Курортологія та суть класифікації курортів. Використання бальнеологічних та кліматичних ресурсів. Аналіз сучасного стану кліматичних та бальнеологічних курортів Київської області: Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Боярка, Миронівка, Біла-Церква.
Аннотация к работе
Курортологія як наука про курорти розвивалася в міру нагромадження знань про лікувальні природні фактори - клімат, мінеральні води, лікувальні грязі тощо, і в звязку з розширенням мережі курортів і розвитком курортної справи в цілому. Закон України «Про курорти» від 5.10.2000 р. визначив правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні. Ним визначено офіційне тлумачення основних курортологічних понять: Курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з обєктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні. Природні курортні фактори - клімат, мінеральні води, лікувальні крязі - скрізь використовуються і поза курортами: у місцевих санаторіях, санаторіях-профілакторіях, будинках відпочинку, а також у лікарнях та інших лікувально-профілактичних закладах. Рекреаційні ресурси - це обєкти та явища природного й антропогенного походження, що їх використовують для туризму, лікування, відпочинку, які впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їхню спеціалізацію та економічну ефективність.Географічне положення Київської області, її кліматичні умови, особливості історичного розвитку, насиченість рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами на сьогоднішній день генерують значний туристичний інтерес і попит не лише на національному, а й на світовому туристичних ринках. Самобутність природних ландшафтів, унікальність куточків природи, чудодійні та цінні джерела мінеральних, родонових, хлоридно-натрієвих вод, дивовижні водойми, цілющі властивості екологічно чистих природних зон, велика концентрація різнопрофільних лікувально-щздоровчих та санаторно-курортних закладів Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського районів та Бучі, Боярки, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки широко відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами. Природно-рекреаційний потенціал Київської області складають такі кліматичні курорти області - Боярка, Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Святошин; бальнеологічні курорти - Біла Церква, Миронівка. Великі масиви хвойних лісів, мішані ліси, озера та просторі придніпровські луки мають всі можливості для ефективного оздоровлення. Київщина має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця (13,3 тис. місць) та Конча-Заспа (14,7 тис. місць).
План
Характеристика туристичного потенціалу курортів Київської області
Курсова робота
Вывод
Географічне положення Київської області, її кліматичні умови, особливості історичного розвитку, насиченість рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами на сьогоднішній день генерують значний туристичний інтерес і попит не лише на національному, а й на світовому туристичних ринках.
Самобутність природних ландшафтів, унікальність куточків природи, чудодійні та цінні джерела мінеральних, родонових, хлоридно-натрієвих вод, дивовижні водойми, цілющі властивості екологічно чистих природних зон, велика концентрація різнопрофільних лікувально-щздоровчих та санаторно-курортних закладів Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського районів та Бучі, Боярки, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки широко відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Природно-рекреаційний потенціал Київської області складають такі кліматичні курорти області - Боярка, Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Святошин; бальнеологічні курорти - Біла Церква, Миронівка. Великі масиви хвойних лісів, мішані ліси, озера та просторі придніпровські луки мають всі можливості для ефективного оздоровлення. На території області 18 санаторіїв i пансіонатів з лікуванням, 7 будинків i пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори відпочинку.
Київщина має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця ( 13,3 тис. місць) та Конча-Заспа ( 14,7 тис. місць). Мережа санаторних закладів області представлена 46 обєктами. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько10.2 тис. місць , площа - 382,8 га. Кількість дитячих оздоровчих закладів, що розташовані у місті, становить 237, де можуть відпочивати понад 40 тис. дітей. Мережа закладів відпочинку ( з урахуванням тих, що функціонують періодично) включає 40 будинків та пансіонатів, 30 оздоровчих таборів, водноспортивних і веслувальних баз, 13 спортивно-риболовецьких баз. Загальна місткість закладів відпочинку ( без спортивних баз) становить 16,0 тис. Місць
Сучасний природно-заповідний фонд Київської області (разом зі столицею) складається із 86 територій та обєктів, із яких 16 мають загальнодержавне, а решта - місцеве значення. Серед них слід відзначити курорт Ворзель. За своїми природними даними Ворзель - це красива місцевість з упорядкованим парком, ставами, пляжем і човновою станцією. Курорт міститься на одній із мальовничих північно-західних околиць Києва і входить до зони Полісся.
Одним з головних курортів в Київській області знаходиться в м. Біла Церква санаторій-профілакторій ”Діброва”. Курорт має вигідне розташування, по-перше тому що він знаходиться в 78 км від столиці, по-друге він багатопрофільний.
Також, на території Київщини знаходиться велика кількість санаторіїв, курортів та ін. Які є різними за своїм призначенням і тому для відпочиваючих завжди буде представлений великий вибір. Ось головні з них: м. Ірпінь (Ірпінський регіон) спортивно-оздоровчий комплекс «SPA», м. Переяслав-Хмельницький ДОЗ «Переяславський»: загальнооздоровчий, Баришівський район обласний дитячий санаторій “Поляна” та багато інших.
Список литературы
1. Курортні ресурси України. / Під ред.проф. М.В. Лободи. - К.: Укрпрофоздоровниця, „Тамед”, 2009. - 334 с.
2. Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабаєв К.Д. Курортна галузь та перспективи її розвитку. // Укр.бальнеол.журнал. - 2001.-№4. - С.5-14.
3. Київська область. Енциклопедичний довідник, К.: ГР УРЕ, 1982.- С.130.
4. Ланько А., Маринич О. Фізична географія Української РСР.-К.: Вища школа, 1969.-387с.
5. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: Навчальний посібник. - К.: Інститут культури, 2005. - С.125.
6. Справочник по курортологии / Под. ред. Ю.Е. Данилова, О.Г. Царфиса. - М.: Медицина, 1973.
7. Курорты: Энциклопедический словарь / Гл. ред. акад. Е.И. Чазов. - М.: Сов. энциклопедия, 1983.
8. Курортні ресурси України / Під ред. проф. М.В. Лободи. - К.: Укрпрофоздоровниця; Тамед, 2009.
9. Кадастр мінеральних вод України / Гол. ред. М.В. Лобода. - К., 1996.
10. Заставний Ф.Д. Географія України. - Л.: Світ, 1993.
11. Географічна енциклопедія України: В 3 т. / Відп. ред. О.М. Маринич. - К.: 12. Українська радянська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1990.
13. Закон України "Про курорти" від 5.10.2000 p. № 2026.
14. Биржаков М.Б. Введення в туризм. - СПБ.: Герда, 2010. - 192 с.
15. Бокшая В.Л., Богуцький Б.В. Медична кліматологія і кліматотерапія. - К., 1980Кравченко Л.С. Розвиток туризму в Сочі: минуле і сьогодення: Матеріали 2-й міжвузівській науково-практичній конференції, 21-22 квітня 2006 м. Сочі, 2006. с - 152-156
16. Курортна справа. Довідник / Ассоп. курортів Північно-заходу України. - СПБ. б. п., 1У99 -98 с.
17. Шматків Л.С., Лисінова О.В: Курортологія і оздоровчий туризм: Навчальний посібник. - Ростов н / Д. «Фенікс», 2004 -320 с.
18. Організація туризму: Навчальний посібник / А.П. Дурович, Н.І. Кабушкин, Т.М. Сергєєва. - Мн.: Нове знання , 2003. -632 С.
19. Пріезжева Є.М. Анімація в курортній справі. - М.: РІБ «Турист», - 2007. - 158 с.
21. Санаторно-курортне та відновлювальне лікування. Збірник нормативно-правових та методичних матеріалів / сост.: О.Ч. Рачумов, Л.В. Івешша - М.: МЦФЗР.2004 -720 с.