Особливості функціонування художнього хронотопу у світовій культурі та літературі. Характеристика специфіки хронотопу дороги і його функцій у художній прозі М.В. Гоголя. Аналіз хронотопу Невського проспекту в "петербурзькому тексті" письменника.
Аннотация к работе
Роботу виконано у відділі словянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Гусєв Віктор Андрійович, професор кафедри зарубіжної літератури, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара; кандидат філологічних наук, доцент Зябрєва Галина Олександрівна, доцент кафедри російської та зарубіжної літератури, Таврійський національний університет імені В.І. Захист відбудеться “22” березня 2011 року о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 у Таврійському національному університеті імені В. І. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В. І.Хронотоп дороги пронизує всю творчість письменника, виконуючи різні функції: від зображальної, номінативної функції в першому поетичному творі «Ганс Кюхельгартен» до основного елемента сюжетно-композиційної, ідейно-змістової та часопросторової організації тексту поеми «Мертві душі» та символіко-метафоричної функції у «Вибраних місцях…». У формуванні обєктивного й цілісного уявлення про творчість Миколи Гоголя видається важливим вивчення художньої природи й художньої функції хронотопу дороги у його творчості, що досі не було предметом спеціального вивчення. Отже, актуальність дослідження зумовлюється відсутністю системного літературознавчого аналізу хронотопу дороги та його значенням у художній організації гоголівських текстів, необхідністю вивчення феномену дороги як складової свідомості Миколи Гоголя, а також дослідження семантики й художніх функцій хронотопу дороги у творчій спадщині письменника. Мета дослідження полягає у вивченні особливостей часопросторових координат дороги у творчості Миколи Гоголя, визначенні семантичного поля та художніх функцій хронотопу дороги в його спадщині. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше системно досліджено феномен хронотопу дороги та його значення в художній організації гоголівських текстів; охарактеризовано специфічні риси зображення межового простору у творчості Миколи Гоголя; розкрито характеротворчу функцію хронотопу дороги; визначено специфіку й символіку архетипу дороги у художній свідомості Миколи Гоголя; більш повно й системно висвітлено фольклорну основу хронотопу дороги у творчості письменника, особливості часопросторових координат Невського проспекту в «петербурзькому тексті» Миколи Гоголя, а також композиційну роль хронотопу дороги в поемі «Мертві душі».У першому розділі роботи - «Феномен хронотопу дороги та його значення в художній організації тексту» - систематизовано й поглиблено дослідження літературознавчого поняття «хронотоп дороги» у творчості Миколи Гоголя, визначено його характерні риси і продуктивність. Проблема хронотопу дороги в художній спадщині Миколи Гоголя частково розглядається у працях Юрія Лотмана (розмежування понять «дорога» й «путь», класифікація персонажів на «героїв шляху» й «героїв степу», вказівка на образ дороги та трійки в «Петербурзьких повістях»), Анни Єлістратової (семантика образу дороги як життєвого шляху, субєктивність образу дороги, зауваження про сюжетну й композиційну функцію образу дороги в «Мертвих душах»), Юрія Манна (наявність «подорожньої плутанини» в ранніх повістях і «Мертвих душах», осмислення елементів шахрайського роману в жанрово-композиційній організації поеми, семантичний поділ образу дороги на «прямий» і «кривий» шляхи), Олексія Карпенка (зазначення фольклорної основи образу дороги в «Мертвих душах»), Олександра Киченка (наявність у міфопоетичній часопросторовій моделі «Вечорів…» поетичних мотивів шляху, дороги, подорожі та чарівного переміщення) та Ірини Меркулової (присутність чарівного і реального хронотопу дороги та «дороги душі» в ранній творчості Миколи Гоголя, розподіл хронотопу дороги на «вимірні» й «невимірні» його підвиди, наявність образів-супутників, а також окреслення художніх засобів змалювання дороги в «Мертвих душах»). «Особливості часопросторової моделі дороги» досліджено типологічні ознаки хронотопу дороги, проаналізовано особливості втілення та функціонування часових і просторових визначень дороги в художньому тексті. У другому розділі дисертації - «Хронотоп дороги та його функції у творчості Миколи Гоголя» - визначено специфічні риси, семантику та художні функції хронотопу дороги в художній прозі Миколи Гоголя. «Фольклорна основа хронотопу дороги у творах Миколи Гоголя» доведено, що у формально-поетикальному плані хронотоп дороги у творчій спадщині Миколи Гоголя базується на основі образу дороги-шляху у фольклорних творах.