Вивчення традиції стародавніх народних шотландських балад у творчості англійських поетів "озерної школи". Визначення художніх особливостей літературної балади початку XIX століття. Розгляд збірки "Ліричні балади" як маніфесту раннього романтизму.
Аннотация к работе
Зараз термін «балада» володіє крайньою розпливчатістю і невизначеністю, оскільки впродовж декількох століть різні літературні та фольклорні жанри позначалися словом «балада»: старовинна народна балада, французька, вулична, сентиментальна, готична, романтична. Саме тому, я й обрала цю тему, щоб дізнатися, як виникла, змінювалась та які особливості має балада з-поміж інших жанрів, а найголовніше, творчість яких поетів створила нове розуміння цього жанру у XVIII-XIX ст . Актуальність теми полягає у своєрідності даного жанру і в доданні йому інших «фарб» вустами поетів "озерної школи". Виявити особливості форми і засобів художнього відображення балади у творчості поетів «озерної школи». Матеріалом для дослідження послужили старовинні пісні та балади Англії і Шотландії, балади у творчості поетів «озерної школи» (Вордсворта, Кольріджа) у російських перекладах.Намагаючись дати чітке і повне визначення терміну «ballad» в англійській мові, можна зіткнутися із значними труднощами. З часом термін «ballad» міняє своє значення: у XIV ст. французька ballade є жанром придворної поезії, що вимагала від автора витонченої майстерності. У XIV-XVI ст. термін «ballad» не уживався для позначення того усного жанру англійської і шотландської народної поезії, який зараз в англійському літературознавстві називають: popular ballad, ancient ballad, ballad of tradition, traditional ballad. Фрідман вважає звязуючою ланкою між французькою і вуличною англійської баладами так звану «псевдо баладу», яка була одним з основних жанрів англійської поезії XV ст. Характерно, що одна з перших друкованих вуличних балад «Балада, що дійшла до нас, про лютерів, попів, кардиналів і землеробів» («А ballade of Luther, the pope, а cardinal and husbandman», пр.1530 р.) має сліди звязку з «псевдо баладою».Поети-романтики, сприйнявши традицію усної народної поезії, прагнули визначити особливий шлях розвитку балади, розширюючи межі цього жанру [13, с. Зображення народного побуту, повсякденної праці, розширення тематики поезії, збагачення поетичної мови за рахунок введення розмовної лексики, спрощення найпоетичнішої конструкції наблизили поетичний стиль до буденної мови, допомогли Вордсворту, Колріджу і Сауті переконливіше і правдивіше відобразити суперечності дійсності [12, с. І Вордсворта і Колріджа в період створення балад (1798 р.) обєднувало прагнення слідувати правді природи (але не просто копіювати її, а доповнювати фарбами уяви), а також здатність викликати співчуття у читача. Поет повинен підтримувати звязки між людиною і Творцем, показуючи видимий, плотський сприйманий світ як недосконале віддзеркалення надприродного потойбічного світу. Вордсворт в «Ліричних баладах» всього сильніший там, де він зображає душевне сумяття людей, вирваних з корінням з рідного ґрунту або людей, які відчувають, що ґрунт цей коливається під ними, що стрясається суспільним переворотом, масштаби якого вони навіть не в змозі собі представити.· проаналізовано балади в творчості поетів «озерної школи»; · проаналізовано розвиток жанру балади в творчості поетів-«лейкістів»; а також визначити художні особливості літературної балади початку XIX століття; · охарактеризовано особливості форми і засобів художнього відображення балади у творчості поетів «озерної школи»; Балада, як лірико-епічний і лірико-драматичний жанр, отримує свій розвиток в творчості поетів «озерної школи». Романтичні балади, як і народні, можна розділити на декілька груп: балади, що ґрунтуються на історичних фактах і подіях, балади, розробляючи фантастичну тематику, і балади, в яких переважає ліричний початок.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Художні особливості балади як жанру
1.1 Виникнення та еволюція баладних жанрів
1.2 Особливості балади, що виділяють її з-поміж інших поетичних жанрів
Розділ 2. Традиції баладного жанру в творчості поетів «озерної школи»
2.1 Збірка «Ліричні балади» як маніфест раннього романтизму
2.2 Балада очима поетів «озерної школи»
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Метою цієї роботи було практичне дослідження народних балад та пісень у творчості поетів «озерної школи».
Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання: · охарактеризована історія виникнення та еволюція баладних жанрів;
· розглянуто основні цикли англо-шотландських балад, а також їх художні особливості;
· проаналізовано балади в творчості поетів «озерної школи»;
· проаналізовано розвиток жанру балади в творчості поетів-«лейкістів»; а також визначити художні особливості літературної балади початку XIX століття;
· охарактеризовано особливості форми і засобів художнього відображення балади у творчості поетів «озерної школи»;
· розкриті прийоми художнього відображення балади.
Балада, як лірико-епічний і лірико-драматичний жанр, отримує свій розвиток в творчості поетів «озерної школи». Романтичні балади, як і народні, можна розділити на декілька груп: балади, що ґрунтуються на історичних фактах і подіях, балади, розробляючи фантастичну тематику, і балади, в яких переважає ліричний початок. Взагалі ліричний початок домінує в творчості романтиків, тому ліризм часто вливається в оповідання. Поети «озерної школи» зверталися до старовинних переказів як джерелам, тому і в народній баладі, і в романтичній можна знайти їх звязок з легендами і оповідями.
Поети «озерної школи» епохи Романтизму розвивають в своїй творчості багато баладних традицій. В основному романтичні балади, як і народні, будуються навколо одного, часто трагічної події. Як експозиції у деяких баладах виступають інформування від імені автора, що вводять читача в курс подій, але найчастіше балади мають різкий початок. Дуже часто неясність і незрозумілість супроводжують баладу від початку до самого кінця. Хоча в якості висновку в деяких баладах іноді виступає узагальнюючий роздум автора, в більшості, автори не навязують читачу готові висновки, залишаючи його наодинці з собою, даючи можливість зробити свої власні висновки. Таким чином, образотворчо - оповідні балади ліричного характеру в цілому зберігають традиційну якість баладного жанру - фрагментарність викладу, коли оповідання втрачає свою плавність і розмірність. Саме фрагментарність виконує велику роль в посиленні драматичного елементу оповідання. Драматизм кожний з поетів - романтиків підкреслює по-своєму: Кольрідж - через таємничість, фантастичність і містицизм, Вордсворт - крізь драматизм сюжету і простоту мови, Скотт - через найточнішу стилізацію під старовинну народну баладу з використанням архаїзованої лексики, діалекту північних районів Англії і Шотландії, характерних для баладного жанру епітетів.
Як вже було сказано, поети «озерної школи» надавали велику увагу опису внутрішнього світу своїх героїв, їх душевних переживань. Дії і події у баладах як би націлені на виявлення духовних якостей героїв. Тому щоб додати своїм поемам більшої емоційності і експресивності автори використовують діалогічну форму оповідання, простоту мови і баладної техніки, архаїчні обороти народної поезії, численні повтори - всі ці стилістичні прийоми підсилюють драматичну напругу відчуттів читача.
У популярності балад їх розмір зіграв не останню роль. Цей розмір, що бере початок в слабо - тонічному віршуванні народних балад і змінений Кольріджем в його «Крістабелі», був відповідною формою для романтичної поеми, яка сильно залежала від характеру її сюжету. Щоб уникнути монотонності в балади вводилася ритмічна інверсія, в результаті чого зявлялися короткі рядки, які створювали паузи, але від цього аніскільки не страждала мелодика балад. Неможливо читати балади романтиків, не помітивши легкої музичності майже всіх їх поем.
Перетворившись в творчості поетів-романтиків, стилістика, образи, мотиви, сюжети як народної, так і літературної балади стали загальним надбанням англійської поезії. Баладна форма стала засобом втілення нових відчуттів і ідей, обробки нового матеріалу в творчості англійських поетів XIX - XX століть.
Використавши баладну форму, лейкісти трансформували цей жанр, поставивши розповідача в нові умови очевидця і учасника подій.
Зображення народного побуту, повсякденної праці, розширення тематики поезії, збагачення поетичної мови за рахунок введення розмовної лексики, спрощення найпоетичнішої конструкції наблизили поетичний стиль до буденної мови, допомогли Вордсворту, Колріджу і Сауті переконливіше і правдивіше відобразити суперечності дійсності. Сформулювавши естетичні принципи нового романтичного мистецтва, ввівши нові категорії піднесеного, чутливого, оригінального, вони рішуче виступили проти класистичної поетики, що зжила себе, намітили шляхи зближення поезії з дійсністю за допомогою радикальної реформи мови і використовування багатющої національної поетичної традиції.
Звернення до народної творчості збагатило поезію новими образами і поставило перед англійськими письменниками і поетами нові задачі. При цьому раціональний момент, такий істотний для класичної поезії попереднього сторіччя, до певної міри відсунувся на задній план, а разом з ним і колишні методи зображення людини.
Список литературы
1. Зарубежная литература 19 века: хрестоматия / под ред. Я.Н. Засурского. - М.: Просвещение, 1967.
2. Зарубежная литература XIX века: Романтизм: хрестоматия: Учеб. пособие / под ред Я.Н. Засурского. - М.: Просвещение, 1976. - 512 с.
3. История английской литературы. - T.І. - Вып.2 / под.ред. М.П. Алексеева, И.И. Анисимова, А.К. Дживелегова. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1945. - 655 с.
4. История зарубежной литературы 19 века / М.Е. Елизарова, С.П. Гиждеу, Б.И. Колесников, Н.П. Михальская. - М.: Просвещение, 1964.
5. История зарубежной литературы 19 века / под ред Н.А. Соловьевой. - М.: Высшая школа, 1991.
6. История зарубежной литературы XIX века / под ред. А.С. Дмитриева. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - 572 с.
7. Литературные манифесты западноевропейских романтиков / под ред. АС. Дмитриева. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 639 с.
8. Самарин Р. «Озерная школа» // История английской литературы / под ред. М.Т. Алексеева. - Т.1. - Вып.2. - М.-Л.: Госиздат, 1945. - 422 с.
9. Хрестоматия позарубежной литературе 19 века. Часть 1 / Сост. А. Аникст. М.: Госучпедиздат, 1955.
10. Cole S.E. Coleridge, language, and the production of agency // Mod. philology. Chicago, 1990. Vol. 88, N 2. P. 109-125.
11. Geround G.H. The Ballad of Tradition. - NY, 1957.
12. Haney D.P. "Rents and openings in the ideal world": Eye and ear in Wordsworth // Studies in romanticism. Boston, 1997. Vol. 36, N 2. P. 173-199.
13. Jones M. Interpretation in Wordsworth and the provocation theory of romantic literature // Studies in romanticism. Boston, 1991. Vol. 30, N 4. P. 565-604.
14. Magnuson P. Coleridge and Wordsworth: A lyrical dialogue. Princeton, 1988.
Lyrical Ballads: 1798-1998 - Versions of Lyrical Ballads
15. Schloss D. Wordsworth on habit: The historical logic of Wordsworths preface to "Lyrical ballads"// Literaturwiss. Jb. N.F.B., 1992. Bd. 33. P. 189-208.
16. Wilson D. B. The romantic dream: Wordsworth and the poetics of the unconscious. Lincoln, 1993.