Основні медико-соціальні чинники ризику, що впливають на частоту недоношування вагітності і здоров’я недоношених дітей в сім’ях, які мешкають в сільській місцевості лісостепу України. Визначення головних причин перинатальної смертності новонароджених.
Аннотация к работе
Академії медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, Інститут медицини праці АМН України (м.Київ), завідувач відділу епідеміологічих досліджень. доктор медичних наук, професор Мощич Петро Степанович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії № 3. Захист дисертації відбудеться "27 "травня 2003 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул.За останні десятиріччя в Україні спостерігається тенденція до погіршення стану здоровя жінок та дітей, що повязано передусім із впливом різних негативних явищ соціально-економічного та екологічного характеру (Лукянова О.М.; 1996, Шкіряк-Нижник З.А.; 1996, Бондар О.К.; 1998, Нагорна А.М.; 1999). Проблему недоношування вагітності та реабілітації недоношених дітей не можна вирішувати без поглибленого вивчення економічних, соціальних, екологічних, мікросоціальних умов життя сімї, стану здоровя родини. Поліпшити стан здоровя сільських дітей, які народились недоношеними, шляхом розробки та впровадження комплексу удосконалених заходів по їх ранній реабілітації на основі вивчення медико-соціальних чинників ризику, що впливають на здоровя та життя сімей і немовлят. Розробити та впровадити програму медико-соціального дослідження сільської сімї, яка має дитину дошкільного віку, з метою вивчення основних чинників медико-біологічного, організаційного, психологічного, соціально-економічного та екологічного характеру, що впливають на здоровя та спосіб життя, перебіг вагітності, пологів, стан здоровя та розвиток народженої дитини; Доведено, що диспансеризація жінок із групи ризику по недоношуванню в створеному центрі планування сімї та охорони репродуктивного здоровя, контроль за станом здоровя вагітних за місцем проживання сімї, оздоровлення вагітних в санаторних умовах та в денному стаціонарі при поліклініці, зменшує частоту передчасного народження немовлят.У полі спостереження знаходились 122 жінки, вагітність яких закінчилася передчасно та діти, які від них народились і проживали на протязі 1985-1994 років в регіоні дослідження (основна група). Для реалізації поставлених задач, поряд із загальноприйнятими методиками, застосовувались також запропоновані методи по зниженню рівня недоношування вагітності (диспансеризація жінок із групи ризику по недоношуванню вагітності в створеному центрі планування сімї та охорони репродуктивного здоровя, постійний контроль за станом здоровя вагітних за місцем проживання сімї, оздоровлення вагітних із групи ризику в санаторних умовах та в денному стаціонарі при поліклініці ЦРЛ); по ранній реабілітації недоношених дітей (своєчасна діагностика та лікування асфіксій у новонароджених, своєчасне та регулярне застосування імунних препаратів, мультивітамінів та пробіотиків) в поєднанні із постійним медичним контролем за станом здоровя дитини за місцем проживання сімї, підвищенням кваліфікації середнього медичного персоналу ФАПІВ, дільничних лікарень та амбулаторій по проблемам новонароджених дітей, надання їм невідкладної допомоги, виховання здорової дитини. У результаті епідеміологічного аналізу було встановлено, що серед тих жінок, які народили недоношених дітей, віковий ценз становив: до 16 років-40,0±12,4%, 35 - 43 роки-36,8±11,1%. Серед тих недоношених, матері яких перенесли інфекційні захворювання під час вагітності, частота вроджених вад розвитку (5,3±2,03%) була в 2,3 рази більша, ніж серед тих, матері яких не мали інфекційних захворювань. Високий рівень вроджених вад розвитку серед недоношених в регіоні дослідження (65,6±22,8‰), особливо в сільській місцевості (71,4±8,6%о) в порівнянні із середньообласними (34,3‰) та в Україні (31,97‰) показниками, ми схильні, в певній мірі, пояснити широким застосуванням пестицидів у сільській місцевості та роботою з ними жінок, в тому числі вагітних, а також недосконалістю медико - генетичного консультування та ультразвукової діагностики стану плоду, що утруднює своєчасне проведення корекцій патологічних станів плоду в анте - та інтранатальному періоді.