Хагальна характеристика ряду "хижі" та їх значення в природі й житті людини. Дослідження особливостей та характеристика видового складу фауни хижих ссавців околиць м. Чернігова: родина Куницеві (рід видра, куниця, тхір), родина собачі (рід лисиця).
Аннотация к работе
Ссавці, або звірі, становлять велику й різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них їжа та сприятливі умови життя: у лісах, на луках, гірських масивах, у морях, на узбережжях водойм, у сільськогосподарських угіддях, у садах і парках, житлових і господарських будівлях. Будова та спосіб життя ссавців визначає значення їх у житті людини. Хутрові звірі дають народному господарству цінне хутро, деяких з них розводять на звірофермах, мясо диких копитних використовується як їжа. Представники ряду хижі ссавці (Carnivora) відіграють важливе значення в екосистемах як консументи високого рівня.Хижі (Carnivora) (від лат. caro - мясо vorare - пожирати) - досить різноманітний ряд плацентарних ссавців, що включає понад 260 видів. В той час як деякі, наприклад велика панда, майже винятково травоїдні (хоча й можуть іноді їсти рибу, яйця і комах), майже всі інші їдять мясо як їх основний компонент дієти: деякі, як кішка, майже винятково, інші, як ведмідь і лисиця, більш всеїдні. Довжина тіла хижих від 12-30 см (маса тіла ласки від 40 до 100 г) до 3 м (маса тіла білого ведмедя сягає 1 т). Існує шість ключових факторів, що визначають високу вразливість групи хижих загалом та більшості їх видів. Зокрема, центральною проблемою охорони макротеріофауни є великі розміри життєздатних популяційних угруповань та те, що навіть індивідуальні ділянки частини видів значно перевищують розміри більшості наявних заповідних територій.Потім проводять попереднє обстеження головних ділянок, обираючи репрезентативні частини різних місць існування тварин з метою наступного розміщення облікових маршрутів. Прокладати колові або замкнуті маршрути (але без різких поворотів) зручніше, адже тоді проходів без обліку меншає. Якщо все ж таки дослідник мусить прокладати маршрут вздовж кордону двох біотопів, то тоді у вищезгаданих рекомендаціях пропонується облік лише з одному біотопі, згодом подвоївши отримані результати. При цьому, якщо розмір виділу не дозволяє закласти в ньому один безперервний маршрут довжиною 5 км, окремі частини єдиного маршруту можна розмістити по кільком ізольованим одна від одної ділянкам одного типу або проходити один і той самий маршрут кілька разів, але не в один день. Під час польових робіт обліки слід проводити кілька разів на кожному маршруті.До куницевих відносяться куниці, норки, видри, борсуки, тхори та подібні тварини. У ній налічується біля 56 видів, які обєднуються в 21-22 роди і 2 або 4 підродини. Систематика родини остаточно не встановлена; до недавнього часу до неї відносили також скунсів, що зараз виділяються у окрему родину скунсових (Mephitidae), до цієї родини також пізніше перенесли рід смердючих борсуків (Mydaus). Види, що обєднуються в родину куницевих, вельми сильно розрізняються будовою тіла, способом життя і адаптивним пристосуванням до місця існування. До родини входять дрібні (найменші в ряді) або середні хижаки.На Україні здебільшого водиться в річках Полісся та Лісостепу. По гірських річках Карпат видра підіймається досить високо в гори. У воді видра майстерно плаває і пірнає. Веде нічний спосіб життя, а вдень спить в норі. Взимку видра звичайно тримається в незамерзаючих місцях річок [3].Забарвлення плями жовто-кремове, через це куницю, на відміну від камяної називають «жовтодушкою». В кінці ХІХ століття куниця, поруч із соболем, була в Сибіру практично повністю знищена, в останні десятиліття знову активно проникає туди, захоплюючи бори й лісостеп Пооб"я, де нема соболя. В кінці зими, під час багатосніжжя, куниця надає перевагу ховатись для відпочинку в засипаних снігом повалених деревах, шукає місця в завалених колодах. У хвойних лісах , де дуплистих дерев небагато, куниця влаштовує тимчасові притулки в зовнішніх гніздах-гайнах білки, при чому більш менші самочки ховаються в них частіше, аніж самці. Ця особливість настільки властива звіру, що в місцях спільного проживання куниці і соболя мисливці припускають, що нічний слід лишає куниця, а денний належить соболю.Лазая по норах, ласка досить часто ловить і поїдає землерийок, якими гидують інші чотириногі хижаки. Маленьких тварин ласка вистачає за потилицю або голову, прокушуючи череп у потиличній області, нерідко нападає на тварин значно крупніше її самої (на великих пацюків, ховрашків, хомяків, куріпок, рябчиків, тетеревів), вчепившись у їхню шию. Маючи можливість убивати мишей і полівок більше добової потреби в їжі, ласка нерідко робить запаси, іноді дуже значні, звичайно ж в одному місці виявляють від 1 до 30 полівок і мишей. Ділянка, де ласка живе і добуває їжу, дуже невеликий, не більш 10 га. Нір ласка сама не риє, а користується норами гризунів, що риють, порожнечами між каменями, у купах хмизу, у скиртах, дровяних кладках або будівлях, іноді в низько розташованих (до 2 м) дуплах дерев, куди вільно проникає завдяки тонкому і гнучкому тілу.Звірі, що входять до ряду Хижі, виділяються серед інших груп ссавців надзвичайною розмаїтістю зовнішнього вигляду, розмірів тіла, біологічних особливостей, прис
План
ЗМІСТ
Вступ 2
Розділ 1. Загальна характеристика ряду Хижі та їх значення в природі та житті людини 4
Розділ 2. Матеріали і методи дослідження 7
Розділ 3. Характеристика родів ряду Хижі околиць м.Чернігова 10