Основні фактори, які впливали на динаміку руху, зміну статевих, вікових, професійних показників жителів міста. Діяльність міського самоврядування в умовах революційних перетворень. Процес становлення місцевих осередків політичних партій в Україні.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукАле повноцінне духовне відродження не можна уявити без вивчення історії окремих регіонів, міст, сіл, адже Україна складається із сукупності певних консолідованих територій, для яких характерні своєрідні географічні, економічні та адміністративні умови, специфіка історичного та культурного життя. (за даними 1917 р.), що являло собою велетенський соціальний організм із багатьма промисловими підприємствами, численними торгівельними, навчальними закладами, обєднаннями промисловців, банками, науковими, благодійними, культурними, страховими товариствами та іншими соціальними установами, своєрідно переплелися політичні та соціальні перетворення, започатковані Лютневою революцією, з національними, детонованими Українською революцією. Переломні історичні процеси, які відбувалися в Харкові, не втратили актуальності й сьогодні, оскільки вони наочно демонструють наслідки протиборства різних політичних сил, падіння легітимної влади, виникнення надзвичайних органів, які цю владу перебрали до своїх рук. Аналіз революційних подій 1917 р. в Харкові показує, до яких результатів може призвести прихід більшовиків до влади з їхніми методами боротьби, наскільки серйозним може бути втручання «революційних сусідів» у їх перебіг. виявити масштаби, характер впливу подій 1917 р. в Україні та Росії на ситуацію в місті, значення внутрішніх та зовнішніх факторів у боротьбі за владу;У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається звязок із науковою програмою кафедри, де виконувалась дисертація, вказуються обєкт, предмет, мета дослідження, визначені хронологічні рамки, наукова новизна, практичне значення, апробація та структура дослідження.За радянських часів майже в усіх відомих історичних працях політичні та соціально-економічні процеси в місті знаходили своє відображення не як самостійна наукова проблема, а як висвітлення діяльності більшовицької партії. історія Харкова в 1917 р. спеціально не вивчалася, а події, що відбувались у місті, розглядалися через призму боротьби партії більшовиків за встановлення своєї влади та обґрунтування столичного статусу міста. Другий етап у вивченні історії міста можна виділити із середини 30-х до середини 50-х років, коли партійно-державна верхівка повела лінію на підпорядкування історичної науки своєму диктатові. Але після Великої Вітчизняної війни розробка проблем, повязаних із подіями 1917 р. в Харкові, пожвавилась у звязку зі святкуванням 30-ї річниці Жовтневої революції та 300-річчям заснування міста. Більш докладно висвітлюється життя та події в місті у працях узагальнюючого характеру і роботах таких дослідників, як С.