Вивчення структури та основних причин тривалої та стійкої втрати працездатності при тяжких відкритих пошкодженнях кисті в регіоні Донбасу. Виявлення основних груп ризику розвитку несприятливих анатомо-функціональних та експертно-трудових наслідків.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Робота виконана на кафедрі травматології та ортопедії та у науково-дослідному інституті травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету Міністерства охорони здоровя України. Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Бабоша Валентин Олександрович Донецький державний медичний університет ім. Доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Лауреат Державної премії СРСР, Дрюк Микола Федорович Інститут клінічної та експериментальної хірургії АМН України, завідувач відділу мікрохірургії та пластичної хірургії; працездатність пошкодження кисть Захист відбудеться "_26_" жовтня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 “Травматологія та ортопедія” при Українському науково-дослідному інституті травматології та ортопедії за адресою: 252601, м.Порушення функції кисті призводять до втрати професійної та загальної працездатності, великих матеріальних і моральних втрат для людини та суспільства. Головними причинами незадовільних анатомо-функціональних та експертно-трудових наслідків є ампутації пальців і сегментів кисті, гнійно-некротичні, дистрофічні і рубцеві ускладнення, що приводять до формування стійких контрактур суглобів пальців кисті і посттравматичних змішаних деформацій, порушень схвату та чутливості (Р. М. Вище викладене свідчить про високу соціальну та медичну значущість проблеми підвищення якості лікування постраждалих з важкими відкритими пошкодженнями кисті та їхніми наслідками. Дисертація виконана згідно плану науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького державного медичного університета та походить з НДР "Вивчити структуру та розробити систему комплексного хірургічного лікування тяжких відкритих пошкоджень кисті в регіоні Донбасу з метою покращання анатомо-функціональних та експертно-трудових наслідків", шифр ХД23. 00.0348. Розробити систему комплексного хірургічного лікування тяжких відкритих пошкоджень кисті та їх наслідків на основі удосконалення та раціонального поєднання сучасних методів ортопедичної та мікрохірургічної реконструкції для поліпшення анатомо-функціональних та експертно-трудових наслідків.Робота заснована на аналізі матеріалів лікування 542 постраждалих з важкими відкритими пошкодженнями кисті і 364 хворих з їхніми віддаленими наслідками, які лікувалися в клініці мікрохірургії кисті в період з 1987 по 1995 роки. Аналіз механогенез ТВПК показав, що більш половини тяжких відкритих пошкоджень виникають внаслідок впливу травмуючих агентів, які мають велику кінетичну енергію (пошкодження електричною пилою, різними агрегатами та механізмами, розчавлюючими агентами) і призводять до значного обсягу й протяжності зони травматизації тканин кисті. Звертає на себе увагу те, що найбільші значення прогностичного коефіцієнта належать таким характеристикам тяжкості травми, як характер пошкодження тканин, множинність і поєднаність, ступінь порушення регіонарного кровообігу, ступінь механічного і бактеріального забруднення рани. В першу групу включили хворих з різаними, рубаними, забитими ранами пальців і кисті, відкритими переломами окремих кісток, пошкодженням сухожиль, нервів, які не супроводжуються порушенням кровообігу і життєздатності сегменту - 39 осіб. До 14 доби в усіх групах виявлялася тенденція до нормалізації гемодинамічних параметрів, однак вірогідні відмінності між групами зберігалися - в найбільшій мірі відрізнялися від контрольних величин показники, що визначалися в другій групі, де утримувався низький рівень обємного кровотоку і мікроциркуляції, підвищений венозний тонус.В структурі тяжких відкритих травм кисті в промисловому регіоні Донбасу переважають множинні кістково-суглобові пошкодження, включаючи відчленування пальців і сегментів кисті, множинні і поєднані пошкодження сухожиль і нервів, що є основними групами ризику розвитку несприятливих анатомо-функціональних і експертно-трудових наслідків. Запропонована класифікація відкритих механічних пошкоджень кисті відбиває анатомічні порушення, зміни кровообігу і ступінь тяжкості пошкодження тканин, що дозволяє застосовувати її для диференційованого вибору лікувальної тактики, прогнозу і експертної оцінки наслідків лікування. Групами ризику розвитку гнійно-некротичних ускладнень є пошкодження 3-4 Б-В ступеня, ускладнені суб - і декомпенсацією місцевого кровообігу в пошкодженому сегменті, коли радикальність хірургічного втручання може бути досягнута тільки за рахунок відмови від органозберігаючої тактики. Вибір засобу остеосинтезу повинен здійснюватися диференційовано на основі розробленої нами класифікації: при пошкодженнях I, II, IV груп 1-2 А-Б ступеня здебільшого застосовується заглибний остеосинтез перехресними спицями; при пошкодженнях III і V груп - черезкісткова фіксація спицями; нестабільні переломи I, II, III, IV груп 3 Б, В.