Харківська топоніміка: етапи декомунізації - Статья

бесплатно 0
4.5 80
Характеристика процесу декомунізації міської топоніміки Харкова. Участь громадянського суспільства у розробці проекту перейменувань та взаємодії з органами місцевого самоврядування й органами державної влади. Основні джерела номінації урбанонімів.


Аннотация к работе
У статті автор проаналізувала практичне застосування Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» на прикладі перейменувань урбанонімів міста Харкова.Перейменування 1936 року були направлені на зміну міського культурного простору відповідно до більшовицької ідеології. In the article the author has analyzed a practical application of the Ukrainian Law “On Denouncing the Communist and the National-Socialist (Nazi) Totalitarian Regimes in Ukraine and Banning the Propaganda of their Symbols” on the example of Kharkiv-city urbanonims renaming. Звертаючись до досвіду Харкова у площині топонімічних перетворень, варто зазначити, що у місті тричі здійснювали значні перейменування: у 1894, 1936 та 2015 роках. Тому тут скоріше йдеться про зворотну трансформацію топонімічного простору, за невеликим винятком низки назв, що відображали українську національну та регіональну складову. В основу номінації та перейменування харківських вулиць покладено 6 принципів: по-перше, по можливості називати вулиці за назвами навколишніх сіл та міст; по-друге, за назвами організацій та закладів, що розташовані на цій вулиці; по-третє, від занять жителів, що переважно населяють вулицю; по-четверте, від історичних памятників та подій; по-пяте, враховувати рельєф місцевості та наявність річок, озер тощо; по-шосте, надавати вулицям назви, які б увічнювали імена відомих діячів2.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?