На основі документів державних архівів Запорізької та Херсонської областей висвітлення подій Першої російської революції на Півдні України, а саме: масових єврейських погромів у жовтні 1905 р. та експропріації на користь радикальних революційних сил.
Аннотация к работе
ХРОНІКА ПОДІЙ ПЕРШОЇ РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ У ДОКУМЕНТАХ ДЕРЖАВНИХ АРХІВНИХ УСТАНОВ ПІВДЕННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (1905-1910 РР.)По-перше, тут знаходився найбільший морський південний порт Російської імперії - Одеса, що містив досить велику концентрацію робітників - активних учасників революції 1905-1907 рр., по-друге, в смузі осілості єврейського населення, до якої входила й південна Україна, відбулися у 1905 р. найбільш масштабні єврейські погроми за всю історію антисемітизму в Російській імперії, починаючи від погромів ХІХ ст. Варто відмітити, що проблематика подій Першої російської революції на Півдні України, а особливо фінансові наслідки революційних заворушень для південних міст і досі не розкриті дослідниками у повному обсязі. Документи постреволюційного періоду мають довести дослідників до певних висновків, адже тюрми та поліційні дільниці залишалися переповненими; держава не справлялася з посиленим фінансуванням поліційних структур, переводячи частку фінансування на муніципальний рівень; розширювався поліційний штат; внаслідок єврейських погромів частина євреїв була не спроможна оплатити власне лікування в міській лікарні; антисемітські настрої в суспільстві не спадали, а навпаки ситуація залишалося напруженою; продовжувалися й антиурядові змови та таємне спостереження за “неблагонодійними” представниками верств населення тощо. Павло Захарович Рябков, відомий громадський діяч Херсонської губернії, який вивчав голод та епідемію тифу на Півдні України на початку ХХ ст., зібрав статистичні відомості про збір урожаю зернових із 1896 р. до 1900 р. та, проаналізувавши їх, дійшов висновку про природний характер голоду7. Зокрема зазначалося, що приводом для втручання військ для наведення порядку можуть стати такі дії селян: відкритий напад натовпом селян на приватну економію; пограбування натовпом економії та майна поміщика; підпал економії; знищення або нелегальний збір усього хліба або інших продуктів із полів; насильницьке захоплення поміщицьких земель; відкритий супротив населення при затриманні підбурювачів до непокори владі; самовільне відлучення групи селян від місця постійного проживання; пошкодження господарчого інвентаря або машин із метою зупинити роботу на землі; відкрита непокора до влади, виражена в образах чи насильницьких діях по відношенню до поліції, відкритий бунт або поява озброєного натовпу14.