Науково історична, філософська та релігійна оцінка християнства в контексті його двох тисячоліття. Біблія як священна книга (Святе Письмо) іудеїв та християн. Вчення Ісуса Христа, основні заповіді, символ віри, шість правд віри як основа вчення, Літургія.
Аннотация к работе
Християнство як вчення засновано боголюдиною Ісусом Христом, яке він проповідував у Палестині в часи римських імператорів Августа i Тиберія, був страчений i воскрес, i передав своє вчення апостолам, які проповідували його i поширили серед людей. Виникнення нової релігії пояснювали i пояснюють тим, що людство відступившись від бога захопившись ілюзією панування над силами природи за допомогою магії, все ж таки шукало шлях до бога. Для складного синкретичного релігійно-філософського світогляду населення римської імперії часів її занепаду були характерні наступні уяви, що були пізніше розвинені християнством: u ідея умираючого та воскресаючого Бога (культ Діоніса); Отже на зламі епох склались i філософські (Сенека, Філон Олександрійській, іудейські секти т. ін.), соціально-економічні i духовні (пошуки сенсу буття в світі, що змінюється) підстави для виникнення нової релігії, яка при певних умовах i якостях могла перетворитись на релігію, що могла задовольнити духовні запити більшості населення Римської імперії часів її занепаду. Тут йдеться про створення Богом світу і людини, про гріхопадіння Адама та Єви, всесвітній потоп, про заповіт, який заповідав Бог людям, та регламентацію життєдіяльності людини, що викладена у відомих десяти заповідях.