Необхідність встановлення артилерійських укріплень біля Києво-Печерської цитаделі. Особливість перебігу фортифікаційного процесу, будівельно-земляних та ландшафтних робіт. Початок практичних навчальних тренувань гарнізонних військ фортеці у 1811 році.
Аннотация к работе
Напередодні російсько-французької війни 1812 р. було започатковано комплекс заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності основних фортець Російської імперії, у першу чергу тих, які розташовувалися в безпосередній близькості від західного кордону. Головною причиною втрати оборонного значення старих київських валів (на основі яких і було побудовано Старокиївську фортецю) стало значне розширення меж міста та в цілому їх поступова руйнація під впливом природних чинників, відсутності належного догляду. Зважаючи на нівелювання значення цих оборонних споруд, а також форштадта, який знаходився перед фортецею і на початку століття частково був заселений стрільцями, київська влада з кінця ХУІІІ ст. розпочала активно роздавати ці земельні ділянки під забудову (в тому числі й територію між фортецею та Печерською горою і загалом навколо фортеці). У значно кращому становищі знаходилася Києво-Печерська фортеця, яка до 1810 р. разом із Ризькою були єдиними фортецями Російської імперії на західному кордоні. Звіринецького укріплення та в період правління імператора Миколи І - Васильківського редуту), охоплення усієї навколишньої території артилерійським обстрілом та зімкнення оборонного валу з боку Дніпра (повинен був пройти над печерами територією печерських садів) планувалося максимально зміцнити фортецю в умовах можливої війни на території Російської імперії.
Список литературы
1 Цит. за: МЕНЬШОВД.П. Старо-Киевская и Печерская крепости... - С. 19.
2 ЦДІАК України, ф. 1436, оп. 2, спр. 19, арк. 26.
3 Редант - відкрите з тилу польове укріплення, яке складається з двох фасів (сторін) під кутом 60-120 градусів, що виступають у бік противника. Люнет - відкрите з тилу польове або довгострокове укріплення, яке складається не менш, ніж з трьох фасів: двох фланкових (перпендикулярних до фронту) та одного (інколи двох) напільних (звернених безпосередньо до противника). Палісад - фортифікаційна споруда у вигляді стіни з колод висотою декілька метрів щільно забитих або закопаних у землю.
4 Ситкарева О.В. Киевская крепость ХУІІІ-ХІХ вв. ... - С. 87-88.
5 Меньшов Д.П. Старо-Киевская и Печерская крепости. - С. 15.
6 ЦДІАК України, ф. 1436, оп. 2, спр. 19, арк. 26 зв.
7 ЦДІАК України, ф. 1436, оп. 2, спр. 19, арк. 26 зв, 28 зв.
8 Меньшов Д.П. Старо-Киевская и Печерская крепости. - С. 15.
9 Джерело: Меньшов Д.П. Старо-Киевская и Печерская крепости. - С. 16.
10 Чверть ~ 3,28 л (куб. дм.).
11 Петров С. С. Оборонні споруди Києва Х-ХІХ ст. . - С. 306.
12 Меньшов Д.П. Старо-Киевская и Печерская крепости. - С. 16.
13 Держархів м. Києва, ф. 1, оп. 2, спр. 167, 58 арк.
14 Левицкий О.И. Тревожные годы. - С. 60.
15 Фашина - звязка прутів, пучок хмизу, перевязаний скрученими прутами або дротом; у фортифікації використовували зазвичай для зміцнення насипу.
16 ЦДІАК України, ф. 533, оп. 1, спр. 1487, арк. 9-10 зв.
17 Держархів м. Києва, ф. 1, оп. 2, спр. 183, арк. 5-7 зв.
18 ЦДІАК України, ф. 533, оп. 1, спр. 1487, арк. 6.
19 Епанчин Н. Очерк событий 1812 года. - С. 7.
20 Меньшов Д.П. Старо-Киевская и Печерская крепости. - С. 17.
21 Гласіс - пологий земляний насип перед оборонним ровом фортеці.
22 Цит. за: Меньшов Д.П. Старо-Киевская и Печерская крепости. - С. 18.
23 ЦДІАК України, ф. 442, оп. 102, спр. 170, арк. 417.