Гостра інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів. Збудник інтерогеморагічного лептоспірозу. Літньо-осіння сезонність захворюваності людей. Поширення лептоспірозу серед тварин. Призначення антибіотиків і протилептоспірозного імуноглобуліну.
Аннотация к работе
Реферат на тему: «Хвороба лептоспіроз»Лептоспіроз - хвороба Васильєва-Вейля - водна гарячка - гостра інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, спричиняється лептоспірами, передається елементарним, контактним і аспіраційним шляхами, характеризується гарячкою, міальгією, асклеритом, ураження нирок, печінки Ц.Н.С., у ряді випадків - жовтяницею і геморагічним синдромом. На існування цієї хвороби як самостійної незологічної форми звернули увагу незалежно один від одного Джерелом інфекції при лептоспірозі є хворі і перехворілі дикі, свійські та промислові тварини, які виділяють лептоспір із сечею і заражуючи навколишнє середовище, утворюючи різні осередки інфекції: природні, антропургічні, змішані. Поширення лептоспірозу серед сільськогосподарських тварин з утворенням антропургічних осередків привело до формування самостійного типу хвороби, яка тепер може існувати як сільськогосподарський зооноз без зв‘язку з природними осередками інфекції. Існує кілька механізмів інфікування метаспорами: аліментарний - через воду і продукти харчування інфіковані лептоспірами (в Україні 97,7% лептоспірозу припадає на водний шлях передачі, зараження здійснюється при вживанні води, купанні у водоймах, використанні води для господарських потреб, при сільськогосподарських роботах у заболоченій місцевості); контактний - під час купання у водоймах, різних видів сільськогосподарських робіт (“купальні”, “покосні” спалахи), у разі укусу хворими тваринами, пошкодження шкіри інфікованими предметами; аспіраційний - під час заготівлі сіна і сільськогосподарських продуктів.