Велике політичне, економічне та воєнно-стратегічне значення Харківщини. Запровадження примусової трудової повинності. Харків у окупації з 24 жовтня 1941 до 23 серпня 1943 року. Звільнення після загарбників та белгородсько-харківська наступальна операція.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АЕРОКОСМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. Є. ХАРКІВ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИХарківщина і Харків мали велике політичне, економічне та воєнно-стратегічне значення і спокійно займали у військових планах Гітлера значне місце. Харків як важливий залізничний вузол, був тісно повязаний із багатьма економічними районами. На вулицях було розклеєно такі оголошення: ”Запрещенное час мешканців Харкова встановлюється після 16 годині і до 6 годині ранку. Хто у цей час буде вулицях або площах без спеціального посвідчення, буде страчений. Багато людей знищені були концтаборах, що у харківської області налічувалося 22 - більше, ніж будь-коли області України.Харків був найбільш населеним на момент окупації містом Радянського Союзу, котрі побували в окупації під час Великої Вітчизняної війни. Населення міста 1 травня 1941 становило 901 000 чоловік, перед окупацією у вересні 1941 разом з евакуйованими становило 1 млн 500 тис. (Більше, ніж зараз), після звільнення в серпні 1943 р - 180-190 тисяч чоловік (за даними Н. С. Вуличні бої в Харкові, 25 жовтня 1941 года.Город був окупований 24 жовтня 1941 силами 6-ї армії вермахту під командуванням Вальтера фон Рейхенау, 55-м армійським корпусом Ервіна Фірова (який став комендантом міста після вибуху Георга фон Брауна). Вперше в історії Великої Вітчизняної війни тут при відступі радянською армією були застосовані радіокеровані міни. У харківському саду були поховані мінімум два фашистських генерала: у листопаді 1941 - підірваний Іллею Старинова Георг фон Браун, надгробок над могилою якого було схоже на мавзолей; і в липні 1943 - командир 6-ї танкової дивізії Вальтер фон Хунерсдорф, поранений 14 липня під Бєлгородом під час Курської битви і померлий після операції в Харкові 19 липня; на його похороні був присутній фельдмаршал фон Манштейн.Харків був окупований 24 жовтня 1941 силами 6-ї армії вермахту під командуванням Вальтера фон Рейхенау. З ізюмського плацдарму командування Південно-Західного фронту мало намір здійснити Харківську операцію по оточенню і подальшого знищення протистоїть 6-ї армії. У серпні 1943 місто було звільнено остаточно діями 69-ї армії Воронезького фронту, 57-ї армії Південно-Західного фронту і 7-ї гвардійської армії Степового фронту. Після виходу основних сил в район на захід Харкова назустріч їм повинна була почати наступ 57-а армія Південно-Західного фронту. Зокрема, можна було обійтися без повороту цілого корпусу 5-ї гвардійської танкової армії у тил білгородської угрупованню: місто вже було обійдений з тилу 53-й армією і 1-м механізованим корпусом.Тут урочисто відкрито меморіальний комплекс на згадку про більш ніж пятнадцяти тисячах солдатів і офіцерів Радянської Армії, полеглих в боях на цій землі в роки Великої Вітчизняної війни. Ніколи не забудуть харківяни сотень тисяч своїх земляків , полеглих на фронтах Великої Вітчизняної Війни від Баренцового до Чорного морів, від Волги до Ельби і Дунаю, загиблих в жорстокій боротьбі з окупантами в тилу ворога, у фашистських концтаборах і вязницях. У Харкові можна побачити памятник учаснику цього десанту Герою Радянського Союзу Григорію Івановичу Ковтуну. У 1983 році в Апполоновке Саховщінского району було відкрито памятник прославленому командиру Чернігівського партизанського зєднання Герою Радянського Союзу Миколі Микитовичу Попудренка. Згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР у Харкові встановили бронзовий бюст Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної Праці Валентини Степанівни Гризодубової - уславленої льотчиці, яка ще в 1038 році за безпосадочний переліт Москва - Далекий Схід, першою з жінок і першою з харківян, удостоєна звання Героя Радянського Союзу.Ось так, розчленувавши Україну, розмежувавши її кордони гітлерівці сподівалися назавжди розтоптати українську державність, підірвати єдність, волю й силу народу до організованого опору. Жорстокий окупаційний режим - "новий порядок" - позбавляв населення українських земель будь-яких громадянських прав. 2,4 млн. чоловік було депортовано на примусові роботи. Серед них були євреї, українці, росіяни, поляки, цигани та представники інших народів.