Явище виконавського фольклоризму. Проблеми презентації автентичного пісенного фольклору колективами сучасних народних хорів Сумщини. Узагальнення системи ознак народнопісенного виконавства, які не сприяють збереженню регіональних фольклорних традицій.
Аннотация к работе
Хорова культура Сумщини: історичні метаморфозиThe aim of the article is to explain the connection between the disappearance of a powerful stratum of the choral culture of Sumy region of the late 19th century and the early twentieth century and the existence of such a form of the performing folklorism in the contemporary Ukrainian culture as the folk choir. The study investigates this issue by examining and comparing the activities of two folk choirs of Sumy region: the activities of the urban folk choir (which is based in Sumy, the Palace of Culture “Khimik” (“Chemist”) since 2002) and the rural folk choir (at the premises of the House of Culture, village Sad, Sumy region). It has been found that the choral culture of Sumy region in the second half of the 19th - the early twentieth century reached a high point and had favourable conditions for further development. Формуючи репертуар, народні хори повинні основуватися на місцевому народнопісенному репертуарі або відтворювати різні співочі стилі, проте «у виконанні народних пісень хорових колективів спостерігалася повна невідповідність, оскільки вони відмовилися від «академічного» звукодобування, але сприйняли суто «академічні» прийоми роботи та відповідну структуру хору» (1973, с. Парадоксальною є ситуація, яка склалася в 1960 рр.: народними називаються колективи певної манери співу (не народної), певної фактури пісні, з поділом на партії та під баян (знову ж не народний), зі штучним усередненим псевдонародним стилем виконання.Осмислення функціонування різних форм трансформації музичного фольклору в культурі кристалізувалося в термінах «фольклоризм» та «виконавський фольклоризм». Творча діяльність народних хорів Сумщини як форм виконавського фольклоризму характеризується такими ознаками: відходом від «живої» пісенної інтонації до індивідуальної переробки народних пісень керівниками хорів; створенням стилізованих мелодій і авторських текстів у «народному дусі»; засвоєнням фольклору через нотні збірки, що призводить до абстрактного інтонування, а не до реальної інтонації. Матеріал дослідження - соціальна вибірка: діяльність міського народного хору - сільського народного хору - засвідчує стан сучасної хорової культури Сумщини. Локощенко), дозволяють пояснити складні процеси перетворення потужного пласта хорової культури Сумщини другої половини XIX ст. на масову культуру знівельованих традицій у вигляді народних хорів - від 20 рр. Важливі факти історії культури України приховані в конкретних процесах, що відбувалися на регіональному рівні, тому порівняльні дослідження всіх сфер музичної культури, як східних, так і західних областей України, є перспективами подальших досліджень.