Харківський Свято-Покровський монастир як духовно-просвітницький центр Слобідської України - Дипломная работа

Духовної культура та освіта в Україні має глибоке коріння і тісно повязана із церковним та суспільним життям. Це століття в історії Духовної культури і освіти відзначилося переплетенням старого й нового, традицій та новацій. Видатним явищем в Україні та Росії XVIII - на початку XIX ст. був Харківський колегіум. Не дивно, що в радянські часи проблема утворення Харківського університету здебільшого вирішувалася без уваги на велику просвітницьку діяльність, що була проведена колегіумом і стала підгрунтям до заснування цього вищого світського навчального закладу. Історія просвітництва в Слобідській Україні свідчить про те, що процес, переходу від переважно церковної форми організації системи освіти до світської у XVIII ст. не був різким, супроводжувався виникненням перехідних форм, тісно повязаних із церквою, яка продовжувала відігравати важливу роль в розвитку просвітництва.Однією з багатьох справ,, зроблених Владикой Никодимом за час архіпастирського служіння в Харківській і Богодухівській Єпархії, була канонізація в лютому 1978 року святителя Мелетія, Архієпископа Харківського й Охтирського. У ті часи Рада у справах релігій при Раді Міністрів СРСР дозволяла канонізувати тільки тих святих, котрі прославили Церкву нашу під час свого служіння за кордоном. А 27 грудня 1994 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир і Священний Синод Української Православної Церкви призначили його Головою Комісії з канонізації ново прославлених святих при Синоді Української Православної Церкви. У грудні 2000 року вийшов друком перший номер відродженого богословсько-філософського журналу "Віра і розум", який відразу ж здобув широке визнання в Україні і далеко за її межами. відбулось відреставрувння храмів та церковних будівель, розміщених на території Свято-Покровського монастиря, а також спорудити на ній прекрасні памятники на честь двохсотріччя Харківської Єпархії та двотисячної річниці Різдва Христового. Треба також звернути увагу на те, що Указом Президента України від 21 березня 2002 року про невідкладні заходи по остаточному подоланню негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР щодо релігії і поновлення прав Церкви та релігійних організацій Міністерство освіти й науки, Держкомітет у справах релігій зобовязують за участю Церкви й релігійних організацій розробити пропозиції щодо запровадження духовно-моральних цінностей у освітньо-виховний процес і подати їх у встановленому порядку на розгляд Кабміну України [25].На основі теоретичних матеріалів був розроблений спецкурс для використання при читанні вузівських курсів з історії Української культури, у формі лекцій та семінарів на богословсько-педагогічних курсах та недільних школах, при підготовці спец курсів та спецсемінарів з історії Слобідської України, а також з історії України в цілому. Ознайомити студентів ВНЗ та слухачів богословсько-педагогічних курсів а також недільних шкіл з історією історії Свято-Покровського монастиря з моменту його заснування до сьогодення.Харківський Свято-Покровський монастир як духовно-просвітницький центр Слобідської України222 Заснування Харкова та будівництво Свято-Покровського монастиря4 2 3 Свято-Покровський монастир в часи антирелігійної боротьби (1917-1988рр.)2 2 2Зі школою була зєднана кафедральна Покровська церква (найбільш старовинна будівля сучасного Харкова яка бла споруджена у 1689 р.). Нижній храм церкви був освячений на честь Трьох Святителів - покровителів училища та його вихованців. Протягом XVIII - на початку XIX ст. колегіум був вищим загальноосвітнім закладом, спрямованість його навчального процесу далеко виходила за межі церковно-професійних інтересів. Освіта, яку він давав своїм вихованцям, була ґрунтовною і різнобічною, зміст навчальних дисциплін, їх науковий рівень та обсяг були близькими до Київської академії, а також перших російських університетів. Колегіум мав плідні звязки з рядом провідних наукових та освітніх центрів України та Росії, вихованці колегіуму запрошувались на навчання до університетів Західної Європи (у Німеччині) і Росії.Графічна реконструкція будинку Харківського колегіуму (мал. Медаль, якою нагороджували вихованців колегіуму План розташування Харківського колегіуму у 20-ті роки ХІХ ст. 1800-ті роки (за кресленням, що знаходиться у Харківському історичному музею): ABCDEFGH - існуючі межі (дощата огорожа).

Зміст

Вступ

Розділ 1. Харківський Свято-Покровський монастир як духовно-просвітницький центр Слобідської України

1.1 Заснування Харкова та будівництво Свято-Покровського монастиря

1.2 Харківський колегіум як осередок просвітницької діяльності у (XVIII - перша половина XIX ст.)

1.3 Діяльність Харківської духовної семінарії (1841-1919рр.)

1.4 Свято-Покровський монастир в часи антирелігійної боротьби (1917-1988рр.)

1.5 Відродження Свято-Покровського монастиря (наприкінці XX-початок XXI ст.)

1.6 Свято-Покровський монастир як духовно-просвітницький центр Харківської епархії

Розділ 2. Методичне забезпечення спецкурсу з теми: "Харківський Свято-Покровський монастир як духовно-просвітницький центр Слобідської України"

2.1 Структура спецкурсу "Харківський Свято-Покровський монастир як духовно-просвітницький центр Слобідської України"

2.2 Дидактичне забезпечення спецкурсу"Харківський Свято-Покровський монастир як духовно-просвітницький центр Слобідської України"

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Становлення Харкова як центра Слобідської України відноситься до XVIII ст. Цей висновок добре відомий, підтвердженням чого служить факт перетворення міста у центр губернії та єпархії. Втім неабияку роль в цьому процесі зіграло переведення у 1726 р. бєлгородської духовної школи, яка пізніше отримуе статус колегіуму. Зі школою була зєднана кафедральна Покровська церква (найбільш старовинна будівля сучасного Харкова яка бла споруджена у 1689 р.). Нижній храм церкви був освячений на честь Трьох Святителів - покровителів училища та його вихованців. Увесь комплекс Сято-Покровського монастиря з 1729 р. інколи називався "Училищним Покровським монастирем". Створення цієї школи, за словами відомого українського історика Д.І. Багалія -Духовної академії краю, стало одним із зворотних пунктів в історії нашого регіону.

Протягом XVIII - на початку XIX ст. колегіум був вищим загальноосвітнім закладом, спрямованість його навчального процесу далеко виходила за межі церковно-професійних інтересів. Освіта, яку він давав своїм вихованцям, була ґрунтовною і різнобічною, зміст навчальних дисциплін, їх науковий рівень та обсяг були близькими до Київської академії, а також перших російських університетів. Колегіум мав плідні звязки з рядом провідних наукових та освітніх центрів України та Росії, вихованці колегіуму запрошувались на навчання до університетів Західної Європи (у Німеччині) і Росії. Викладачів та учнів колегіуму охоче запрошували в різні світські та духовні заклади, державні установи. Різноманітні матеріали свідчать про високий авторитет колегіуму в країні та за її межами у XVIII - на початку XIX ст.

Саме з колегіуму почалося становлення Харкова як центра науки і освіти. Вихованці Харківського колегіуму були організаторами та викладачами численних освітніх закладів України та Росії. Особливо необхідно підкреслити різноманітну просвітницьку роботу, яка проводилася ними у Слобожанському регіоні. Ця діяльність значно вплинула на розвиток культурного життя, зробила Слобожанщину одним з високо розвинутих регіонів України.

В 1805 р. у Харкові був відкритий університет, і значення колегіуму стало падати З появою університету просвітницький вплив колегіуму поступово став зменшуватися. З 1818 р. за штатним розкладом колегіум став уважатися третьорозрядною семінарією - навчальним закладом винятково для осіб духовного звання. В 1840 р. була скасована назва "колегіум", і надалі він іменувався духовною семінарією.

Але традиції духовної просвіти продовжувались при семінарії починаїться видання. В 1863 р. журналу "Духовний щоденник" його редактором був ректор семінарії архімандрит Агапит. З 1867 р. став виходити новий журнал - "Харківські єпархіальні відомості". А 1884 р. з дозволу Св. Синоду при Харківській духовній семінарії став виходити новий богословсько-філософський. журнал "Віра й розум". Його становлення було повязане з імям архієпископа Амвросія й ректора семінарії, редактора журналу протоієрея Іоанна Кратирова. Так що не зважаючи на зміну статусу семінарії, вона продовжуе традиції духовної просвіти завдяки архієпископу Амвросію і тісному звязку Свято-Покровським монастирем.

На початку ХХСТ. загальна освіта набула досить світського характеру. Вплив Православної церкви значно зменшуїться, серед ітелігенції посилюється дух сектаства і анархія псевдорелегійних вчень. Це не моголо не визвати протидію з боку Православного духовенства, з їх осередка привертають увагу високоосвідчені й талановиті місіонери-проповідники. (протоієрей А. Станіславський, протоприсвітер Н.Колчицький, протоієрей, професор Н.Чипурин).

У січні 1919 р., коли в Харків увійшли більшовики, духовні училища були закриті, а семінарія і єпархіальне жіноче училище були перетворені в гімназії. Таким чином, у роки громадянської війни всі церковні школи припинили своє існування. Припинення діяльності Свято-Покровського монастиря 1922 р. слало відчутною втратою для духовної культури Слобожанщіни того часу. Але Храми й монастирські споруди продовжували своє існування, як цівільні установи на разі в них були розміщені архів, музей тощо. Завдяки цьому не все було бєзслідно втрачено. А историчним музеїм в іншій формі але продовжувалась просвітницька традиція.

Важко сказати, яка доля була б уготована Покровському собору, якби не настали в житті нашого суспільства нові часи.

У 1990 р. у звязку з настійними вимогами митрополита Никодима, було ухвалене рішення про передачу монастирю спочатку частини, а потім і всіх його будівель. 1993 році відкрито Духовне училище, що через три роки було перетворене на Духовну Семінарію. З 1994 року відновили видання газети "Харківські єпархіальні відомості", розпочали видання церковної газети для дітей "Віфлеємська зірка".

У 2000 році вийшов друком перший номер відродженого богословсько-філософського журналу "Віра і розум", який відразу ж здобув широке визнання в Україні і далеко за її межами. Відбулось відреставрувня комплексу храмів та церковних будівель, розміщених на території Свято-Покровського монастиря, а також спорудити на ній прекрасні памятники на честь двохсотріччя Харківської Єпархії та двотисячної річниці Різдва Христового. В 2003 році, у Харківській єпархії на теріторії Свято-Покровського монастиря почате відтворення церковно-історичного музею.

По своєму суспільно-релігійному значенню комплекс Свято-Покровського монастиря й розташованих тут центральних установ Харківської єпархії став сьогодні оплотом православя, духовним серцем, звідки здійснюється керівництво всім православним життям на Харківщині.

Слобожанщіна початку XXI ст. це складна модєль культурного конгломерату в умовах світової глобалізації культури. Але відроджувана, Православна культура повинна, зайняти своє місце ряду духовних традицій сучасності.

1. Архіви

1. Державний архів Харківської області. (далі -ДАХО).

2. ДАХО.-Ф.40.Оп.108. Спр.184"а". Арк.84.

3. ДАХО.-Ф.40.Оп.101. Спр.1015. Арк.71.

4. Російський державний історичний архів (далі -РДІА). [Електронний ресурс]. -Електрон.данні.-Режим доступу: http://www.rusarchives.ru/ .- Назв. з екрану.

5. Центральний державний історичний архів України(далі -ЦДІАУ) . -[Електронний ресурс].-Електрон.данні.-Режим доступу: http://history.org.ua/ .- Назв. з екрану.

6. ХГНБ ім. Короленко.- від.рук. №819941.-Арк.1-2.

7. ХГНБ ім. Короленко.- від.рук. №819939.-Арк.1-2.

8. ХГНБ ім. Короленко.- від.рук. №819937.-Арк.1-17.,№819940.-Арк.3.

2. Джерела

9. Амвросий. История Российской иерархии: В 6 ч. Ч. 1.- М., 1807.

10. Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655 по 1905 г.): В 2 т.- Харьков, 1905.

11. Багалій Д. І. Історія Слобідської України.- Харків, 1990.- С. 193.

12. Біженец А. Па зламі двох світів: Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум.- X.: Прапор, 1970.- 208 с.

13. Водолажченко О. З історії Харківського колегіуму в XVIII віці // Наукові записки науково-дослідної кафедри історії української культури.- 1927.- №6.

14. Журавський Ю.Й., Зайцев Б. П. Харківський колегіум, його викладачі ти вихованці /І Український історичний збірник.- Харків, 1992.- Вип. 37.

15. Каганов И. Я. Каталог библиотеки Харьковского коллегиума 1769 г. // Книга. Исследования и материалы.- М., 1962.- Сб. 6.

16. Каразин В. Взгляд па украинскую старину // Молодик на 1844 г.- Харьков, 1843.

17. Карташев А. В. Очерки по истории русской церкви: В 2 т.- М., 1992.

18. Лащенков Н. Материалы к столетию Харьковской кафедры. Христофор - первый епископ Солободско-Украинский и Харьковский // Харьковский сборник.- Харьков, 1893.- Вып. 7-9.

19. Лебедев А. С. Харьковский коллегиум как просветительный центр Слободской Украины до учреждения в Харькове университета.- М.: Изд. о-ва истории и древностей, 1886. - 103 с.

20. Лисиченко Л. А. Харківський колегіум // Літературна Харківщина: Довідник.- X., 1995.- С. 331-332.

21. Логвин Г.Н. По Україні: Стародавні мистецькі памятки. - К.,1968.- С. 434, 443-445: Покровський собор, фото.

22. Матвиенко М. П. священник. История Харьковской епархии 1917-1992 гг. Х.,1995.-147с.

23. Миклашевський Й. М. Музична і театральна культура Харкова кінця XVIII - першої половини XIX ст.- К, 1967.

24. Митрополит Никодим (Н.С. Руснак). Жереб, визначений Богом/ Спогади, поезії.- Х.,2003.- 400с. (120с. іл.).

25. Митрополит Никодим (Н.С. Руснак). Послания.Слова.Речи: В 6 т. -X., 2004.-Т.6.-928с. С. 5; 27; 43; 79; 158; 214; 312.

26. Ніженець А. Діяльність Г. С Сковороди в Переяславському та Харківському колегіумах// Педагогічні ідеї Г. С Сковороди.- К., 1972; та ін.

27. Ніженець А. М. Діяльність Г. С Сковороди в Переяславському і Харківському колегіумах // Педагогічні ідеї Г. С Сковороди. - К., 1972.- С 185-212.

28. Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум- Харків, 1970

29. Нічик В. М. До питання про схоластичність філософських курсів у Києво-Могилянській академії// Від Вишенського до Сковороди.- К., 1972.

30. Основание Харьковского коллегиума, нынешней Харьковской духовной семинарии // Молодик на 1844 г.- Харьков, 1843.

31. Посохова Л. Ю. Харківський колегіум (XVIII -перша половина XIX ст.) / Вступ ст. Никодима, митрополита Харківського і Богодухівського; Мал. на зворот, стороні обкл. О. Ю. Лейбфрейда. - X.: Бізнес Інформ, 1999. - 168 с, [8] с. іл.

32. Редин Е. К. Покровский монастырь // Редин Е. К. Материалы к изучению церковных древностей Украины: Церкви города Харькова.- X., 1905. - С. 23-29.

33. Рождественский С. В. Очерки по истории систем народного просвещения в России в XVIII и XIX вв.- СПБ., 1912- С. 50;

34. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні. Нариси (X - початок XX ст.).- К., 1991- С. 81.

35. Сивокінь Г. М. Давні українські поетики.- Харків, 1960;

36. Солнцев П. Очерк истории Харьковского коллегиума.- Харьков, 1881.

37. Стратий Я. М., Литвинов В. Д., Андрушко В. А. Описание курсов философии и риторики профессоров Киево-Могилянской академии.- К., 1982.

38. Федоровский Д. Очерк истории Харьковского духовного коллегиума // Духовная беседа.- 1863.- Т. 18.- № 23-24, 27.

39. Филарет (Гумилевский). И.сторико-статистическое описаниее Харьковской епархии.- М., 1857.- 602с.

40. Харківський колегіум // Слобідська Україна: Корот. іст.-краезнав. довід. К., 1994, С. 65.

41. Харківська духовна семінарія // Мартирологія українських церков: У 4-х т.: Документи, матеріали, християнський самвидав України / У поряд, і ред.: О. Зінкевич, О. Вороній. - Торонто; Балтимор, 1987.- Т. І: Українська Православна церква. - С. 914, 944, 958, 976, 989, 1005, 1093.

42. Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к "Харьковскому Календарю на 1887г." Вып.1.-Х.,1887.-С.219-223.

43. Акт приема-передачи: [О передаче Харьк. Епарх. Упр. всего комплекса Свято-Покровского монастыря] // ХЕВ - 1998.-№ 2 (февр.).

44. Андрєєва В. Новосілля єпархії: [Повернуто один з обєктів на території Свято-Покровського монастиря] // Слобід, край. - 1992.- 24 берез.

45. Багалей Д. про "Харківський колегіум": До 270-річчя від часу заснування / Підгот. В. Бурмака // Панорама.- 1995.- № 12 (берез.) - С. 8.

46. Барвинский В.А. Исторические очерки Харьковской губернии.-Х.,1918.-С.85-89.

47. Боголюбов А.Н. Российская наука ?V??? века// Вопросы истории.-1980.-№4.-С.84

48. Богословские труды/ Московская Патриархия.Сб.30.-М.,1990.-С.334

49. Виталий, архимандрит. Дорога, которая привела к храму: [Настоятель Покров, монастыря архимандрит о. Виталий рассказывает о соборе / Записал Ю.Грот] // Время.- 1994.- 19 июня.

50. Виталий, священик. Відродження: [Про реставрацію Покровського собору: Інтервю з настоятелем о. Віталієм / Записав Л. Салімонович] // Лен. зміна.- 1990.- 10 жовт.

51. Відновимо духовний центр Слобідського краю: [Звернення до жителів Харкова з проханням підтримати ідею відродження Свято-Покровського монастиря] // Вечір. Харків.- 1992.- 16 квіт.

52. Водолажченко О. З історії Харківського колегіуму в XVIII віці // Наукові записки науково-дослідної кафедри історії української культури. - 1927. - № 6.

53. Возраждение духовных традиций в Харьковской духовной семинарии // ХЕВ. - 1997. - № 10. - С. 6: фот.

54. Георпєв К. 3 дипломом семінарії: [Про поновлення діяльності духов, семінарії у Харкові] // Слобід, край. - 1997.- 5 черв.

55. Драненко А. иерей. Церковно-исторический музей [Свято-Покровский монастырь]/Андрей Драненко // Православна Харківщіна.-2004.-4.-С.12.

56. Журавськи Ю. І., Зайцев Б. П. Харківський колегіум, його викладачі та вихованці // Український історичний збірник. - 1992.- Вин. 37.- С. 121-129.

57. З новосіллям [Покровський монастир повернуто міськ. владою Харк. єпархії] // Панорама.- 1991.- 6-12 трав.

58. Зайцев Б. П. Харківський колегіум - освітній та науковий центр Слобідської України // IV Республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства: Тези доп.- К., 1989.

59. Знаковський В. Відродження: [Реставрація Покровського собору] // Слобода.- 1991.- 12 квіт.- С. 7.

60. Кузьмин В. иерей Монастырская жизнь Слобожанского края с момента ее возникновения // ХЕВ.-2004.- №2.-С.11.

61. Кук В. С. Харківські школи - колегія та додаткові класи// Український Історичний Журнал.- 1970.- № 7.

62. Лащенков Н. Двухсотлетие Покровского храма Харьковского архиерейского дома (1689-1889) // Харьковский сборник: Лит.-науч. прил. к "Харьк. календарю" на 1889.- X., 1889.- Вып. 3.- С. 201-202.

63. Логвиненко Л. Когда-то здесь жили монахи: [О доме № 10-а на ул. Клочковской, в котором до революции был монастырь] // Веч. Харьков.- 1991.- 22 мая.

64. Новгородцев В.Е. Харьковский Свято-Покровский монастырь// Віра і розум.-2000.-№ 1.-С.152-159.

65. Поликопа А., протоієрей. Освячення Покровського храму в Харкові // Православ. вісн.- 1990.- № 8.- С. 3.

66. Посохова Л. Ю. Просвітницька діяльність вихованців Харківського колегіуму (XVIII - перша пол. XIX ст.) // 36. наук, праць. Сер. історія та географія. - X., 1997. - Вип. І.- С 116-126.

67. Посохова Л. Ю. Харківський колегіум та його просвітницька роль (XVIII - перша половина XIX ст.): Автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. іст. наук / Дніпропетр. держ. ун-т.- Дніпропетровськ, 1996.- 24 с.

68. Православные русские общежития/ Репринт. Изд.?1910г.?.-Спб.,1994.-732с.

69. Прокопович Ф. Лист до архіепископа київського і гаицького, і Малої Русі, 8 березня 1736 р.// Прокопович Ф. Філософські твори: У3 т.-К.,1981.-Т.3.- С.275,281.

70. Пузирьков В. Відроджується монастир [Свято-Покровський] // Вечір. Харків.- 1992.- 4 квіт.

71. Разгуляева Т. Ровесник нашего города: 310 лет Покровскому собору // Панорама.- 1999.- 24 апр. (№ 17).- С. 13.

72. Ротаєнко Г. 3 новосіллям: [До пробл. повернення Покровського монастиря Харк. єпарх. упр.] // Панорама.- 1991.- 6-12 мая: 5 фот.

73. Свято-Покровский монастырь // ХЕВ.- 1998.- № 2.- С. 6: фот.

74. Свято-Покровский монастырь принадлежит церкви: В обл. гос. администрации // Время.- 1992.- 4 нояб.

75. Столокос Л. Ю. [Посохова Л. Ю.] Печатки історії Харківського студентства//Краєзнавство. 1995.- № 1-4.- С 61-65.

76. Талалай М.В. Имена их вписані в книгу жизни.// Віра і розум.-2001.-№2, С.287-295.

77. Тарасова Л. Дорога к храму: [О завершении работы над проектом благоустройства территории Свято-Покровского монастыря] // Веч. Харьков.- 1996.- 23 апр.

78. Терновецкий Н. Храмостроительство Харьковской Епархии (средина XVII-нач. ХХВВ.) // Віра і розум.-2001.-№ 2.-С.206-211.

79. Топографічний опис Харківського намісництва 1785р. // Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.-Х.,1991.- С.77; 124.

80. Устав общества вспомоществования нуждающимся воспитанникам Харьковской духовной семинарии.- X.: Тип. губерн. правлення, 1908. - 13 с - [Отд. нрил. к журн.: Вера и разум, 1908, № 14].

81. Харьковские епархиальные ведомости.-1883.-№ 51.-С.817.

82. Хижняк 3. I. Киево-Могилянська академія.- К., 1981.

83. Ходатайство Правлення Духовной семинарии о прокладке труб от усадьбы семинарии через Карповский сад для спуска химически очищенных сточных вод // Изв. Харьк. Гор. Думы.- 1910.- № 10.- [Журн. очеред. собр. Харьк. Гор. Думы, № 22].- С. 294-296, 1-3.

84. Черкаская И. Как и триста лет назад ...: [Покровская церковь] // Время.- 1991.- 24 окт.

85. Швец В. священник. Отчет о 1-м выпуске в Харьковской духовной семинарии, в день святого Небесного Покровителя - св. ап. и св. Иоанна Богослова 21 мая 1997г.// ХЕВ.-1997.-№6.-С.4-5: фот.

86. Шип Н. А. Русско-украинское культурное сотрудничество в XVIII - первой половине XIX в.- К., 1988.