Дослідження гетерогенних фізико-хімічних процесів малої і надмалої інтенсивності та електролізних реакцій, що йдуть з виділенням хемографічно активних речовин, зокрема атомарного водню. Методичні принципи використання ХГЕ як методу візуалізації.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наукЗахист відбудеться "21" січня 2009р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.64.052.04 при Харківському національному університеті радіоелектроніки за адресою: 61166, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету радіоелектроніки за адресою: 61166, м. Дисертація присвячена дослідженню гетерогенних фізико-хімічних процесів малої і надмалої інтенсивності та електролізних реакцій, що йдуть з виділенням хемографічно активних речовин, зокрема атомарного водню; а також дослідженню явищ перенесення в електролітичних середовищах. Создана количественная модель реактивной релаксации атомарного водорода в молекулярный, на основе которой показано, что несмотря на безактивационный и интенсивный характер образования молекулярного водорода в любой водородной системе с действующим источником атомарного водорода, последнего остается хоть и исчезающе малое, но достаточное количество для возбуджения хемографического эффекта. Экспериментально и теоретически исследована кинетика диффузии атомарного водорода в гетерогенных системах твердое тело - вода и твердое тело - слабый раствор электролита, и показано, что эффективный коэффициент диффузии атомарного водорода является функцией РН раствора, а специфика взаимодействия атомарного водорода со свободными ионами приводит к локализации захвата ими атомарного водорода в узком участке раствора и образованию резкого фронта диффузии.Однак її розвиток стримує відчутний брак методів і методик експериментального виявлення і дослідження цих процесів, зокрема, методів їх візуалізації. Створено фізико-хімічну та математичну моделі рекомбінації атомарного водню в молекулярний при дифузії його у водний розчин зі стаціонарного джерела утворення, на основі якої вперше показано, що, не зважаючи на велику швидкість цього процесу, поблизу діючого джерела атомарного водню присутня його залишкова концентрація (), достатня для виникнення ХГЕ. На основі експериментального і теоретичного дослідження кінетики дифузії атомарного водню в гетерогенних системах тверде тіло - вода та тверде тіло - слабкий розчин електроліту дістали подальший розвиток і поглиблені уявлення про механізми впливу на значення ефективного коефіцієнту дифузії специфіки взаємодії атомарного водню з вільними йонами, яка приводить до локалізації захвату ними атомарного водню в вузькій ділянці розчину з різним РН і утворює різкий фронт дифузії; це дозволяє візуалізовувати в динаміці фізико-хімічні процеси на поверхні твердого тіла, зокрема електродні.. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на таких конференціях: ІХ Міжнародній конференції з фізики і технології тонких плівок (Івано-Франківськ, 2003 р.), ІІ Всеукраїнській науково-технічній конференції "Фізичні процеси та поля технічних і біологічних обєктів" (Кременчук, 2003 р.), ІІ Українській науковій конференції з фізики напівпровідників (Чернівці - Вижниця, 2004 р.), 3-й Міжнародній конференції "Physics of Liquid Matter: Modern Problems" (Київ, 2005 р.), 11-й Європейській конференції з застосувань досліджень поверхонь і міжфазних границь ECASIA-05 (Відень, Австрія, 2005 р.), а також на ІХ Республіканській науковій конференції студентів, магістрантів і аспірантів (Гродно, Білорусь, 2001 р.), ІІ всеукраїнській науково-технічній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Актуальні питання теоретичної і прикладної фізики й біофізики", (Севастополь, 2006 р.), Міжнародній конференції студентів і молодих науковців з теоретичної та експериментальної фізики ЕВРИКА-2006, (Львів, 2006 р.) та щорічних наукових конференціях співробітників та молодих вчених Кременчуцького державного політехнічного університету (1999 - 2005 рр.). ХГЕ можна спостерігати, експонуючи, як правило, тверде тіло (метал, напівпровідник), поверхня якого окислюється в тому чи іншому середовищі, на фотоемульсію, що знаходиться поблизу цієї поверхні.