Природно-екологічні умови Березнівського району. Біологічні особливості видового складу тварин - гідробіонтів річки Случ. Облік водної ентомофауни. Кількісна оцінка видового складу тварин літоралі р. Случ. Методика дослідження тварин літоралі р. Случ.
Аннотация к работе
На гідрологічний режим річок впливають болота, які є природними акумуляторами стоку, що дещо послаблюють весняну повінь і затримують спад високої води, одночасно впливаючи на рівні грунтових вод прилеглих територій, значна частина з яких осушена, що негативно відобразилось на загальному гідрологічному режимі річок, водойм, лук, а також на зміні умов зростання рослин, в тому числі і занесених до Червоної книги України, який на більшій частині території району характеризується як достатньо вологий з близьким заляганням грунтових вод. Відфільтровуючи і седиментуючи поживні речовини, тварини сприяють підвищенню прозорості води. гідробіонт ентомофауна річка видовий Для цього занурювали сачок у воду отвором мішка до поверхні води, підводили його під тварин і швидким рухом витягували сачок з тваринами [26]. Щоб зібрати тварин, які живуть серед заростей або тримаються ближче до дна, сачок занурювали у воду, і як тільки пропливала комаха чи її личинка, швидким рухом сачка ловили її. Коли з сачка стікала вода, його вивертали у відро, а звідти тварин вибирали у банки з водою, а частину фіксували у 4%-му розчині формаліну або 70%-му спирті.Березнівський район розташований у східній частині Рівненщини і межує на заході з Житомирською областю, на півночі - з Сарненським та Рокитнівським районами, на сході - з Костопільським районом та на півдні - з Гощанським та Корецьким районами Рівненської області. У річці Случ виділяють три частини, які можна розглядати як окремі екосистеми: прибережна частина - літораль, глибоководна частина - профундаль, основна товща води - пелагіаль. Збори проводилися ентомологічним та водним сачками, також на кожній ділянці проводився ручний збір молюсків і інших малорухливих тварин із занурених у воду рослин. В ході досліджень було зареєстровано 30 видів тварин: красуня блискуча (Calopteryx splendens), лютка зелена (Lestes viridis), стрілка чудова (Coenagrion puchellum), коромисло велике (Aeschna grandis), одноденка звичайна (Ephemera vulgata), одноденка двокрила (Ephemera dipterum), водолюб великий (Hydrous piceus), водолюб малий (Hydrous caraboides), полоскун борозенчастий (Acilius sulcatus), вертячка денна (Gyrinus marinus), плавунець облямований (Ditiscus marginalis), хребтоплав звичайний (Notonecta glauca), скорпіон водяний (Nepa cinerea), водомірка озерна (Gerris lacustris), комар звичайний (Culex pipiens), великий павук доломедес (Dolomedes fimriatus), водяний павук (Argyroneta aquatica), кліщ географічний (Hydracha geographic), водяний ослик (Asellus aquaticus), бокоплав озерний (Gammarus lacustris), ставковик звичайний (Lymnaea stagnalis), котушка рогова (Planorbarius corneus), беззубка звичайна (Anadonta cygnea), шарівка рогова (Sphaerium corneum), плітка (Rutilus rutilus), пічкур звичайний (Gobio gobio), окунь звичайний (Perca fluviatilis), жаба озерна (Rana ridibunda), жаба ставкова (Rana lessonae), вуж звичайний (Natrix natrix). Найчастіше зустрічалися ставковик звичайний, беззубка звичайна, котушка рогова, водолюб великий, водолюб малий, водомірка озерна, стрілка чудова.Рис. Рис. 2 - водомірка озерна (Gerris lacustris); 3 - велія (Velia currens); 5 - водомірка мала (Microvelia reticulata).
Вывод
1. Територія досліджень охоплює Березнівський район, до складу якого входить невелика кількість річкових систем, різноманітних за своїм походження. Березнівський район розташований у східній частині Рівненщини і межує на заході з Житомирською областю, на півночі - з Сарненським та Рокитнівським районами, на сході - з Костопільським районом та на півдні - з Гощанським та Корецьким районами Рівненської області. Місто Березне розміщене на плоскій рівнині, на лівому березі річки Случ.
2. У річці Случ виділяють три частини, які можна розглядати як окремі екосистеми: прибережна частина - літораль, глибоководна частина - профундаль, основна товща води - пелагіаль. Найбільш заселена живими організмами - літораль. Прибережні зони Случа є їхніми головними трофічними областями. Окрім напівзанурених рослин, у водоймі живуть придонні організми, які складають бентос, та планктон, що плаває у товщі води.
3. Збір матеріалу був проведений протягом літньо-осіннього періоду 2010 р. Умовно досліджувана територія була поділена на 5 ділянок: початок м. Березного, центр міста, зона присадибних угідь, територія Березнівського лісгоспу, кінець міста. Принципом поділу слугувало територіальне розміщення та характер русла та оточення ділянки. Збори проводилися ентомологічним та водним сачками, також на кожній ділянці проводився ручний збір молюсків і інших малорухливих тварин із занурених у воду рослин.
7. В результаті досліджень було знайдено 2 види класу Вищі раки - водяний ослик (Asellus aquaticus), бокоплав озерний (Gammarus lacustris) та 4 види типу Mollusca.
8. У водоймі прибережної зони Случа живуть численні представники типу Членистоногі (Arthropoda): рядів Бабки (Odonata), Одноденки (Ephemeroptera), Жуки (Caleoptera), Двокрилі (Diptera). Одними з них є види класу Павукоподібні (Arachnida). Це переважно хижі тварини, які дихають за допомогою легенів та трахей, мають міцні багатошарові покриви тіла. На території проведення дослідження нами було знайдено 3 види, які належать до родин Pisauridae, Agelenilae, Hydrachnidae.
9. Одержані матеріали дозволили нам оцінити стан водних біоценозів досліджуваної території, дослідити видовий склад тварин літоралі річки Случ, виявити певні залежності між видовим різноманіттям, наявністю хижаків та кормової бази, проаналізувати екологічний стан водойми, завдяки наявністю в ній різних видів тварин, яким характериний водний спосіб життя.
10. Бідність видової різноманітності даних групи тварин перш за все повязана із сильними антропогенними змінами природних біоценозів річки Случ (особливо літоральних та заплавних), і це веде до відсутності жител для дорослих форм комах та водних личинок. Зменшення чисельності певних видів хребетних тварин служить одним із сигналів про зростаюче забруднення річки Случ.
11. На даному етапі надзвичайно актуальною є проблема охорони екосистем малих річок України. Случ, як головна водна артерія Березного, є важливою ланкою у формуванні біотопів цієї унікальної географічної зони. Щоб покращити її стан, необхідна низка природоохоронних заходів, які передбачені законодавством України.
Список литературы
1. Акимушкин И. И. Мир животных: Насекомые, пауки, дом. животные.- 2-е изд., испр. и доп. - М.: Мысль, 1990. - 463с.
2. Акимушкин И.И. Проблемы этологии / И.И. Акимушкин ; А. Колли .- Смоленск : Русич, 1999 .- 191 с.
3. Андрієнко Т.Л., Антонова Г.М., Єфремов А.В. Край лісів та імлистих боліт, - Львів: Каменяр, 1988. - 120 с.
4. Балыцев Е. Г., Благосклонов К. Н. Зоология. - М.: Высш. шк., 1977. - 223
5. Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология: (Учебник для унив-тов и с/х вузов) - 3-е изд.доп. - М.: Высшая школа, 1980. - 385с.
6. Березина Н.А. Гидробиология. - М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. - 360 с.
7. Богачова А.М.. Молюски (Gastropoda: Neritidae, Valvatidae) як біоіндикатори забруднення водного середовища / А.М. Богачова, Ю.В. Шубрат Наук. зап. Терноп. нац. пед. унів-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. - 2008. - №3 (37). - С. 14-15.
8. Бондаренко Н. В., Глущенко А. Ф. Практикум по загальній ентомології. Л.: Агропромиздат., 1985.
9. Брэм А. Э. Жизнь животных: В3т/ Брэм. Обраб. Для юношества попоследнем изд./ под. Ред. Никольского. - М.: Тера, 1992. - 542с.
10. Ванштейн Б. А. Определитель личинок водных клещей. - Л. Наука, 1980. 238 с.
11. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін. - К.: Українська енциклопедія ім.. М. П. Бажана, 1989-1993. Т.1. 480 с.
12. Геренчук. К. І. Природа Ровенської області. - Л.: вища школа, 1976. - 192 с.
13. Грубінко В.В. Основи наукових досліджень. Біологія / В.В. Грубінко. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008.- 22 с.
14. Гузій А.І. Фауна і населення хребетних Західного регіону України. - Т.1. Розточчя. - Київ. 1997.- 148 с.
15. Жизнь животных. В 7-ми т./ Гл. ред. В. Е. Соколов. Т 3. Членистоногие/ Под. Ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина.- 2-е изд., перероб. - М.: Просвещение, 1984. - 436 с.
16. Кобыщев Н. М., Кубанцев Б. С. География животных с основами зоологии: Учебное пособие для студентов педагогических институтов. М.: Просвещение, 1988. - 192 с.
17. Ковальчук Г. В. Зоологія з основами екології. Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. - Суми: Університет, 2003- 240 с.
18. Козлов Н. А., Омпер И. М. Школьный атлас. Определитель беспозвоночных. - М.: Просвещение, 1981. - 206с.
19. Константинов А.С. Общая гидробиология. - М., 1986-98 с.
20. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області. Природа. Населення. Господарство. Екологія./ Рівн. відділ укр. гоегр. тв-ва. Укр. екобезпеки в Рівн. обл.. - Рівне: Рівненський ін-т пед. кадрів, 1996. - 274с.
21. Марченко В. І., Просяна В. В. Зоологія безхребетних і водяних ссавців Навч. Посібник. - К. Вища шк., 1994. - 162 с.
22. Романенко В.Д. Гідробіологічні дослідження континентальних водойм України / (у співавторстві Щербак В.І.) К.: Наук. думка. - 2008. - 324 с.