Антонія з дівою-духом Лосною, яка «не в чарах поганських, а в побожному спокою Антонія Печерського шукала поради» й була ним «охрещена» [4, c.