На підставі інтегральних показників методом кластерного аналізу виділення типологічних груп обстежуваних. Характеристика індивідів кожної з них. Виявлення потрійних кореляційних зв"язків між показниками серцево-судинної, соматичної та нервової систем.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукНа підставі інтегральних показників методом кластерного аналізу виділено три типологічні групи (кластери) обстежуваних та представлена характеристика особам кожної із них. Враховуючи неоднорідність вибірки за статевим фактором та наявність статевих відмінностей індивідів за рядом досліджуваних показників, типологічні групи виділені також окремо у чоловіків і у жінок. На основании интегральных показателей методом кластерного анализа выделено три типологические группы (кластеры) испытуемых и дана характеристика индивидам каждой из них. Учитывая неоднородность выборки по половому фактору и наличие половых различий индивидов по ряду исследуемых показателей, типологические группы выделены также отдельно у мужчин и женщин. К доминирующим показателям мужчин 1-ой типологической группы относятся высокие величины минутного обьема крови, частоты сердечных сокращений и дыхания.Сучасний спосіб життя з його прискореним темпом і високим нервово-психічним тонусом людини, складними і різноманітними переживаннями, напруженим ритмом роботи часто веде до виникнення різних порушень діяльності серцево-судинної системи, а в подальшому може сприяти розвитку хронічних захворювань. Значна частина населення, яка ще не звикла до такого потоку інформації, перебуває під психологічним стресом, що, в свою чергу, не може не відобразитись на стані її як нервової, так і серцево-судинної систем. Пейсахов (1984), пропонуючи принцип індивідуального підходу до вивчення особливостей психофізіологічного стану людини, зазначав, що теоретичні та експериментальні дослідження мають сенс лише тоді, коли вони можуть бути прикладені до кожної людини окремо. Мета даної роботи полягає в тому, щоб на підставі вивчення і аналізу звязків між показниками нервової, серцево-судинної та дихальної систем, а також антропометричних параметрів розробити підходи до створення так званої психо-сомато-вісцеральної (ПСВ) типології людини. Дисертаційна робота виконувалась в межах держбюджетних тем кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 98088 “Дослідження психофізіологічних механізмів розумової діяльності людини” (номер держреєстрації 01974019375); № 01-БФ036-05 “Визначення оптимальних режимів діяльності організму людини за показниками основних властивостей нервової та вісцеральних систем” (номер держреєстрації 0101U002475).В роботі за допомогою компютерної програми (Костенко С.С., Локтєва Р.К., 2000) досліджували наступні психофізіологічні показники: функціональну рухливість нервових процесів (ФРНП, мс); працездатність головного мозку (ПГМ, у відсотках допущених помилок); показник успішності роботи (ПУР, ум.од.); коефіцієнт сили нервової системи (КС); латентні періоди реакцій вибору двох із трьох подразників окремо для правої (ЛППР, мс), лівої (ЛПЛ, мс) та середній для обох рук (ЛПСЕР, мс); точність (TPPO, ум.од.) та коефіцієнт (KPPO) реакції на рухомий обєкт. Результати досліджень показали, що розподіл людей на групи за одним показником не дає чіткої картини щодо типології людини і характеристик її індивідуальних особливостей. Оскільки у цьому випадку найбільш яскраво виявляються вірогідні відмінності між групами лише за показниками тієї системи, до якої відноситься сам групуючий показник (наприклад, розподіл обстежуваних за серцевим індексом на групи з різними типами кровообігу). Якщо розглянути дані кореляційні звязки окремо у кожному із кластерів, то у індивідів 1-ої групи артеріальний тиск на досить високому рівні корелює з належним основним обміном та масою тіла (r = 0,52 - 0,61 та r = 0,48 - 0,5 відповідно; в обох випадках p<0,001); у осіб 2-ої групи - з точністю реакції на рухомий обєкт та рівнем особистісної тривожності (r =-0,28 --0,34; p<0,01 та r =-0,25; p<0,05 відповідно); та два останні показники утворюють звязки з належним основним обміном і масою тіла (r =-0,26 --0,3; p<0,01) у представників 3-ої типологічної групи. Таким чином, на відміну від розподілу людей на групи за одним показником розподіл обстежуваних на типологічні групи за інтегральними показниками методом кластерного аналізу дає більш чітку картину щодо типології людини, оскільки в останньому випадку враховується роль одночасно усіх досліджуваних параметрів різних систем людини.Виділено три типологічні групи (кластери) за комплексом психо-соматовісцеральних показників обстежуваних всієї вибірки, а також окремо чоловіків та жінок. Методом множинного регресійного аналізу утворено три інтегральні показники - інтегральний показник серцево-судинної, інтегральний показник соматичної та інтегральний показник нервової систем, на підставі яких проведено розподіл обстежуваних на типологічні групи. Індивіди першої типологічної групи відносяться до осіб з еукінетичним типом кровообігу, з низькими рівнями тривожності та “швидкісних” характеристик психофізіологічних функцій та високими рівнями працездатності головного мозку і успішності виконання роботи.