Розгляд пісенного фольклору Прикарпаття, його різновидів з урахуванням етнографічної та локальної приналежності. Систематизація нових форм хорового виконавства в жанровому контексті пісенної творчості періоду кінця ХІХ - першої третини ХХ століття.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ім.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Робота виконана на кафедрі історії української музики Національної музичної академії України ім. Науковий керівник: Академік академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор Національна музична академія України ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної музичної академії України ім.Дослідники, які зверталися до вивчення тогочасного музичного життя, змушені були дотримуватися цілої низки офіційних ідеологічних догм і нормативів. Яскраві постаті нашої культури, які знаходились в зазначений період на вершині слави і творчої активності, такі, як О.Залеський, В.Безкоровайний, І.Недільський, З.Лавришко-Бундзяк, Б.Кудрик та інші, зазнали в 20-30-х роках репресій і, прийнявши долю емігрантів, продовжували нагромаджувати музичні здобутки, утверджувати "поміж народів" рідну культуру, мову, традиції вже за кордоном. Особливість зазначеного періоду полягає в характерній двоплановості розвитку хорової культури: з одного боку, хорове музикування функціонувало в своєму природному середовищі, забезпечуючи своє існування простим відтворенням звичаїв та традицій; з другого боку - в звязку з іншими сферами духовної культури - театром, освітою, церквою. При наявності значної кількості наукових розвідок, присвячених історії музичного мистецтва Західної України, жодний з дослідників не ставив за мету в усій повноті відтворити панораму культуротворчих процесів означеного періоду на Прикарпатті, зокрема, усіх можливих ділянок і напрямків пісенно-хорової культури краю. Тому, проблема, що поставлена в центрі дослідження, визначена спробою розглянути різносторонній процес формування музичної культури Прикарпаття в кінці ХІХ - першій третині ХХ століття в трьох аспектах: це дослідження фольклорної традиції в пісенній культурі регіону з наявністю діалектної характеристики та проблемами інтонаційного синтезу різних регіонально-фольклорних та професійних традицій; дослідження творчості маловідомих на наш час композиторів та діячів культури краю; аналіз процесу організації та розвитку хорового руху і концертного виконавства (професійного та самодіяльного) .У кінці ХІХ - першій третині ХХ століття пісенно-хорова культура Прикарпаття, як і вся українська культура, вступає в новий етап розвитку, який зумовлений новими історичними обставинами, тогочасною політичною ситуацією: періодом австро-угорського панування, короткотривалою добою російської займанщини, періодом польського поневолення західних українців. Розглядаючи пісенний фольклор Прикарпаття зазначеного періоду, ми висвітлюємо його найпоширеніші жанри: календарно-обрядові (колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, пісні - "полонинки"), родинно-обрядові весільні, історичні, стрілецькі, солдатські, соціально-побутові (співанки-хроніки, коломийки) з урахуванням їх етнографічної і локальної приналежності. Характерною особливістю для західноукраїнських земель, в тому числі і для Прикарпаття, було те, що вже з XIV ст. тут відчувався сильний вплив католицької церкви, тому в означений період (кінець ХІХ - перша третина ХХ ст.) зусиллями греко-католицької церкви було збережено україномовну відправу, релігійні пісні, колядки, щедрівки і гаївки національного змісту, вертеп, традиційне народне весілля в поєднанні з церковною обрядовістю та ін. Наведений матеріал висвітлює функційну роль пісенної творчості в традиційних обрядах та звичаях, які поширені в прикарпатських селах: зимові обряди, повязані з святкуванням Різдва, Нового Року, Водохреща; весілля, вечорниці, весняні обряди, повязані з святкуванням Великодня. Традиційні весільні пісні: "бервінковії", "забервінкові приспівування" (при плетенні весільних вінків молодим), пісні-ладканки, застільні співанки, співанки старості, кухаркам, музикам, газдам, гостям, співанки до "танцю", "до почесного", "дрібні", гумористичні і жартівливі коломийки.Висвітлення реальної панорами розвитку етнорегіональних культуротворчих процесів краю вимагало виявлення та систематизації численних відомостей, конкретних історичних джерело-краєзнавчих фактів, винайдених у вітчизняних архівах та матеріалах, що надходять із світової української діаспори. Всебічне вивчення сукупності джерельних матеріалів переконує в тому, що головним чинником розвитку музичної культури Прикарпаття кінця ХІХ - першої третини ХХ століття стало зростання національної свідомості, яке відбувалося під впливом культуротворчих процесів, що проходили в Галичині, Наддніпрянській Україні та в країнах Західної Європи. Пісенний фольклор краю посідає вагоме місце в традиційній побутовій музичній культурі, оскільки тут, по-перше, сильніше даються взнаки нашарування різних пісенних епох; по-друге, з огляду на історичні обставини, тут інтенсивніше проходив процес асиміляції з пісенними культурами сусідніх народів; по-третє, відбувалося пристосування загальноукраїнських та міграційних пісенни