Дослідження особливостей читацької рецепції феноменологічної прози на матеріалі твору Т. Прохаська "Як я перестав бути письменником". Визначення специфіки творення автором ефекту співспоглядання з читачем деталізованої суб’єктивованої картини світу.
Аннотация к работе
ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПОДІЄВОСТІ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ ПРОЗИ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ Т.Спочатку епічний рід творчості за визначенням сприймався як максимально насичений подіями (на відміну від лірики). Вчений виділяє два основні типи сюжетних конфліктів: оказіональні (коли конфлікт виникає й усувається по ходу дії твору) й субстанціальні, тобто “стійкі конфліктні ситуації, котрі мисляться й відтворюються як нерозвязні в рамках одиничних життєвих ситуацій, а то й не вирішувані в принципі” [12, 221]. Твори з першим типом конфліктів дослідник називає традиційними, канонічними, а твори з другим - неканонічними, відзначаючи їх продуктивність і поширеність у літературі двох останніх століть. Твори з низьким рівнем подієвості (умовно називатимемо їх безподієвими, хоча насправді мінімальна, редукована подієвість у них таки наявна) за специфікою читацької аудиторії скоріше належать до елітарної літератури: їх читач має вищий рівень освіти, вищу ерудицію й розвиненішу уяву. Цілком подієвими в межах феноменологічної прози є події мисленні, давноминулі, омріяні, - коректніше навіть сказати, що подіями в цих випадках стають самі факти прозріння, спогаду, мрії.