Задум Малика роман – хроніка про заснування Києва. Велика увага придiленя, стосункам у сім’ї, у якій виростав Кий. Кия – неординарна, сильна особистість. В.Малик розкриває перед читачем свою авторську оцінку. Літературний та історичний образи князя Кия.
Аннотация к работе
У нашому знанні найдавніших етапів словянської історії більше здогадок, аніж фактів… Недостатність писемних джерел і намагаються компенсувати письменники, нарощуючи на реконструйований істориками, археологами, мовознавцями та етнографами кістяк мязи художнього осмислення тієї епохи. У реалізації задуму роману „Князь Кий” значно більшу, ніж в інших творах В.Малика, роль відіграв вимисел: „ті, ще долітописні, часи постають на сторінках твору як виплід авторової письменницької уяви” [4], оскільки літописний переказ про Кия, вміщений, до того ж, у недатованій частині „Повісті врем‘яних літ”, аж надто скупий на свідчення про нашого першокнязя. Крім його імені, літописець зафіксував те, що Кий мав братів Щека та Хоріва і сестру Либідь, що вони „заклали городок і назвали його Київ” і що „інші, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником; бо біля Києва був перевіз тоді з того боку Дніпра, тому й говорили: “на перевіз на Київ”, а коли б Кий був перевізником, то не ходив би до царя, якого - не знаю, але тільки знаю те, як переказують, що велику честь мав від царя, якого - не знаю і при якому приходив царі. Читаючи роман, ми розуміємо, що автор “реконструював лише невеликий відтинок Києвого життя”, але незважаючи на це образ головного героя набув такої рельєфності, якої він у нашій літературі до появи твору В.Малика не мав. Однією з характерних рис, що відрізняла Кия від ровесників, була його зацікавленість історією предків його роду, чим і була обумовлена у романі вставна новела “Слово про короля Божа”.
Список литературы
1. Міщенко Д. Від автора // Міщенко Д. Лихі літа ойкумени.- К., 1985. - С.456-458.
2. Лис В. Слова колос золотий // Література. Діти. Час. - К., 1983. - Вип.8. - С.54 58.
3. Малик В. Післямова // Малик В Князь Кий. - К., 1982. - С.266-269.