Виявлення професійних груп робітників нафтоперевалочного заводу, які страждають піодермітами. Вивчення преморбідних змін та флори при піодермітах з використанням лічильного пристрою autoSCAN-4. Розробка ефективного методу профілактики захворювання.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені академіка О.О Богомольця Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана на кафедрі шкірних та венеричних хвороб Одеського державного медичного університету Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Лобановський Г. І., Одеський державний медичний університет, завідуючий кафедрою шкірних та венеричних хвороб. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Глухенький Б.Т., Київська державна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (м.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Гноячкові захворювання шкіри (піодерміти або піодермії) зумовлюються переважно піогенними коками - стафілококами чи стрептококами або тими чи іншими разом. В наш час питома вага піодермітів серед інших хвороб залишається ще високою і досягає в деяких галузях промисловості 10% всіх захворювань з тимчасовою втратою працездатності. Хоча число піодермітів з тимчасовою втратою працездатності за останні роки знизилось, їх частота серед інших захворювань в ряді галузей промисловості, таких як машинобудівна, нафтодобувна і нафтопереробна та на інших окремих підприємствах все ще залишається високою, а в деяких - навіть має тенденцію до зростання (Б.Т. Не вточнені розприділення їх по статі, віку, професійному стажу, не вивчались місця локалізації процесу на шкірі, не уточнювалась клініка та ранні етапи цих захворювань, не розроблялись індивідуальні методи лікування і профілактичні заходи в умовах нафтоперевалочного заводу. Для реалізації даної мети були визначені і вирішені наступні задачі: Вивчити захворюваність за останні 8 років (1991-1998 рр.), виявити основні професійні групи серед робітників нафтоперевалочного заводу, які страждають піодермітами.Локалізувалась піодермія на передпліччях - у 20 хворих (16,8%), обличчі - у 25 (20,7%), плечах і передпліччях - у 28 (23,4%), на обличчі та передпліччях - у 9 (7,5%), на обличчі і тулубі - у 3 (2,5%), на передпліччі, плечах і стегнах - у 6 (5,9%), на передпліччях і стегнах - у 2 (1,6%), на шиї та плечах - у 1 (0,8%), на кистях - у 16 (13,3%), плечах - у 4 (3,3%), на китицях, в пахових ямках, під молочними залозами - у 2 (1,6%). 1991 р. з 10 хворих піодермітами основної групи страждали поверхневими формами 7 хворих, а глибокими тільки три, в 1992 році у 1993 році з 12 хворих поверхневими формами - 8 хворих, глибокими - 4. Серед глибоких форм піодермітів виявлено фолікуліти (у 21 хворого, 17,6%), фурункули (у 28 хворих, 23,3%), абсцеси (у 11 хворих, 9,1%). Фурункули у наших хворих, локалізувались в області передпліч (у 24 хворих, 7,5%), передпліч і плечей (у 8 хворих, 6,6%), передпліччі та обличчі (у 6 хворих, 5%), передпліччі та стегні (у 2 хворих, 1,6%), шиї і передпліччі (у 2 хворих, 1,6%), в області шиї (у 1 хворого, 0,8%). Найбільше хворих хронічними гноячковими ураженнями шкіри було серед слюсарів (22 хворих, 18,3%), машиністів (21 хворий, 16,8%), операторів (18 хворих, 15%), зливальників-наливальників (18 хворих, 15%). лаборантів (18 хворих, 15%).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі по підвищенню ефективності діагностики, лікування та профілактики піодермії у працівників нафтоперевалочних заводів на підставі встановленної кореляційної залежності від росповсюджуваності, важкості перебігу і ступеню виразності клінічних проявів дерматозу, а також наявності інших супутніх захворювань. У працівників нафтоперевалочного заводу, які мають постійний щоденний контакт з нафтопродуктами (машиністів насосної та стендових установок, цеху зливу-наливу, операторів, слюсарів, зливальників-наливальників і ін.) в структурі різноманітних дерматозів найчастіше (в 68,2% Р<0,05) спостерігаются хронічні піогенні захворювання шкіри, переважно у чоловіків (80%), з професійним стажем до 1 року, віком від 15 до 30 років (28,3%). В патогенезі цих захворювань певну роль відігравали як зміни зі сторони функціонального стану шкіри (зниження порогів теплової та больової чутливості, зниження опору до постійного електричного струму, підвищення проникності капілярів шкіри та зміни їх тургору), так і патологічні прояви з боку шлунково-кишкового тракту, нервової системи, ендокринних органів, серцево-судинної системи, імунного стану і інших. Розроблено комплексний оптимізований ефективний метод лікування хронічних гноячкових захворювань шкіри, опробований у пацієнтів основної групи, який включає раціональне використання антибіотиків (відповідно до даних про чутливість до них); аскорбінову кислоту (введену методом електрофорезу з попереднім впливом дозованого вакууму); аутовакцину, призначену з лікувальною та профілактичною метою; зовнішньо - 0,1% мазь хлоргексидину біглюконату.Про більшу ефективність цього методу свідчить клінічне одужання (70,9%, Р <0,05) хворих, в той час, як після традиційного лікування одужання наступило лише у 43,4% .