Виникнення вищої освіти в Україні. Києво-Могилянська академія та її значення в історії українського народу. Основні закономірності виникнення, функціонування та впливу Києво-Могилянської академії на суспільно-політичне життя України XVII–XVIII ст.
Аннотация к работе
У цьому звязку важливе значення для сучасного національно-культурного відродження має досвід першої української Alma mater вищої школи - Києво-Могилянської академії (КМА), якій судилося відіграти вагому роль у вітчизняній історії, в суспільно-політичному житті багатьох словянських народів. Академія впродовж двох століть була не лише вищим освітнім й науковим центром, а й своєрідною кузнею підготовки визначних громадсько-політичних та державних діячів, виразником державницьких прагнень українців, теоретично і юридично оформила відродження державності України, виробила її ідеологічні засади. Актуальність даного наукового дослідження полягає також у тому, що попри всю неперехідну цінність КМА, в українській історіографії її місце і роль у суспільно-політичному житті України, в державотворчих процесах українців XVII-XVIII ст.ст. та в єднанні українських земель, консолідації суспільства недооцінювали, а багатогранну діяльність києвомогилянців у процесі національно-культурного відродження українського народу інколи спотворювали в радянській історіографії. Авторка поставила за мету: на основі комплексного й обєктивного аналізу поглибити дослідження і зробити науково обґрунтовані висновки щодо історичної ролі КМА у громадсько-політичному житті України і зарубіжних словянських країн, визначити внесок києвомогилянців у процес національно-культурного відродження українського народу, при цьому зясувати значення Академії для вказаних процесів, дослідити її багату духовну спадщину й досвід та встановити в ній найцінніші аспекти, важливі для сучасного національного відродження української нації й держави. Дисертантка пропонує своє бачення раніше не охоплених увагою дослідників таких наукових проблем, як: вплив державно-правового статусу України на роль Києво-Могилянської академії в громадсько-політичному житті українців; звязок києвомогилянців із українським козацтвом та значення Академії для національної консолідації і єднання українських земель; показ цілісної картини діяльності КМА в словянському та загальноєвропейському контекстах, оскільки вона не була відгороджена від культурних процесів Європи.Наукова думка впродовж віків поступово нагромаджувала потенціал вивчення історії виникнення і розвитку Києво-Могилянської академії, її місця і значення в історії українського та зарубіжних словянських народів. Їхні праці відзначаються неоднозначністю оцінок характеру і спрямування навчально-виховного процесу та ролі Академії у розвитку культури України, звязків києвомогилянців з Росією, зясування їх впливу на російську освіту і науку. До 380-річчя заснування Академії у вже відродженому Національному університеті “Києво-Могилянська Академія” відбулися дві міжнародні наукові конференції, до яких було підготовлено два збірники тез доповідей “Києво-Могилянська академія в історії України”. У другому розділі - “Виникнення вищої освіти в Україні” - проаналізовано історичні та культурно-освітні передумови виникнення, виділено головні етапи становлення Києво-Могилянської академії, розкрито структуру й організацію навчально-виховного процесу. Аналіз державно-правових основ України дає змогу по-новому підійти до визначення місця Академії в житті українського суспільства, показати непростий шлях її становлення в умовах панування іноземних держав в Україні, розкрити залежність її статусу й ролі як вищої школи від політичних обставин, що визначили кілька історичних етапів КМА, тісно повязаних із подіями політичної й державної ваги.