Здійснення комплексного історико-релігієзнавчого аналізу діяльності християнських церков і партій у контексті суспільного життя України. Визначення форм участі християнських конфесій у парламентських та президентських виборах за період 1991–2007 рр.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукЛесі Українки, завідувач кафедри новітньої історії України, кандидат історичних наук, доцент Галуха Любов Юріївна, Рівненський державний гуманітарний університет, доцент кафедри історії України. У дисертації представлено результати комплексного історико-релігієзнавчого дослідження діяльності християнських конфесій та християнських партій незалежної України в період 1991-2007 рр. На значному джерельному матеріалі, частина якого вперше введена до наукового обігу, проаналізовано участь конфесій у суспільному житті, показана участь церков у парламентських та президентських виборах. Доведено, що суспільне життя незалежної України характеризується двома взаємоповязаними тенденціями: глибокою політизацією церковної сфери та менш глибокою клерикалізацією політичної. Простежується процес становлення та діяльності партій християнського спрямування в сучасній Україні. В диссертации представлены результаты комплексного историко-религиеведческого исследования деятельности христианских церквей и христианских партий независимой Украины в период 1991-2007 гг.Актуальність теми дослідження обумовлена активними суспільними перетвореннями, що динамізувалися з проголошенням незалежності України, які включають суттєві зміни в релігійному житті. З огляду на зазначений факт, виникає необхідність неупередженого аналізу не лише участі християнських конфесій у суспільному житті країни, але й дослідження становлення та розвитку політичних партій християнського спрямування, які, апелюючи до релігійності частини українського соціуму, прагнуть здійснювати свою політику, спираючись на християнсько-демократичні програми. Як свідчить докладне ознайомлення з науковими працями, на сьогодні проблема взаємодії політики і релігії знаходиться в полі зору багатьох вітчизняних філософів, релігієзнавців, істориків церкви, політологів. Досягнення мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань: - проаналізувати документальну базу християнських конфесій і партій християнського спрямування та виявити її звязок із суспільними подіями у країні; простежити діяльність українських християнських партій та рівень їх впливу на суспільно-релігійне життя України.Учений також активно працює над осмисленням проблеми свободи буття релігії в українському суспільстві. У його працях піднімається питання специфіки церковної інституалізації часів незалежності України, аналізується проблема релігійної свободи та соціальних орієнтацій населення в конфесійному зрізі, акцентується на колізіях становлення християнсько-демократичного руху в сучасній Україні, висвітлюється історичний розвиток християнських конфесій часів незалежності України, досліджуються тенденції, особливості входження церкви в суспільний процес. Здіорука, а основні висновки в синтезованому вигляді подані в монографії “Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні ХХІ століття”, в якій науковець досліджує етноконфесійні чинники в процесі самоідентифікації нації, громадянський вимір та конфліктогенний потенціал суспільно-релігійних відносин, взаємодію субєктів політики, державної влади і релігійних організацій тощо. Зокрема, вчений стверджує, що релігійна ситуація в Україні є складовою частиною суспільних процесів і несе в собі загрозу для національної безпеки України. Аристова узагальнила висновки українських релігієзнавців і виокремила такі тенденції в суспільно-релігійному житті України періоду незалежності: 1) швидке зростання рівня релігійності населення; 2) інтенсивна світоглядна та конфесійна плюралізація, що ускладнюється етнічно-конфесійною регіоналізацією; 3) розгортання гострих кризових процесів у релігійно-церковній сфері; 4) переплетення міжконфесійних і міждержавних конфліктів між Росією і Україною; 5) актуалізація питання про національну релігію українців та відродження національних церков; 6) активне освоєння релігійними організаціями нових сфер суспільної діяльності; 7) політизація релігійно-церковної сфери, що за наявності багатьох політичних партій та релігійних течій спричиняє обєктивний процес переплетення поліконфесійності з багатопартійністю.Сучасні суспільно-релігійні трансформації України сприяли подоланню упереджень радянського минулого щодо штучної ізоляції християнських конфесій від суспільного життя. У результаті комплексного історико-релігієзнавчого аналізу документальної бази християнських конфесій виявлено її невідємність від суспільних подій у країні. Водночас проведене дослідження участі християнських конфесій у суспільному житті України підтвердило пануючу в історико-релігієзнавчій науці думку, що рівень взаємовпливу й інтеграції церкви та суспільного життя характеризується тенденцією глибокої політизації церковної сфери. Сьогодення релігійних організацій позначене тим, що церкви виступають інструментами політичних маніпуляцій з боку владних структур і релігійний чинник не діє сам по собі, а переплетений із суспільно-політичним.