Естетична функція художньої літератури. Прекрасне в житті та мистецтві. Художня література як специфічна форма суспільної свідомості, яка освоює реальну дійсність, відображає її в конкретно-чуттєвих образах з позицій відповідних естетичних ідеалів.
Аннотация к работе
Художня література як вид мистецтваА твори, які мають мистецьку вартість, естетичне значення, називають художньою літературою. Розуміння літератури як мистецтва утвердилося у XIX столітті у практиці романтиків, які вважали, що поет наділений креативною силою. Хоч мистецтво не має аналогів у реальному світі, однак спирається на принципи мімезису, сформульовані Платоном та Арістотелем, розбудовує внутрішній світ творчості, що тяжіє до універсалізму, протистоїть руйнівному хаосу та утилітарній практиці".1 Ю. Ковалів називає кілька моделей мистецтва: 1) вираження митцем його думок, почуттів, фантазійного мислення, несвідомих імпульсів; Лише у XIX столітті зявляється теза "мистецтво для мистецтва", яка актуалізує ідею несумісності мистецтва зі службовими функціями.Важлива роль у формуванні естетичного почуття належить мистецтву. Прекрасною може бути людина, природа, будь-яка річ, прекрасним може бути і твір мистецтва. В епоху патріархату люди прикрашали своє тіло орнаментом, зубами і кігтями диких звірів, металевими браслетами. У той час, коли люди займалися лише полюванням, на картинах художників героями були тварини (олені, бізони). Прекрасне в житті - це все позитивне, а прекрасним у мистецтві може бути і позитивне, і негативне.