Розгляд проблеми виховання учнів підліткового віку засобами хорового співу в контексті українських педагогічних традицій. Відкриття у XVIII столітті в Глухові школи співу та інструментальної музики з метою підготовки для царського двору грамотних півчих.
Аннотация к работе
ХОРОВЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ У КОНТЕКСТІ ТРАДИЦІЙ ЗАГАЛЬНОЇ МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОЇ ПРАКТИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІОсвіта і виховання, з одного боку, є однією з найвищих цінностей суспільства, а з іншого - терезами, на яких вимірюються та оцінюються усі соціокультурні явища з позиції моральності, духовності, інформативності. У цьому конфлікті знаходить яскравий прояв така закономірність: чим більше освіта й виховання опираються на культурно-історичні набутки, перевірені часом, тим безболіснішим буде подолання конфлікту й ефективнішими стануть новостворені норми і традиції (Е. Серед важливих чинників, які сприяли хоровому вихованню дітей упродовж століть, особливе місце належить аналізу створених педагогами минулого навчальних посібників, підручників, методик навчання співу та програм із музики, що акумулюють багату виховну співацьку практику українського народу. Серед провідних ознак періоду XII - XIII ст. найбільш значущими були: навчання хорового співу з дитячих років; виховання вчителів музики з осередку співаків хору; багатопрофільність підготовки майстрів церковного співу (вимога одночасно бути готовим виконувати функції співака, композитора, вчителя співу, керівника колективу) [9]. Навчання співам у школах Запорізької Січі було обовязковим, а у деяких закладах ця дисципліна займала настільки важливе місце, що самі школи номіну-вались як школи «вокальної музики та церковного співу».