Значення та класифікація полімерів медичного призначення. Особливості створення та використання протезів. Полімерні шовні матеріали та клеї медичного призначення. Використання полімерів в офтальмології та стоматології. Створення штучних органів і тканин.
Аннотация к работе
Так, при ушкодженні шкірного покриву відбувається активація системи, що згортає кров, кров згортається й закупорює судини, запобігаючи тим самим повному знекровлюванню й загибелі організму. Разом з тим, іноді, залежно від причини травми і її розмірів організм буває не в силах сам впоратися із загоєнням і відновленням якого-небудь органу й потребує допомоги ззовні, тобто хірургічного або іншого втручання. Відзначимо, що на сьогоднішній день практично всі органи людини, за винятком мозку й шлунка, піддаються моделюванню з метою створення відповідних протезів, саме тому актуальність даної роботи полягає у дослідженні фізико-хімічних властивостей полімерів, їх мономерів та можливих використання даних матеріалів у медичних цілях при створенні імплантантів тканин та кровозамінників. Після операції реципієнт прожив 18 днів і помер не через відмову пересадженого органа, а в результат ослаблення імунної системи організму й запалення легень. Разом з тим, незважаючи на приголомшлив успіхи трансплантології, залишаються невирішеними проблеми наукового, морально-етичного та юридичного характеру, які в значній мірі стримують більше широке застосування методу пересадки органів.Основну масу високомолекулярних сполук одержують або методами хімічного синтезу з мономерів - продуктів переробки природної сировини (нафти, газу, вугілля й н.), або шляхом переробки природних полімерів (наприклад, целюлози, лігніну).Застосування полімерних матеріалів замість традиційних матеріалів (металів, скла) обумовлено їх кращими технологічними властивостями, комплексом фізико механічних характеристик, можливістю переробки у вироби масового вжитку й одноразового застосування. Крім загальтехнічних, до цих полімерних матеріалів предявляються додаткові санітарно-гігієнічні вимоги - мінімальне виділення в навколишнє середовище газоподібних продуктів; нерозчинність у миючих розчинах; можливість стерилізації дезінфікуючими розчинами, газами, УФ-опроміненням, ?-випромінюванням.Біоінертні полімерн матеріали: поліетилен, поліпропілен, фторопласт, силікони, поліметилметакрилат практично не змінюють своїх властивостей під впливом середовищ живого організму. У вигляді готових виробів або матеріалів їх використовують для створення штучних судин (поліетилентерефталат, поліпропілен, фторопласт), клапанів серця (силікон, фторопласт, поліпропілен, поліетилентерефталат), кришталиків очей (поліметилметакрилат), частин ендопротезів суглобів (поліаміди, фторопласт), як штучні сухожилля, мязові звязки (поліпропілен, поліетилентерефталат), деталей апаратів штучної нирки, штучного серця (поліетилен, поліпропілен, поліакрилати, силікони, ефіри целюлози). Матеріали сополімерів вінілпіролідона, акриламіду, акрилатів, поліамідів у вигляд комбінованих протезів, сіток, плівок, листових матеріалів, піноматеріалів, клейових композицій, що розсмоктуються, застосовують для тимчасового заміщення тканин при резекціях, зміцненні стінок органів, закриття ран внутрішніх органів, заповнення післяопераційних порожнин.Те ж, але в набагато більшій мірі відноситься й до полімерів. Полімери, які випускаються промисловістю, містять велику кількість різних низькомолекулярних речовин (залишки мономерів і каталізаторів полімеризації, барвники, стабілізатори, наповнювачі, які в живому організм здатні вимиватися з полімерів і здійснювати негативний вплив на цей організм. У технічно розвинених країнах виникла ціла галузь промисловості, що спеціалізується на випуску таких полімерів. Часто застосовуваний для стерилізації окис етилену не тільки сорбується полімерами, але й може з деякими з них реагувати, істотно змінюючи властивості їхньої поверхні. Імплантовані в організм на тривалий термін полімери повинні мати необхідний комплекс хімічних, фізичних механічних властивостей для забезпечення необхідних функцій і зберігати ці властивості протягом усього часу перебування в організмі.Медичні полімерні матеріали широко використовуються у медичній практиці.Звичайно, ця реакція являє асептичне запалення, ступінь якого визначається як хімічними, так і фізичними властивостями полімерного матеріалу. Медичні аспекти поводження того або іншого матеріалу в живих тканинах досить різноманітні: в одних випадках сполучна тканина обволікає протез, в інших проростає крізь нього; серцевий клапан, протез артерії або протез жовчно протоки, навіть якщо вони виготовлені з одного матеріалу, «вживлюються» в організм по-різному - якщо вживлюються взагалі. Саме в них циркулююча кров переносить до тканин й органів поживні речовини й кисень, видаляє продукти метаболізму, транспортує виділені залозами внутрішньо секреції гормони, які регулюють функції органів й обмін речовин, здійснює термостатування організму. Припинення припливу крові до будь-якого органа порушує процеси обміну речовин, що веде до повної або часткової його загибелі.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика медичних полімерів
1.1 Значення полімерів медичного призначення
1.2 Класифікація медичних полімерів та сфери їх використання
1.3 Вимоги до медичних полімерів
Розділ 2. Механізми використання медичних матеріалів в біологічних системах
2.1 Особливості створення та використання протезів
2.2 Полімерні шовні матеріали та полімерні клеї медичного призначення
2.3 Полімери у стоматології
2.4 Використання полімерних матеріалів у офтальмології