Розгляд суттєвих характеристик особистісного образу буття - абсолютів людського, які визначають антропологічну модель особистості. Проблеми сутності нового педагогічного мислення. Аналіз філософсько-педагогічних ідей представників релігійної філософії.
Аннотация к работе
ХРИСТИЯНСЬКА МОДЕЛЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ДЖЕРЕЛО ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ НАЛЕЖНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО МИСЛЕННЯЛосського [15] та ін., в найповнішому і глибокому богословському смислі образ Божий виражається поняттям особистісності людини." Люди як особистості покликані надавати людській природі такий спосіб існування, який випливає з безумовної установки на повноту відношення з Божественним і людським за образом повноти особистісних відносин Отця, Сина і Святого Духа. Також, наскільки ми розуміємо, православна антропологія руйнує будь-яку систему методу поза людиною і стверджує, що людина сама є відшукуваним методологічним принципом. Жодна особистість не існує поза і без сутності, або природи, проте онтологічним «принципом» або «причиною» буття - тобто тим, що сповіщає речам існування, - є не сутність, або природа, а особистість, або іпостась. Любов несумісна з індивідуалізмом: «Особистість «іншого» постане образом Божим тому, хто зможе зректися своєї індивідуальної обмеженості, щоб знову віднайти всезагальну природу і тим самим «реалізувати» свою власну особистість», - пише В. На це, зокрема, звертає увагу митрополит Іоан (Зізіу-лас): «...одна особистість ще не є особистістю, тому що свобода особистості - це свобода не від “іншого”, а свобода для “іншого”.Виявлено, що розуміння належного педагогічного мислення у контексті християнської антропології дає змогу глибше осягнути проблеми людини, і отже, проблеми освіти та виховання.