К. Марло як виразник гуманістичний ідей Відродження та новатор ренесансної трагедії. Жанрова парадигма трагедії "Тамерлан Великий". Художні особливості авторської інтерпретації сильної особистості. Зображення зворотного боку ренесансного індивідуалізму.
Аннотация к работе
художня інтерпретація сильної особистості в трагедії Крістофера марло «тамерлан великий»У статті розглядаються художні особливості авторської інтерпретації сильної особистості в трагедії Крістофера Марло «Тамерлан Великий». The analysis of the problem shows that the protagonist of the work has all the traits of the new man of the Renaissance, which harmoniously combines beauty, intelligence and strength: Tamburlaine is fond of poetry, strives for knowledge, is endowed with boundless will; he lacks any internal conflicts, contradictions or moral torments, never doubting and not getting defeats, confident in his actions, even if they reach an extreme cruelty. Свої шість трагедій, зокрема «Трагедія Дідони, цариці Карфагену» («The Tragedie of Dido, Queen of Carthage», 1587), «Тамерлан Великий» («Tamburlaine the Great», 1587-1588), «Трагічна історія доктора Фауста» («The Tragic History of the Life and Death of Doctor Faustus», 1589), «Мальтійський єврей» («The Jew of Malta», 1589-1590), «Едуард ІІ» («Edward II», 1592), «Паризька різанина» («The Massacre at Paris», 1593), драматург написав всього за пять-шість років. Марло «Трагічна історія життя та смерті доктора Фауста», «Основні художні принципи трагедії De Casibus у пєсі Крістофера Марло «Паризька різня», «Історична доба в трагедії Крістофера Марло «Мальтійський єврей» та ін.); уваги заслуговує розвідка М. Марло як виразника авторського світогляду перебуває на початковій стадії, досі не існує спеціальної дослідницької концепції щодо вказаного питання, що й зумовлює актуальність представленої статті, мета якої - простежити ідейно-художні особливості моделювання сильної особистості в трагедії «Тамерлан Великий», визначити історико-літературні чинники образу та авторські інтенції.