Хорове мистецтво Хмельниччини в контексті історичного процесу (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.) - Автореферат

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваЗахист відбудеться 28 березня 2008 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства у Львівській національній музичній академії імені М.В. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної музичної академії імені М.В. У роботі досліджується становлення і діяльність хорової культури Хмельниччини, центральної частини подільського краю, й роль аматорських співочих товариств, хорів навчальних закладів, церковних осередків та професійних колективів у цьому процесі (друга половина ХІХ - початок ХХІ ст.). хоровий культурний мистецький На основі історичних, краєзнавчих, мистецтвознавчих праць, віднайдених архівних матеріалів і періодичних видань проаналізовано шляхи становлення хорового виконавства, освіти, гастрольно-концертного життя; здійснено оцінку культурно-мистецьких здобутків подільського краю. В работе исследуется становление и деятельность хоровой культуры Хмельниччины, как центральной части Подольского края, роль церковных и любительских певческих организаций, хоров учебных заведений, а также профессиональных коллективов в этом процессе (вторая половина ХІХ - начало ХХІ вв.).Опираючись на багатий джерельний матеріал, воно відтворює достовірну картину розвитку музичного життя певного регіону, заповнює інформаційні та культурні прогалини новими відкриттями, корегує уявлення про поступ вітчизняного мистецтва і, тим самим, сприяє глибшому пізнанню багатого спектру функціонування української музики. Вельми актуальною є потреба дослідження музично-хорового життя Хмельниччини, яке до цього часу залишається "білою плямою" у вітчизняному музикознавстві, оскільки в історії української музики пріоритет надавався більшим культурним центрам - Києву, Харкову, Львову, а здобутки інших регіонів не наголошувались спеціально. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертація виконана згідно планів науково-дослідницької роботи кафедри історії музики, відповідає темі №3 "Українська музика в контексті світової музичної культури" перспективного тематичного плану науково-дослідницької діяльності ЛНМА ім. Мета дослідження: висвітлити становлення і діяльність хорової культури Хмельниччини на тлі розмаїтих форм музичного життя краю й визначити роль як аматорських співочих товариств, так і хорів навчальних закладів, церковних осередків, професійних колективів у цьому процесі (друга половина ХІХ - початок ХХІ ст.). Для досягнення визначеної в дисертації мети й розвязання поставлених завдань застосовували такі методи дослідження: джерелознавчий, що дозволяє залучити архівний матеріал і відтворити процес діяльності хорових колективів Хмельниччини; хронологічний, що дає змогу осмислити взаємозвязок суспільно-історичних процесів у динаміці та часовій послідовності та їх вплив на розвиток хорової культури; історіографічний, що дозволяє простежити основні віхи еволюції хорового руху на Хмельниччині; аналітичний, що дозволяє збагнути специфіку процесів розвитку хорового мистецтва в краї в звязку з обєктивно-історичними передумовами; теоретичний, завдяки якому систематизуються і порівнюються знайдені і опрацьовані матеріали і вибудовується модель функціонування конкретного хорового руху Хмельниччини.На русифікацію українського народу була націлена вся духовно-релігійна освіта російської православної церкви в Україні: духовні академії, семінарії, училища, церковно-парафіяльні школи. В історії краю особливо важливим був період з 1906 року, від заснування в Камянці-Подільському товариства "Просвіта" і до 1921 року, коли раптово і брутально перервалась діяльність Камянець-Подільського університету. Поділля, як "неблагонадійний" регіон перебувало під пильною увагою партійних структур, тож культура повинна була виконувати ідеологічну місію. Для учителів народних училищ південно-західного краю при Київському товаристві грамотності та в Камянці-Подільському влітку проводились курси церковного співу, метою яких було ознайомлення викладачів зі способами навчання церковному співу та організації хорів, з елементарними поняттями теорії музики та навчанню грі на скрипці. Зауваження вчителя співів Івана Силевича стало причиною написання детально опрацьованої навчальної програми зі "співів" для восьми класів чоловічої гімназії.