Характеристика уявлень про гончаря, гончарство та ремісничу працю, які побутували в Гетьманщині в ранньомодерний час. Осмислення цих явищ в християнській культурі. Вирізнення кілька рівнів тлумачень - від релігійної філософії до народної побожності.
Аннотация к работе
Християнські рецепції гончарського ремесла у ранньомодерному суспільстві ГетьманщиниВ статті розглядається проблема уявлень про гончаря, гончарство та ремісничу працю, які побутували в Гетьманщині в ранньомодерний час. У своїй розвідці ми хотіли б торкнутися уявлень про гончаря, гончарство та його працю, які побутували в Гетьманщині в домодерний час. Вищенаведений приклад та міркування, показують, що працюючи з християнськими сюжетами, повязаними, у тому числі і з гончарством ми можемо вбачати у них збережені фрагменти дохристиянської міфології, але не маємо забувати при цьому, що людина домодерної доби не могла розглядати їх поза християнством. Чи глина повість ганчареві своєму: Що робиш? а діло його: Ти без рук!» (Ісая 45:9); «Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?» (До Римлян 9:21); «Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...» (Псалми 2:9); «І Він поруйнує його, як руйнується посуд ганчарський, розбиваючи без милосердя його, і в уламках його не знайдеться ані черепка, щоб із огнища взяти огню чи води зачерпнути з кринички...» (Ісая 30:14). На рівні високої філософії ми можемо навести Йоанікія Галятовського, для якого та його сучасників релігійний символізм був такою самою реальністю, як і матеріальний світ навколо, а творчість якого, на думку Наталі Яковенко, є «ідеальним матеріалом» для розуміння символічні коди мислення людей XVII століття.