Загальне поняття хеджування, його завдання і функції. Методи страхування ризиків, їх характеристика. Особливості проведення операцій ідеального хеджування. Потенційні хеджери на міжнародних фінансових ринках. Захист від можливих втрат у майбутньому.
Аннотация к работе
Під хеджуванням (від англ. hedge - захищатися від можливих втрат, ухилятися, обмежувати) розуміють діяльність, яка спрямована на створення захисту від можливих втрат у майбутньому. До хеджування належать способи впливу на структуру балансу з метою обмеження цінових змін та створення систем захисту від ризиків укладанням додаткових фінансових угод, які дозволяють компенсувати можливі втрати. Якщо добір активів і зобовязань за сумами та строками здійснюється в рамках балансових позицій, то такий підхід до управління ціновими ризиками називають природним (або натуральним) хеджуванням. Під хеджуванням (від англ. hedge - захищатися від можливих втрат, ухилятися, обмежувати) розуміють діяльність, спрямовану на створення захисту від можливих фінансових втрат у майбутньому, повязаних зі зміною ринкової ціни фінансових інструментів чи товарів. В економічній науці та практиці термін «хеджування» має кілька значень: стратегія, метод, операція та інструменти хеджування, які обєднані однією ідеєю, - зниження рівня цінових ризиків.Форма страхування вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні фючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці.Учасники угоди мають можливість застерегтись, знизити ступінь фінансового ризику, повязаного з можливою зміною конюнктури ринку, попиту чи рівня цін впродовж виконання умов угоди. Хеджування являє собою систему економічних відносин учасників фінансового ринку, які повязані зі зниженням кредитних та цінових ризиків і досягаються за рахунок одночасності та протилежного спрямування торгових угод на строковому ринку і ринку реального товару. За технікою здійснення хеджування може бути коротким та довгим. До фінансових активів відносять, насамперед , валюту, грошові кошти, цінні папери. Серед основних методів хеджування валютних ризиків треба назвати такі: структурне збалансування активів, пасивів, кредиторської та дебіторської заборгованості, зміна термінів платежів, форвардні угоди, операції своп, опціонні угоди" фінансові фючерси, кредитування та інвестування в іноземній валюті, реструктуризація валютної заборгованості, паралельні позички, лізинг, дисконтування вимог в іноземній валюті, використання валютних коштів, здійснення платежів за допомогою зростаючої валюти.
Вывод
Хеджування- засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди. Форма страхування вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні фючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці.Учасники угоди мають можливість застерегтись, знизити ступінь фінансового ризику, повязаного з можливою зміною конюнктури ринку, попиту чи рівня цін впродовж виконання умов угоди. Його можна визначити як сукупність дій та засобів, спрямованих на усунення ризиків або їх утримання на прийнятному рівні та отримання прибутку. Хеджування являє собою систему економічних відносин учасників фінансового ринку, які повязані зі зниженням кредитних та цінових ризиків і досягаються за рахунок одночасності та протилежного спрямування торгових угод на строковому ринку і ринку реального товару. Інструментом хеджування є інструменти строкового ринку (деривативи) - форвардні контракти, опціони та фючерсні контракти. Деривативи - це стандартний документ, що засвідчує право придбати або продати базовий актив на визначених ним умовах у майбутньому.
Хеджування - дуже багатопланове за своїм змістом. Це дозволяє максимально ефективно використовувати всі наявні інструменти та його види в залежності від цілей, умов та потреб. За технікою здійснення хеджування може бути коротким та довгим. Коротке хеджування - продаж строкових контрактів, а довге - купівля строкових контрактів. Техніка довгого хеджування дає можливість негативних коливань ціни активу. Коротке хеджування сприяє забезпеченню ціни продажу базового активу, який знаходиться у власності продавця.
Цінові ризики повязуються з невизначеністю майбутніх цін на фінансові товарні активи. До фінансових активів відносять, насамперед , валюту, грошові кошти, цінні папери. Під товарами розуміють певні види ресурсів та сировини, такі як нафта, газ, зерно, метали, електроенергія тощо. Ціни на такі групи товарів істотно впливають на загальний стан економіки і зрештою формують вартість продуктів споживання. Хоча зміни цін на сировину безпосередньо не торкаються банківських установ, опосередкований їх вплив через клієнтів та позичальників безперечний.
Найзначнішими ціновими ризиками у фінансовій діяльності є ризики зміни відсоткових ставок та обмінних валютних курсів, а також ринковий ризик, повязаний зі зміною вартості цінних паперів. Цінові ризики належать до категорії фінансових ризиків, оскільки повязані з імовірними втратами грошових коштів, причому за можливими наслідками та масштабами вони є найвагомішими. Тому іноді під фінансовими ризиками розуміють лише цінові ризики - відсотковий, валютний та ринковий.
Серед основних методів хеджування валютних ризиків треба назвати такі: структурне збалансування активів, пасивів, кредиторської та дебіторської заборгованості, зміна термінів платежів, форвардні угоди, операції своп, опціонні угоди" фінансові фючерси, кредитування та інвестування в іноземній валюті, реструктуризація валютної заборгованості, паралельні позички, лізинг, дисконтування вимог в іноземній валюті, використання валютних коштів, здійснення платежів за допомогою зростаючої валюти.
Використання широкого спектра методів дає змогу уникнути можливих втрат від валютних спекуляцій та організувати дійову систему менеджменту валютного ризику в конкретній фінансовій установі.
Управління валютним ризиком базується переважно на використанні певних інструментів банківської діяльності.
У світовій практиці найпоширеніші термінові валютні операції: форвардні, свопові, опціонні та фючерсні, що широко використовуються на міжбанківському ринку, валютних, форвардних та опціонних біржах.
На українському валютному ринку розглянуті методи хеджування валютних ризиків тільки починають запроваджуватися.
Перепонами на їхньому шляху є низький рівень розвитку валютного ринку взагалі та відсутність його сучасної інфраструктури зокрема.
Список литературы
хеджування ризик страхування
1. ЗУ "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 p. (зі змінами і доповненнями).
2. ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. (зі змінами і доповненнями).
3. ЗУ "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 р. (зі змінами і доповненнями).
4. ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 р.(із змінами і доповненнями).
5. Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України: Затверджено постановою № 502 Правління НБУ від 12.12.2002 р. (зі змінами і доповненнями).
6. .
7. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч.-метод, посібник / M. М. Александрова, С. О. Маслова. - 2-ге вид., переробл. і доп. - К.: ЦУЛ, 2002. - 336 с.
8. Примостка Л.О. Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.
10. Банківські операції - Коцовська P.Р.,О.П.Павлишин. - вид-во 2010р.
11. Словник банківських термінів. Банківська справа: термінологічний словник / А. Загородній, О. Сліпушко, Г. Вознюк, Т. Смовженко. - К.: Вид-во "Аконіт", 2000. - 596 с.